Артема Слісарчука посмертно удостоєно ордена «Золота Зірка»

Нагороду з рук Президента отримала мама Героя — Алла Анатоліївна Слісарчук

У річницю незламності Президент Ук­раїни Володимир Зеленський вручив державні нагороди та присвоїв почесні звання військовослужбовцям та цивільним громадянам, а також передав бойові прапори військовим частинам Збройних Сил та штурмовим бригадам «Гвардії нас­тупу». Урочиста церемонія відбулася на Софійській площі у Києві.
Глава держави висловив подяку й шану Збройним Силам України, Національній гвардії, розвідці, Службі безпеки України, Національній поліції, прикордонникам і усім силам оборони й безпеки.
Володимир Зеленський передав ордени «Золота Зірка» членам сімей воїнів, яких удостоєно звання Героя України посмертно. Найвищу державну нагороду вручили мамі шепетівчанина, старшого лейтенанта Артема Слісарчука – Аллі Анатоліївні (на знімку).

Артем народився у м.Шепетівці 2 квітня 1990 року, навчався у школі-гімназії. Згодом закінчив технікум і вирішив пов’язати свою долю з військовою службою.
У січні 2013 року став контрактником.
Артем пройшов шлях від солдата до офіцера, обій­мав посади оператора зенітної ракетної обслуги, командира відділення, старшого оператора радіолокаційної станції відділення бойового управління, заступника начальника зенітної ракетної обслуги. Неодноразово бував у зоні проведення АТО/ООС.
Військовий не зупинявся на досягнутому, завжди йшов уперед. Тому й вирішив вступити до Харківського національного університету Повіт­ряних Сил імені І.Кожедуба. Закінчивши курси підвищення кваліфікації, отримав своє перше офіцерське звання — молодший лейтенант. Його офіцерська кар’єра почалася з посади начальника зенітної ракетної обслуги.
З перших днів своєї ротації у зоні проведення антитерористичної операції Артем був прикладом мужності й патріотизму. Час минав, і з колишнього солдата Артема Слісарчука ви­ріс справжній зразковий офі­цер українського війська. За його плечима було близько десятка ротацій на Схід.
Від початку повномасштабного вторгнення він разом із побратимами виконував бойове завдання на Харківщині, втім черговий виїзд на лінію зіткнення, на жаль, став для Артема останнім. Він героїчно загинув 24 березня 2022 року під час ведення протиповітряного бою з авіацією ворога, а 26 квітня 2022 року мужнього захисника поховали з усіма військовими почес­тями на міському цвинтарі.
Наказ про нагородження Героя Президент України Володимир Зеленський підписав ще 2 квітня 2022 року, саме у 32-й день народження Артема.
Герої не вмирають!