За якихось кілька днів традиційно у нашій громаді проходитимуть поминальні дні. До них місцеві мешканці готуються, прибираючи могили своїх близьких та рідних на кладовищах. Існує й твердження про те, що за ставленням до померлих можна судити про духовність живих.
Тобто зовнішній вигляд кладовищ — це моральне обличчя народу, громади. Й відомо, що упорядковане кладовище — обов’язок живих. Це давня традиція і показник людяності.
А ще — показник діяльності КП «Шепетівське РЕП», яке опікується міським цвинтарем й на балансі якого він перебуває, зрештою — міської влади.
На Проводи місто живих наче переселяється на один день у цей своєрідний його супутник — некрополь, де поховані рідні.
Соціально відповідальне завдання громади і кожного мешканця — приділити належну увагу місцю вічного спочинку й бути при тому справжніми господарями. До цього закликає на своїй фейсбук-сторінці міський голова Віталій Бузиль:
— Уже понад два місяці працівники ШРЕПу вирізають чагарники на міському кладовищі. Незабаром — Провідна неділя, тож усі ми підемо на цвинтар, аби віддати шану родичам. На жаль, маємо велику кількість могил, які немає кому прибрати. Тож маю прохання до кожного: якщо поруч ви бачите покинуту могилу — не будьте байдужим, приберіть та винесіть сміття.
Тож комунальники проводять благоустрій кладовища, стежать за тим, щоб його територія відповідала цілому переліку умов, які регулюються законодавством тощо. Звісно, шепетівчани, яким останнім часом доводилось бувати на міському цвинтарі, не могли не помітити, який обсяг робіт зроблено там останнім часом, тривають вони й зараз.
— Наше завдання — зробити так, аби на міському кладовищі було охайно і громадяни мали необхідні зручності, — говорить заступник міського голови Віталій Янушевський. — І уже вдалося виконати значний обсяг робіт. Так, вперше за останні роки проведено масове прибирання чималої території кладовища від самосівів дерев та кущів. Бо ж на деяких секторах уже виріс справжній стихійний ліс.
Міське кладовище діє уже понад пів віку й уже близько 30 відсотків могил без належного нагляду, фактично покинуті. Та й територія його рік у рік збільшується, вважайте, воно скоро стане переповненим. Тому фронт робіт у комунальників чималий…
До слова, зрізаний хмиз вони використовують по-господарськи. Завдяки придбаному подрібнювачу гілок від фірми «Арпал» його переробляють на паливо для твердопаливних котлів й використовують у комунальних установах.
Також, за словами т.в.о. директора ШРЕПу Олександра Франчука, до Провідної неділі працівники підприємства зробили поточний ремонт громадської вбиральні на цвинтарі. Вона отримала належний вигляд як зовні, так і всередині.
Зазнав змін на краще й сектор, де поховані наші Герої. У громаді було ухвалено рішення зробити це місце вічного спочинку більш комфортним для масових заходів із вшанування пам’яті полеглих захисників. Відтак, доріжка та майданчик біля цього сектора поховань облаштовують тротурною бруківкою, а невдовзі тут буде висаджена алея.
Крім того на проїзних шляхах між секторами кладовища триває їхнє підсипання подрібненим асфальтом, який було знято з міських доріг під час їхнього ремонту.
— На жаль, негода дещо затримала виконання усіх наших задумів. Так, дещо пізніше буде завершено встановлення нового паркану, який уже виготовлено. Колишню загорожу демонтовано, прибрано й старі дерева. Тепер залишилось, як тільки посприяє погода, завершити роботу, — зауважує т. в. о. директора КП «Шепетівське РЕП» Олександр Франчук. — Не бракує на кладовищі й сміття. Перед Великоднем люди масово прибирають могили, а ми після цього вивозимо тонни сміття. І хоча перед Провідною неділею для упорядкування кладовища залучаються практично усі сили ШРЕПу, проте рук не вистачає. Тож прохання до усіх, хто наводить лад на могилах своїх рідних, допомогти відвантажити сміття на транспорт, залучений для цього.
І ще про таке. Серед того, що прибирають комунальники, найпроблемнішими є штучні квіти. Їх не так просто зібрати, тому що вітер протягом року розносить їх по усьому кладовищу та прилеглій території. До того ж, штучні квіти, які десятиліттями не «переробляються» живою природою, щороку доводиться вантажівками вивозити на смітник. Час вимагає змінювати психологію, дбати про екологію тощо.
Та й, мабуть, живі квіти на доглянутих могилах промовистіше свідчать про увагу та пам’ять до померлих рідних. А наразі Провідна неділя сама по собі є для нас випробуванням — і духовним, і моральним, і матеріальним….
Можливо, свято Воскресіння Господнього таїть у собі набагато глибший зміст, ніж ми формально вкладаємо у нього, — і як поминальний день саме на цвинтарі, і саме навесні. Мабуть, це дається нам для осмислення сенсу власного життя, своїх вчинків.
Й попри відомий вислів, що ніщо не є вічним, вічними мають залишатися такі цінності, як повага до минулого, до пам’яті про предків. Це невід’ємні ознаки духовності, без якої наше життя перетвориться на безцільне існування.
В.ВАСИЛЕНКО.