ГОЛОВНА СТОРІНКА СуспільствоТочка зору Чи принесуть благо для нашої округи «штовхачі» змін адмінтерустрою?

Чи принесуть благо для нашої округи «штовхачі» змін адмінтерустрою?

17 переглядів

Недавно відбулося обговорення у форматі відеоконференції теми формування адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня Хмельницької області. За попереднім проєктом, який подала облдержадміністрація ще торік, в області планується створити п’ять районів: Кам’янець-Подільський, Городоцький, Хмельницький, Старокостянтинівський та Шепетівський з адмінцентрами у відповідних районних центрах.
Проєкт повернули зі столиці на доопрацювання. Але у ньому можуть змінити не лише «бути чи не бути Городоцькому району», але й адміністративні центри. Адже райони області не погоджуються із проєктом «нарізання» округів від Хмельницької ОДА. Зокрема, обговорення адміністративно-територіального устрою пішло «по другому колу» і з «легкої руки» наших сусідів — славутчан.
Так, ряд керівників різного рівня міста Славути і Славутського району вкотре звернулися до Хмельницької ОДА зі своїми пропозиціями, у яких вони засвідчують готовність до об’єднання з громадами населених пунктів півночі Хмельниччини та виступають з ініціативою створення укрупненого району з адмінцентром у Славуті. Звісно, при складанні своєї «петиції», вони не оминули нагоди похвалитись своїми успіхами, реформаційними «активами» тощо.
У свою чергу ми попросили прокоментувати такий перебіг подій голову Шепетівської районної ради Петра ДЗЯВОРУКА.

— Петре Францовичу, останнім часом широкого резонансу серед жителів Шепетівщини, та й не лише нашого краю, набуло обговорення питання укрупнення районів області. Не секрет, що це питання особливо загострилося тепер, коли окремі керівники активно «проштовхують» позицію створення нового району з центром у м. Славуті. Хоча треба зауважити, що попередньо обговорювалось і перспективним планом визначено, що ним має бути місто Шепетівка. Як Ви бачите вирішення цієї проблеми?
— Насамперед, зауважу, що це питання дійсно, як кажуть, «на слуху» ще з середини 2018 року. Як на мене, і на рівні країни, і на рівні регіону сьогодні не на часі розглядати питання, котрі не об’єднують людей, а, навпаки, — їх роз’єднують. Можна зрозуміти і владу Славути: у кожного, як кажуть, «болить» своє. Але, з іншого боку, хочу зауважити, що це питання має обговорюватись прозоро та відкрито, з урахуванням думки усіх сторін, керуючись Конституцією України та іншими нормативними документами.
На мою думку, набагато справу спростило б те, і це було б дуже добре, якби був закон про місцевий референдум. Ось тоді б ми бачили, що хочуть люди, чи на часі уже ця проблема, чи є ряд інших надважливих проблем, які потребують нагального вирішення.

— Але, разом з тим, як бути конкретно у цій ситуації?
— Я уже частково відповів. Читаємо Конституцію. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 92 Конституції України, до переліку питань, що визначаються виключно законами, віднесено й питання територіального устрою України.

— І все ж таки, Петре Францовичу, за останні кілька років активного запровадження децентралізації, з цього приводу якісь нормативні документи уже є на рівні держави?
— Як це не дивно, і є, і немає. Чому є? А тому, що, починаючи з 2017 року і до 2019 року, у Верховній Раді був зареєстрований далеко не один законопроєкт, який стосувався питання змін меж районів, зокрема і меж Хмельницької області. Одним із них передбачається центр у Шепетівці, а іншим – у Славуті. Але хочу зауважити: усі вони зареєстровані у Верховній Раді України перед виборами до цієї ж Ради.
Як думаєте: а чому їх немає? Тому, що ці проєкти, зокрема, що стосується Хмельницької області, на теперішній час зняті з розгляду у Верховній Раді України. Влада знову кидає цю «кістку» нам, мовляв, «гризіться» на місцях.
Ось така картина. Але, разом з тим, якщо уважно прочитати законопроєкт, поданий Каб­міном та зареєстрований у Верховній Раді України 22.08.2018 року № 8051, то він передбачає такі основні фактори:
— врахування географічного положення райцентру;
— історичних особливостей;
— наявності інфраструктури для розміщення місцевого органу виконавчої влади;
— кількості населення, яке проживає на території району тощо.

— Петре Францовичу, тож спробуймо про­аналізувати ці позиції більш конкретно.
— Згоден. Насамперед, розпочнемо з географії. Відповідно до географічного розташування Шепетівка розташована у центрі північної частини нашої області, що передбачає зручне транспортне сполучення. Це вузлова дільниця першого класу Козятинської дирекції Південно-Західної залізниці, до якої відходять лінії у п’яти напрямках: на Новоград-Волинський, Бердичів, Старокостянтинів, Тернопіль, Здолбунів. Саме із Шепетівки, або ж через наш райцентр, курсують потяги до Києва, Миколаєва, Одеси, Харкова, Дніпра, Львова, Ужгорода, Івано-Франківська, Полтави, Луцька, Запоріжжя, Лисичанська тощо. Донедавна були і міжнародні потяги.
До речі, щоденно із Шепетівки вирушають у прямому і зворотному напрямках потяги до міст Ізяслава, Полонного, Славути, Нетішина.
Крім того, автобуси здійснюють перевезення до м. Полонного — 12 прямих рейсів, до м. Ізяслава – 6, до м. Славути – 15, до м. Нетішина – 10 прямих рейсів.
І так можна аналізувати будь-який із пунктів, які я перерахував.

