Україна наша бідна і багата. Бідна, бо протягом своєї історії мусила воювати, відстоювати право на свою державність. Патріоти України з давніх-давен мріяли, щоб земля наша була незалежною. Богдан Хмельницький, Павло Полуботок, Симон Петлюра та багато інших подвижників віддали своє життя за рідну землю.
І Степан Бандера, який воював і проти німців, і проти Радянської Армії, бо він — патріот і хотів, щоб Україна була вільною і незалежною, як усі європейські держави. І так його боялося керівництво Союзу, що навіть у Західній Німеччині його знайшли і знищили. Та ще й зараз паплюжать його могилу.
А нашим людям «вбили у голови», що Бандера — справжній ворог. Ще й зараз є люди, які цьому вірять. А якби йому вдалося здійснити задумане, то зараз ми може й жили б краще, ніж Німеччина, Швейцарія та інші європейські держави.
Бідна наша Україна, бо багато людей загинуло під час Другої світової війни. Україна і зараз вже має 15 тисяч загиблих внаслідок російського-української війни. Багато є інвалідів цієї війни.
Росія називала себе нашим «старшим братом». Який же це старший брат? Адже коли князь Володимир освячував Київську Русь, то Москви ще й в помині не було. Що ж це за брат такий ненаситний?
Президент Путін під час виступу в Криму сказав: «Здесь Владимир принимал крещение». Ми що, не знаємо де Володимир приймав хрещення, чи він думає, що всі такі дурні? Перекрутили історію на свій лад і думають, що ніхто нічого не знає, що українці несповна розуму.
І зараз оточили Україну своїми військами і чекають команди. Нехай ніколи не буде цієї проклятої війни! Нині на Донбасі гинуть сини України, а ті, що поранені, теж не всі виживають, залишаються інвалідами. Прикро чути від людей: «Нам краще було за Союзу…».
Краще було за Союзу, бо понад 40 років не було війни. Тільки й того. А якщо пригадати, як за усім були довжелезні черги, пральні порошки продавали за списками, щоб щось краще купити з одягу чи взуття, треба було мати «блат». Краще жилося тим, хто працював на торгових базах або у райкомах.
Пам’ятаю, вистояли у черзі за ковбасою, а тобі не дісталося… Напаредодні свят у гастрономах «викидали» горошок і майонез. Магазини були ущерть заповнені людьми. А через годину казали: «Усе закінчилось, більше немає…». Такого товару не було так багато, як зараз.
В універмазі полиці були заставлені різним взуттям, але його не купували, бо воно обуло неякісним.
Російське керівництво називає нас націоналістами. Так, ми — українські націоналісти, а вони — російські націоналісти. Той, хто вболіває за свою націю, є націоналістом. Я так розумію.
Пам’ятаймо минуле, як НКВС висилав до Сибіру українських патріотів. Скільки їх там загинуло… А воїни Української повстанської армії воювали з НКВС до 1947 року.
Не доведи, Боже, щоб зараз прийшли війська Путіна в Україну, бо все може повторитися. Зараз деякі люди проти того, щоб Україна вступила у НАТО. Але якби країни Прибалтики (Литва, Латвія, Естонія) були не в НАТО, то припускаю, що Путін був би там уже давно.
Щоб розпочати війну в Чечні, він підірвав дві багаповерхівки у Підмосков’ї і сказав, що це зробили чеченці. Потім «поліз» у Молдову, відділив Придністров’я, а потім у Грузію. Зараз йому потрібна вся Україна, а не тільки Донбас.
Мені прикро за наших людей, які все так швидко позабували, що обрали таку владу. Сьогодні вони говорять одне, а завтра — протилежне. мМені прикро за Президента.
Запитаєте, за кого голосувала я. Відповім: за Ігоря Петровича Смешка. Це колишній голова СБУ. Президентові Януковичу він подав заяву на звільнення, бо побачив, куди веде Янукович.
Ігор Смешко — колишній генерал-полковник. Він добре обізнаний у всіх сферах державотворення, у політиці, в економіці, в обороназдатності країни, він — патріот своєї держави.
Треба обирати президентами професіоналів, а не шоуменів, далеких від політики, людей. А Україна багата своїми землями, трудолюбивими людьми, своїм розташуванням у світі. І вонам варто, аби нею керували професіонали, а нгам усмім жилося спокійно, комфортно у нашому спільному домі.
Видатний поет Володимир Сосюра писав:
«Любіть Україну, як Сонце любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну».
Галина РОМАНЮК.
м. Шепетівка.