ГОЛОВНА СТОРІНКА ГОЛОВНІ НОВИНИ А район мусить бути Шепетівським!

А район мусить бути Шепетівським!

24 переглядів

У попередньому номері газети ми опублікували матеріал щодо подальшої долі адміністративно-територіального устрою на теренах північного регіону області. Своїми думками щодо цього поділився голова районної ради Петро Дзяворук, який розповів про переваги Шепетівщини бути центром округи.
Сьогодні цю тему продовжує розвивати депутататка Шепетівської міської ради Алла Бунечко.

Уже п’ять років поспіль ми з вами є учасниками реформи децентралізації. Саме у межах децентралізації відбувається і реформування адміністративно-територіального устрою. Зрештою до парламенту має потрапити остаточний варіант відповідного закону, над яким працює уряд спільно з народними депутатами, експертами та представниками місцевого самоврядування.
На сьогодні до обговорення представлено чотири проєктних варіанти адміністративно-територіального устрою Хмельницької області (decentralization.gov.ua) Усі ці варіанти з цент­ром у м. Шепетівці. І це не дивно. Адже Шепетівка — найбільше місто північної Хмельниччини. Більше того, його географічне розташування ідеальне для створення адміністративного центру. Однак сьогодні ми спостерігаємо, як заради політичних та особистих амбіцій повністю відкидаються основні принципи розбудови укрупненого району.
Так, керівники Славутчини засвідчили про готовність стати центром нового району, зважаючи на «історичні, економічні та соціальні передумови». Адміністративній верхівці району, напевно, зовсім не цікаво, як будуть добиратися мешканці півдня Полонщини, Ізяславщини чи Білогірщини до центру у м. Славуті. Напевно, абсолютно ігноруються такі поняття, як геополітика та суспільне благо, економічні ресурси та світові тренди.
Історичні
передумови

Сьогодні ми живемо у межах Української Радянської Соціалістичної Республіки зразка 1954 року, коли до складу України увійшов Крим. Від початку створення УРСР 1919 року адміністративно-територіальний устрій змінювався не раз і носив здебільшого політичний характер.
Зі встановленням більшовицької влади активно почали створюватися сільські ради. Вони створювалися навіть у найменших селах і на початок 1920 року їхня кількість досягла 15000! 
«Два українці — три гетьмани». Очевидно, цим гаслом керувалися більшовики, щоб завоювати прихильність широких мас. І вони це зробили. Звісно, використовуючи й інші методи. Україна, як суверенна держава, зникла з історичного простору, а про подальшу нашу історію у складі СРСР ми знаємо.
Не буду перераховувати усі адміністративно-територіальні зміни, які відбувалися упродовж майже століття (це заміна округи на області, скасування повітів, губерній та волостей), але зазначу, що з часом кількість сільрад скорочувалася, адміністративні одиниці укрупнялися та змінювалися.
Адміністративно-територіальний устрій Української СРР у 1923 році складався із 9 губерній. Одна з них, на території якої ми зараз мешкаємо, називалася Волинською. До Волинської губернії входили Житомирська, Коростенська, Шепетівська округи.
У 1925 року в УРСР з ліквідацією губерній найвищою адміністративно-територіальною одиницею стала округа.
Ухвалена того ж року система устрою була для тогочасної України майже оптимальною. Компактні за територією округи, переважна більшість яких виявилася економічно самодостатньою, пройшли перевірку життям.
За станом на 1 січня 1926 року Шепетівська округа ділилася на 13 районів: Антонінський, Базалійський, Ганнопільський, Грицівський, Ізяславський, Красилівський, Ляховецький, Плужанський, Полонський, Славутський, Старокостянтинівський, Судилківський та Теофіпольський. Тоді в окрузі мешкало 659,4 тис. людей.
У 1929 році у складі Української СРР була 41 округа, зокрема й Шепетівська, з адміністративним центром у м. Шепетівці.
Окружна система проіснувала до 1930 року і була скасована. Натомість було запроваджено пряме адміністрування районів. Така адмінреформа виявилася неефективною, життя дуже швидко засвідчило недієвість районів, як найвищої ланки адміністративного поділу. Тому уже 1932 року було створено 5 областей (Харківську, Київську, Вінницьку, Дніпропетровську, Одеську). 
У квітні 1935 року знову була створена Шепетівська округа, як прикордонна округа Він­ницької області. Вона поділялася на 9 районів: Антонінський, Берездівський, Грицівський, Ізяславський, Ляховецький, Плужнянський, Полонський, Славутський та Теофіпольський. У 1937 році округу скасували через новостворену Кам’янець-Подільську область, до якої й відійшли її райони.
Отож, які саме історичні передумови мали на увазі керівники Славутчини — невідомо, адже з часів Київської Русі Славута жодного разу не була центром адмінокругу.
Повертаючись до терміну «геополітика», який був запроваджений Рудольфом Челленом ще 1899 року, зазначу, що адмінодиниця не може існувати поза географією, навіть через усі побажання політикуму.
Приклади дуже наочні: місто Кам’янець-Подільський не могло бути обласним центром, бо занадто віддалене від північних районів області. Харків не міг бути столицею України не тільки через політичні, історичні, семантичні передумови, а й через його географічне розташування.
Економічні
передумови

