У номері газети від 3 січня ц. р. редакція «Шепетівського вісника» помістила матеріал під заголовком «Окупований вокзал». Ця публікація набула резонансу серед місцевих громадян. Ми отримали чимало усних відгуків, дзвінків. Особливо активними були інтернет — користувачі. Лист шепетівчанки про наш окупований безхатьками вокзал, переглянули понад 78 тисяч осіб, майже 180 залишили на фейсбук-сторінці свої коментарі щодо цього.
Редакція спробувала узагальнити ці відгуки. Наприклад, Валентина Н. константувала, що майже по всій Україні вокзали стали притулками для безхатьків, злодіїв, циганів, наркоманів. А з шепетівчанкою Наталія Г. на залізничному вокзалі сталась таки кримінальна історія. Поки вона чекала потяг, до неї підійшов один безхатько і попросив грошей. Жінка відмовила, тоді він почав їй погрожувати. І на той момент на вокзалі не було нікого, хто б її захистив. Каси, віконце довідкової служби були зачинені, а навколо — такі ж агресивні безпритульні.
Ігор Кухарчук, зокрема, зауважив: «Раніше на вокзалі було лінійне відділення поліції, працівники якого патрулювали вокзал та приміські електропоїзди. На жаль, зараз воно відсутнє».
Дописувач Павло Саворакшин порадив писати пост про створення притулку для людей, які за певних життєвих обставин потребують допомоги. Дві жінки Тетяна та Марія згадали у відгуках про вірян церкви «Скинія», котрі кожного вівторка харчують безхатьків і пропонують їм пройти курс реабілітації в спеціалізованому центрі. Та не всі безпритульні хочуть змінювати своє життя на краще. Дописувачка Олена висловила думку, що повинні забезпечувати порядок у приміщення вокзалу очільники станції та поліція. А пані Юлія згадала Козятинський залізничний вокзал — там також безхатьки справляють нужду прямо на лавках.
Відгуки жителів нашого міста та району і не тільки, засвідчать про велику кількість небайдужих громадян, яких турбують питання безпеки, антисанітарії, безпорядку у громадських місцях. Аще наголошують, що працівники вокзалу та полісмени повинні краще виконувати свої посадові обов’язки, а чинна влада зобов’язана подбати про створення притулку для безхатьків.
Ситуацію на вокзалі прокоментувала Галина КУКУЄВА, начальник вокзалу станції Шепетівка.
— Станція Шепетівка є кінцевою станцією обороту приміських електро-дизель поїздів. Наприкінці доби з напрямків Козятинської, Коростенської, Здолбунівської, Ланівецької дільниць з›їжджаються пасажири, зокрема і безхатьки. Далі рухомий склад прямує у депо.
З настанням морозів деякі особи без постійного місця проживання, що прибули кінцевими приміськими потягами, тимчасово перебувають на залізничному вокзалі до наступного відправлення приміських потягів.
Але зауважу, що працівники залізничної галузі не вповноважені займатися соціальними питаннями міста Шепетівки. До вирішення даної ситуації залучаються соціальні служби та органи місцевого самоврядування.
При виявленні у будівлі вокзалу громадян, що порушують громадський порядок, працівники вокзалу в оперативному порядку викликають патруль поліції за тел.102. У приміщенні вокзалу постійно проводяться вологі прибирання з дезінфікуючими засобами з дотриманням усіх санітарних норм.
Пацієнти з вулиці
— На початку нового року вийшла постанова, згідно якої служба екстреної медичної допомоги має виїжджати до пацієнтів у критичних і екстрених випадках.
Виклики бригади медиків до безхатьків відносяться до непрофільних. Втім вони можуть бути й критичними, якщо людина знаходиться у небезпечному для життя та здоров’я стані.
У зимовий період медичні працівники нашої служби виїжджають на допомогу безхатькам найчастіше. Слава Богу, у нас небайдужі громадяни, котрі телефонують до обласної диспетчерської екстреної медичної допомоги, яка постійно направляє нас на такі виклики.
Бригади медиків обов’язково надають допомогу безпритульним або доставляють їх для госпіталізації у відділення невідкладної медичної допомоги при Шепетівській багатопрофільній лікарні. Таких пацієнтів ми не залишаємо на вулиці, особливо, коли стоять морози, хуртовини. З початку року бригади медиків вісім разів виїжджали до осіб із переохолодженням та обмороженням частин тіла.
Проблема безхатьків існує роками. На мою думку, як керівника служби, такими людьми повинні займатись соціальні служби міста та району. Якщо ми вже серйозно говоримо про притулки для тварин, то мають бути і притулки для людей, котрі не можуть самотужки дати собі раду. Проблему потрібно вирішувати негайно. Сьогоднішнє життя складне, рівень бідності населення високий, все більше осіб з’являється на вулиці без засобів існування. Притулок має надати безхатькам тепло, їжу, догляд. Переконана небайдужі громадяни допомагатимуть таким закладам речами, їжею, коштами.
У двадцять першому столітті бачити замурзаних, занехаяних людей, які валяються на вулиці, сплять на лавках, розносячи всілякі хвороби, створюють антисанітарію – не цивілізовано і не по- людськи.
Тетяна Вознюк, начальник
Шепетівської станції екстреної
медичної допомоги.
Нічліжка як порятунок
У Шепетівці схожий
проєкт не підтримали
Є міста, в яких проблему безхатьків вирішили, не чекаючи вказівок зверху. На одному з телеканалів розповідали про досвід міста Івано-Франківська. Тут при Будинку нічного перебування діє витверезник, центр обліку бездомних осіб та цілодобовий пункт обігріву. Ширшу інформацію пр це ми відшукали в інтернетмережі.
Будинок нічного перебування в обласному центрі Прикарпаття існує як соціальний заклад, котрий надає послуги ночівлі та забезпечує інші соціальні потреби осіб, що опинилися у становищі бездомності. При ньому діє центр обліку осіб без певного житла. З метою виявлення та обліку безпритульних громадян тут здійснюється соціальне патрулювання. Двічі на тиждень працівники центру спільно з «Муніципальною вартою» обмежують місця ймовірного перебування безхатьків. Їх обліковують, запрошують чи доправляють до нічліжки, де поселяють, за необхідності, надають одяг, харчують.
Відчутною пітримкою знедоленим є допомога волонтерів, благодійників. Завдяки співпраці з такими небайдужими людьми, клієнтам нічліжки щодня готують гарячі сніданки.
У закладі перебувають і багатодітні одинокі матері. Тут вони мають змогу відновити документи та оформити виплату матеріальної допомоги на дітей. Надається підтримка й дітям ромської національності, які досі проживають у таборах.
При нічліжці працює й відділення для тимчасового перебування осіб, які знаходяться у стані небезпеки для їхнього життя та здоров’я (коротко витверезники). Таким клієнтам надається медична допомога, відновлюються втрачені документи. Працівники соцзакладу всіляко намагаються змінити якість життя людей, які опинилися на вулиці без засобів на існування через сімейні та інші життєві негаразди.
У Шепетівці проєкт «нічліжки» розроблявся кілька років тому. Однак депутати не підтримали його. Тому сьогодні наше місто (а особливо залізничний вокзал, привокзальна площа) стали місцем скупчення асоціальних елементів.
Раніше ми писали про шепетівський вокзал.