Чотирнадцятого листопада — День боротьби із цукровим діабетом. Ця дата відзначається щороку з 1991 року, у день народження Фредеріка Бантінга — канадського фізіолога, який винайшов інсулін.
Статистика свідчить, що в Україні на сьогодні зареєстровано 1 млн. 134 тис. людей, хворих на діабет. ВООЗ прогнозує, що вже за 9 років кожен сьомий помиратиме саме від діабету (ЦД). Захворюваність на цукровий діабет зростає щороку як у світі, так і в Україні.
Якщо оцінити структуру цього захворюваності, то 90 відсотків складають особи з діабетом другого типу, а 10 — першого типу. Зокрема, у Шепетівській громаді ситуація не відрізняється від загальнодержавної — поширеність захворювання досить висока і складає 6569 осіб на 100 тисяч населення.
В основі розвитку діабету другого типу лежить інсулінорезистентність (нечутливість тканин до дії інсуліну), яка розвивається на фоні надлишкової ваги та ожиріння. Саме зі зростанням у світі кількості людей з ожирінням пов’язане зростання захворюваності на ЦД другого типу.
Якщо ж ми говоримо про ЦД першого типу, то це генетично детерміноване захворювання, тобто до нього є генетична схильність, яка за певних провокаційних умов (після перенесених вірусних інфекцій, стресу тощо) призводить до руйнування бета-клітин підшлункової залози.
Людина, яка вперше у житті почула подібний діагноз, одразу ж хоче знати, чи лікується діабет другого типу. На цей час медицина не має ліків та протоколів, що допомагають повністю позбутися діабету. Проте існує типова схема лікування, за умови дотримання якої пацієнт отримує усі шанси максимально успішно справлятися із захворюванням, не втрачаючи при цьому повноцінності життя.
Цукровий діабет другого типу розвивається через вплив кількох причин:
— генетичну спадкову схильність до захворювання;
— розвиток резистентності до інсуліну;
— великий відсоток вісцерального жиру в організмі;
— гіподинамію;
— прийом деяких ліків, зокрема кортикостероїдів.
Ризик розвитку діабету другог типу також підвищують стан предіабету, високий кров’яний тиск, захворювання серцево-судинної системи, синдром полікістозних яєчників, низький рівень ЛПВЩ (ліпопротеїдів високої щільності) та високий рівень тригліцеридів. Останні дослідження виявили ще одну можливу причину діабету через деякі інфекції, зокрема, вплив на організм ентеровірусу (вірусу Коксакі типу B4 (CVB4)).
Отже, відповідь на питання: чи є виліковним діабет другого типу — негативна.
Також треба зрозуміти, яким чином з’являється та прогресує захворювання. Діабет другого типу не дозволяє організму використовувати наявний інсулін належним чином. Клітини печінки, м’язової та жирової тканин стають практично нечутливими до інсуліну, котрий є головним транспортувальником глюкози, тому вони відчувають брак енергії через нестачу «пального» для її синтезу. Такий стан називають інсулінорезистентністю.
Підшлункова залоза, відчуваючи хибну нестачу гормону, починає працювати наднормово, викидаючи в кров все більшу кількість інсуліну. У такому темпі орган швидко «втомлюється» та деградує, втрачаючи дорогоцінні клітини— виробники інсуліну, що не відновлюються. А тим часом глюкоза у кровотоку постійно залишається на надто високому рівні.
Основні ознаки діабету другого типу не викликають відчутного нездужання, тому так часто захворювання діагностують уже на стадії розвитку супутніх проблем, котрі потребують серйозного лікування. Зовні симптоми дійсно можуть бути схожими на звичайну перевтому або сезонний дискомфорт: надмірне нетипове бажання пити, надто часте сечовипускання (особливо у нічний період), хронічне почуття втоми, іноді втрата ваги без зрозумілої на те причини.
Іноді до них долучаються більш специфічні прояви: часта поява молочниці, свербіж у ділянці статевих органів, порізи, тріщини та інші дефекти шкіри, що довше загоюються, ніж зазвичай, поступова втрата колишньої чіткості зору.
Якщо у вас дійсно діабет другого типу, то лікування потрібно починати негайно, не очікуючи розвитку ускладнень.
Діабет другого типу: лікування без використання медикаментів.
Іноді терапія ЦД другого типу дійсно не вимагає уведення ліків. Що ж потрібно?