Що робить місто потужним? Люди, кошти, підприємницький талант.
Згідно з інформацією Мінстату 2019 року, населення м. Славути — 35,4 тисячі осіб, населення м. Шепетівки — 41,5 тисячі осіб.
Власні надходження до бюджету Шепетівки складають 201,6 млн. грн., тоді як власні надходження до бюджету Славути — 161,8 млн. грн. Таким чином, громада Шепетівки за 2019 рік заробила на 40 млн. грн. більше, ніж громада Славути! А розмір бюджету — це найважливіший економічний показник діяльності міста.
Більше того, площа самого міста Шепетівки рівно у два рази більша за площу міста Славути.
А тепер прошу відкрити карту Хмельницької області. Навіть без підрахунку видно, за логістикою із Шепетівки до будь-якого міста укрупненого району добратися краще, ніж зі Славути.
Щодо
виробництва

У Славуті воно «веселіше», у всіх на слуху, так би мовити, ближче до людей. 
Так, у Славуті виробляють сантехніку «Снайпер», а у Шепетівці — реактивні системи залпового вогню «Верба», у Славуті — пиво, а у Шепетівці — прилади для дезінфекції персоналу медичних закладів, у Славуті варять бетон, у Шепетівці — цукор.
Однак не на цьому хотілося б зробити акцент, а все ж таки на креативному класі будь-якої спільноти — підприємцях. 
За даними Державної служби статистики у Шепетівці їх понад 2000, у Славуті — близько 1500. Ці числа дуже вагомі, адже говорять про те, як громада може самостійно виживати та господарювати незалежно від влади як місцевого, так і державного рівнів. Особливо це важливо у часи боротьби з пандемією, коли держава залишила свої регіони віч-на-віч з проб­лемами і потрібно покладатися лише на себе.
Соціальні
передумови

Розпочну з освіти. У нас діють два коледжі — медичний і ПДАТУ, професійний ліцей, 10 навчальних закладів.
Шепетівський НВК № 1 (ліцей) входить до десятки найкращих навчальних закладів області. Школярі підтверджують свої знання не тільки в Україні, але й у всьому світі. Так, учень шепетівської школи-гімназії Владислав Євтушок став призером міжнародної олімпіади з біології у м. Тегерані. Торік троє випускників Хмельниччини здали ЗНО на 200 балів, один із них — шепетівчанин Віктор Цвіль. Зауважу, що кожного року у нас є учні-«двохсотбальники». Тож освіта міста традиційно на одній з найкращих позицій в області.
Шепетівка, як і Славута, увійшла у медичну реформу у 2018 році. Але шановні сусіди замовчують, що Шепетівський центр ПМСД з розгалуженою мережею амбулаторій став центром передового досвіду завдяки участі у проєкті «USAID UKAID», а таких центрів лише 15 на всю Україну.
Шепетівська ЦРЛ увійшла до переліку опорних закладів охорони здоров’я та визначена лікарнею першої хвилі для госпіталізації пацієнтів з COVID-19. Більше того, Шепетівська міська рада уже виділила кошти на сучасний апарат штучної вентиляції легенів і проплатила за нього. А ще на один майже зібрала кошти свідома, небайдужа громада міста Шепетівки. 
Нагадаю, що до нашого пологового відділення їдуть народжувати навіть із Славути.
Кінотеатр, сучасний басейн, міський парк, де справно функціонують усі дитячі каруселі, включаючи «чортове колесо»… Їх не вирізали на металолом, як у деяких містечках. До речі, у Шепетівці цього року, вперше на теренах північного регіону області, запрацювало новорічно-різдвяне ямаркове містечко.
Залізничний вокзал є одним з найбільших транспортних вузлів Південно-Західної залізниці. Швидке сполучення як із столицею Києвом, так і з туристичним улюбленцем українців Львовом — без проблем. А ще — Харків, Дніпро, Івано-Франківськ, Ужгород, Одеса, Чернівці…
Досить некоректно писати листи стосовно зупинки потяга на станції Славута. Невже не розуміють, що таке «пасажиропотік»? У Славуті він елементарно відсутній.
Можна багато ще говорити і багато чим мірятися, але не на цьому потрібно робити акценти.
Хіба роль Кам’янець-Подільського стала меншою через те, що він не є регіональним центром? Чи хіба Харків з його велосипедними доріжками, чудовими парками, розважальними центрами гірше розвивається через те, що він уже не столиця?
Дуже люблю Славуту і Славутчину, бо це — моя «мала батьківщина». А ще дуже люблю квіти і клумби, милуюся ними, коли відвідую сусідів. Попри це, цього замало, щоб стати адміністративним центром північного регіону Хмельниччини. Адже квіти і навіть тротуари не можуть стати вирішальними у створенні адміністративної одиниці. Насамперед, треба думати про людей, про зручності для них.
Також маємо думати про містобудування, адже неозброєним оком видно, що Шепетівка забудовувалась, як місто, за усіма принципами. Славута – досить хаотично.
І, зрештою, треба думати про перспективи. А перспективи — це розвиток регіону загалом, коли один сусід підтримує іншого, коли спільно виробляють один туристичний продукт. Адже не потрібно бути економічно грамотним, щоб зрозуміти, що Славута, чи Шепетівка, чи Полонне одноосібно не можуть бути конкурентоспроможними. Ми усі, за великим рахунком, невеликі.
Дуже шкода, що славутські керівники розтрачують свої сили на шум, пил, замість того, щоб вибудовувати спільну стратегію розвитку північного регіону Хмельниччини у складі Шепетівського району. 
Алла БУНЕЧКО,
депутатка Шепетівської
міської ради.

Залиште Ваш коментар
Перевести