Чи захочуть діти здобувати знання самостійно?

З 1 вересня нова українська школа відчинила свої двері для першокласників. Такі нововведення, без перебільшення, можна назвати експериментальними, бо підручників для навчання дітей поки що немає, а програма, відповідно, зовсім інша, ніж попереднього року.

А це значить, що усе покладається на плечі вчителя. Попередньо усі педагоги молодшої ланки пройшли спеціальні курси перекваліфікації. Що з цього вийде — дізнаємося згодом, а поки що поринемо у «робочу» атмосферу першачків та дізнаємося, чи подобається їм навчатися у школі.

До молодшої школи гімназії ми завітали разом з директором навчального закладу Надією Качоровською. Нагадаємо, що цього навчального року у НВК № 2 є три перших класи – загалом 67 першокласників, учнів нової української школи.

П’ятниця, 21 вересня. Завершення ще одного робочого тижня. На годиннику 9 год. 20 хв. Дзвінок запросив учнів 1-А класу молодшої школи гімназії на другий урок – образотворче мистецтво. Цей навчальний предмет викладає у першачків педагог Олеся Микитюк.

До речі, на заняттях з англійської мови та музики з учнями також займаються інші педагоги.  А загалом тут класним керівником — вчитель молодших класів із 17-річним досвідом роботи Світлана Олійник.

Заняття розпочалося з привітань. Дітки весело торкалися долоньками та розповідали вчителю про свій настрій. Згодом приступили до роботи. Нині вони вчилися малювати їжачка, а тому мусили дізнатися, якої форми у нього голочки, з ким він «дружить», що їсть та у яку пору року заготовляє собі на зиму яблучка та гриби. Діти захоплено слухали вчителя, з великим ентузіазмом відповідали на поставлені нею запитання, розповідали, де доводилося бачити їжачка у повсякденному житті.

Та згодом їхнє заняття перервала музична хвилинка. Такі міні-перерви у новій українській школі запроваджені для того, щоб дати учням час на перезавантаження. До речі, якщо навчальний предмет важкий (до прикладу, письмо чи математика), такі перерви педагог зобов’язаний робити кожні сім хвилин.

Після того, як дітки трішки відпочили, вони взялися малювати їжачка. Спочатку – простим олівцем, а потім – кольоровим. Педагог підходила до кожного учня, допомагала із завданнями.

Першокласники працювали так зосереджено, що не зчулися, як завершився 35-хвилинний урок. У всіх вийшли гарні малюнки, діти аплодували один одному та прикріпили свої роботи на виставку учнів 1-А класу «Сузір’я талантів». За виконане завдання діти отримують спеціальні заохочення — картонні «розумники-смайлики», а наприкінці тижня, як от у п’ятницю, класний керівник вручила кожному паперовий «чарівний» браслет з похвалою, наприклад: «Ти дуже старанно попрацював», «Це твоя перемога» тощо.

Загалом  класна кімната поділена на кілька зон. Це зроблено відповідно до нових правил. Зони творчості тут повсюди — є куточок любителів тістоліплення, розмальовок, пазлів, так звані тематичні зони. У школі є навіть кімната усамітнення, куди діти можуть піти для того, щоб відпочити від метушні.

Нашу увагу привернула «Зона настрою». За словами директора навчального закладу Надії Василівни, першачки тут відзначають, з яким настроєм вони прийшли та пішли зі школи. За цими позначками пильно спостерігає класний керівник і цікавиться душевним станом кожної дитини.

— Як же посилити в учнів інтерес до навчання? Як зробити урок змістовним, результативним, цікавим? Ця проблема у НУШ вирішується просто — завдяки найпродуктивнішим технологіям — ігровим, бо девіз НУШ звучить саме так: «Граючись навчаємо», — зазначила у розмові з нами Світлана Олександрівна. — А це значить, що вчитель має так зацікавити дитину, щоб їй упродовж заняття було комфортно, зрозуміло і не хотілося піти до якоїсь тематичної зони.

Здебільшого у першокласників 4-5 уроків, а це значить, що у закладі освіти вони перебувають до 13-ї години. Велику перерву під час навчання замінила динамічна пауза. Діти з педагогами зобов’язані прогулятися, поїсти, поспостерігати за тим, що відбувається навкруги. Звичайні ж перерви тривають 15-20 хвилин. За такий час дитина цілком може відволіктися та з новими силами повернутися до занять.

— Задумка нової української школи хороша, бо кожна дитина має себе реалізувати. А діти у нас активні, творчі. Поза сумнівом: нове покоління — це успішне майбутнє України, — зауважила насамкінець Надія Василівна.