Шановна редакція «Шепетівського вісника»! Пишу вам після відвідин Шепетівки про те, що мене найбільше вразило.
Від початку війни не міг потрапити на шепетівський ринок, бо маршрутки не курсували. Лише віднедавна перевізник Ігор Присяжнюк відновив один рейс із Грицева до Шепетівки. Отож, у «пенсійний день» я попрямував до районного центру, щоб скупитися. Сівши в автобус, хотів скористатися посвідченням під час поїздки, але, на жаль, пільги у воєнний час очевидно скасували.
Дружина напередодні підготувала для мене великий список закупів. Розпочав з насіння для посіву. Адже, по суті, весна на порозі.
Отож насіннєва цибуля донедавна коштувала 70-80 гривень за кіло. А нині вже — від 90 і більше. Ми купуємо щороку голландську дрібненьку, перевірену часом. За неї тепер просять 110 гривень. Ну, що ж, узяв півтора кілограми. Цибульку любимо, тож садимо її чимало.
Купив ще у парник насіння ранньої та пізньої капусти, броколі. Насіння помідорів та болгарського перцю зібрав торік самостійно, бо те, що у тих розфасовках, сходити у парнику не хоче. Тільки грошам горе…
Ще придбав п’ятилітрову пляшку олії за 270 гривень. Купив по кілограмові різних круп. Особливо зросла ціна на рис – 37 гривень за кіло! Гречка – по 59, але добре, що хоч можна купити.
От у мене знайомі живуть поблизу Білої Церкви, де неподалік йшли бої, то там сутужно з усім. У сільському магазині навіть ячмінної крупи немає. Тож ціни хоча і зросли, але нам не треба Бога гнівити, бо на ринку є майже все.
Узяв пів кілограма родзинок для пасок – віддав 50 гривень. Адже війна війною, а Великдень на носі… Дружина замовила купити вагову посипку для пасок, але її у наявності не було. Продавчиня сказала, що вона, ймовірно, імпортна, тому постачальники не привозять.
Також купив кілограм маргарину, який нині вартує уже 59 гривень, а до війни коштував 42.
Затарився й хлібом на тиждень. Все-таки, що не кажіть, а 16 гривень за «шепетівський» буханець, це не 22 гривні, як продають у нашому сільському магазині. А тут шість гривень економії. Зберігаємо хліб у холодильнику — це перевірений спосіб.
Ще узяв господарського мила. За 5 кусків заплатив майже 100 гривень! По 19 гривень за кожен, який донедавна коштував 13 гривень.
Рушивши у напрямку зупинки, при виході з ринку очима натрапив на трикілограмову пачку макаронів. Зупинився, запитав про ціну – 100 гривень, похапцем узяв. Аж потім, сидячи в автобусі, подумав: «Це ж коли така ціна на макарони була, щоб більш як по 30 гривень з гаком?.. Спекулянти!».
Отак і не зогледівся, як пів пенсії «розійшлося» за годину. Правду кажуть: «Кому війна, а кому — мати рідна». Це якраз про нинішній час.
Чи це продавці, чи постачальники ціни накручують, а потерпаємо ми — прості люди. Проте я не дуже нарікаю. З дружиною з пенсії ще й нашим славним воїнам допомагаємо, чим можемо. Головне — дочекатися перемоги, тоді все буде добре!
Петро Іванович,
ваш читач.