— Останнім часом так звані теоретики цієї реформи на рівні держави заявляють, що основне – це не географія розміщення, а кількість населення…
— Добре. Нехай буде так. Знаєте, що мене хвилює більш за все? Проаналізуйте біографії цих «героїв-реформаторів» і ви переконаєтесь, що більшість із них, не маючи досвіду роботи в органах місцевого самоврядування, пропагують чисту теорію. Вони живуть у інших вимірах: не їздять нашими дорогами, не відвідують наші соціальні заклади. Звучить «музика», як на мене, під чиєсь замовлення.
Але повернемося до конкретики. Населення м. Шепетівки становить 43 тисячі осіб, у районі проживає близько 33 тисяч. З містом межує одне з найбільших сіл області – Судилків – з населенням 5200 осіб.
У м. Славуті та районі проживає значно менша кількість мешканців. І таких прикладів можна навести багато.

— То ж чи буде краще людям при такому поділі чи ні?
— Відповідь дуже проста. Вибачте за тавтологію, але влада, поки хотіла влади, обіцяла, що буде радитися з людьми. Тож запитайте про це у простих людей, вони вам скажуть правду.
Як на мене, сьогодні потрібно думати про те, як вижити людям, як вийти з тієї біди, яка охопила світ, нашу Україну, а ми створюємо ще якісь проблеми. Можновладці чомусь не хочуть зрозуміти, що, насамперед, має бути економіка, а потім уже політика. На жаль, у цьому питанні дуже багато політики. Так не повинно бути.

— То, можливо, тут потрібно сказати простіше — «дореформувалися»?
— Можливо і так, хоча не зовсім погоджуюсь з такою думкою. Спроможні громади – це дуже добре, але зверніть увагу на ключове слово «спроможні». А ось районні центри руйнувати не потрібно, бо більшість послуг люди ще протягом багатьох років будуть отримувати саме у райцентрах.
До речі, і тут знову очевидні переваги Шепетівки. Запитаєте: які? Відповідаю: на сьогодні саме у нашому місті розміщені територіальні органи центральних органів виконавчої влади. Це і місцева прокуратура, і Служба безпеки України, і Шепетівське управління ГУ ДФС у Хмельницькій області, Шепетівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної допомоги, Територіальний сервісний центр №6845 регіонального сервісного центру МВС у Хмельницькій області. Саме їхня діяльність і поширюється на усі райони та міста північної частини області.
Більше того, мабуть, потрібно врахувати і той факт, що саме у нашому місті є навчальні заклади, які готують фахівців, насамперед, для північного регіону — медичний коледж, коледж ПДАТУ, професійний ліцей.

— Петре Францовичу, судячи з цього, цент­ром таки повинна бути Шепетівка. Чи не так?
— У цій ситуації, яка склалась, саме так. Але думаю, що краще було б для людей зробити так: завершити процес створення спроможних громад, проаналізувати їхню спроможність і залишити районні центри для зручності мешканців того чи іншого району.
До речі, історія інколи, якщо не завжди, повторюється. Що я маю на увазі? А ось що: у 30-ті роки ХХ століття Шепетівка була окружним центром і округ називався Шепетівським. Тобто наявна адміністративна традиція вищого рівня, якщо хочете, і, відповідно, з цього має слідувати й історична спадкоємність.
І ще про одне: не хотілося б, щоб у читачів «Шепетівського вісника» склалося враження, що влада і району, і міста стоїть осторонь цього питання. Ще у 2018 році ми говорили про це на шпальтах вашого видання. І саме того року ми направили наші звернення і до тодішнього народного депутата України Романа Мацоли, і до керівників області. Уже цього року ми знову звернулися з листами до народного депутата України О.Жмеренецького і керівників області.
Як буде — покаже час. Дуже хотілося б, щоб було краще, насамперед, для людей, щоб це відбувалося у правовому полі.
І наостанок. Шістнадцятого квітня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення територій та центрів територіальних громад», яким Кабінету Міністрів України надано право визначати межі та адміністративні центри територіальних громад, з наступним внесенням відповідного проєкту закону на розгляд Верховної Ради України.
Розраховуємо, що урядовці та народні депутати України дослухаються до наших аргументів щодо створення майбутнього укрупненого району з центром у місті Шепетівці.

— Дякую за Вам інтерв’ю.
Володимир НИТКА.

Залиште Ваш коментар
Перевести