Збалансоване харчування з достатньою кількістю клітковини та «корисних» вуглеводів (вони є джерелом енергії). Обмежте до мінімуму рафіновані вуглеводи, солодощі та тваринні жири.
Нормалізація ваги тіла: не секрет, що діабет другого типу — «дарунок» зайвої ваги. Отже, нормальна вага — важлива умова врегулювання резистентності до інсуліну.
Діабетична «освіта»: надважливий крок на шляху до перемоги — розуміння того, що «спрацює» лише повний комплекс дій, тобто постійний контроль рівня цукру у крові плюс використання дієтичних рекомендацій та гідний рівень фізичної активності.
Тобто на запитання: «Чи існує ідеальне лікування діабету другого типу?» можна упевнено відповісти: «Так!». Але базується воно на вашому власному бажанні бути здоровим.
— А як щодо ліків? — запитаєте ви.
Іноді ситуація є такою, що ліки все ж таки необхідні. Ін’єкційне уведення гормону конче потрібне людям з першим типом захворювання, коли організм просто не продукує життєво важливу речовину. Діабет другого типу — це не завжди винятково інсулін.
Таблетовані препарати допомагають знизити рівень цукру в крові, певною мірою відновити рівень реакції організму на інсулін, активізувати процес продукування організмом інсуліну та виводу глюкози з сечею.
Неінсулінові ін’єкції (застосування препарату, котрий є аналогом людського ГПП-1 – глюкагоноподібного пептиду-1) стимулюють вивільнення інсуліну, уповільнюють процес травлення, знижують апетит та регулюють глікемію.
Інсулін. Інсулінотерапію призначає лікар у випадку, коли не вдається досягти компенсації іншими методами.
Чому ж цьому захворюванню надається таке значення? Усе через ускладнення, які розвиваються при цукровому діабеті. Найнебезпечнішими ускладненнями цукрового діабету є коми (гіперглікемічна та гіпоглікемічна) — дуже високий ризик летального результату.
Існують й інші важкі ускладнення захворювання, які виникають з плином часу, поступово погіршують стан хворого і призводять до несприятливих наслідків, зокрема ангіопатія. У порівнянні з іншими ускладненнями, вона розвивається досить швидко, іноді менше ніж за рік. При ангіопатії порушується проникність судин, у результаті чого вони стають ламкими. З’являється схильність до тромбозу і атеросклерозу, що істотно збільшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань.
Також можливі:
ретинопатія – ураження сітківки ока, яке поступово призводить до повної втрати зору. Найбільш часто ретинопатія зустрічається у хворих другим типом діабету. Для хворого зі «стажем» у понад 20 років ризик виникнення ретинопатії наближається до 100 відсотків;
полінейропатія – втрата чутливості у кінцівках;
діабетична стопа – на стопах і нижніх кінцівках хворих з’являються гнійні нариви, відкриті виразки, некротичні (відмерлі) ділянки, що у кінцевому підсумку призводить до необхідності ампутації кінцівок;
ниркова недостатність.
Для уникнення цього захворювання дуже важлива профілактика. Є два основні та напрочуд прості кроки, що дають реальний шанс на успіх:
— перегляд харчових звичок: здорова їжа чудово захищає від набуття зайвої ваги та її наслідку — появи резистентності до інсуліну;
— зміна пасивного способу життя: заміна постійного сидіння або лежання на активне спортивне проведення часу сприяє зміцненню здоров’я та, знову ж таки, захищає від появи зайвих кілограмів.
Тобто і профілактика, і немедикаментозне лікування діабету другого типу є фактично однаковими. Головне – власними силами прийти до того, що здоровий та активний спосіб життя не є мукою. Це норма, рекомендована для усіх без винятку людей. Вам потрібно опанувати цю думку і полюбити нове життя та себе.
А надалі самі зрозумієте — робити те, що вам подобається, набагато легше, ніж виконувати суворі приписи лікарів, котрі, на думку багатьох «ображених» медичними порадами, обмежують щасливе повноцінне життя.
Важливо зазначити, що у Шепетівському районі медична допомога ендокринологічним хворим надається в консультативно-діагностичній поліклініці Шепетівської багатопрофільної лікарні. Тут працюють два кабінети. Прийом проводять досвідчені лікарі Олена Володимирівна Ковальчук та Тетяна Олександрівна Федина.
О.КОВАЛЬЧУК,
лікарка-ендокринолог.