Так, можливо за умови обізнаності людей про суть проблеми, поінформованості суспільства про ступінь загрози, усвідомлення небезпеки власниками свиней і персоналом свиногосподарств, прозорих процедур зі сторони держави і невідворотності покарання порушників.

Африканська, як і класична чума свиней приходить в господарство із усвідомленням події власником. Оскільки загроза того що тварини, як і люди потенційно можуть захворіти є завжди та усвідомлення того що це можливо в «мене», як правило, чомусь запізнюється. На запитання власників, які із появою АЧС – а, що «мені» тепер можна зробити? звучить однозначна відповідь: «розслабтесь, все уже зроблять за Вас». В житті є процеси на які ми часто не здатні впливати і спалах Африканської чуми свиней – один із тих випадків. Власник може не допустити зараження своїх тварин. І, йому це під силу, на це він може впливати. Однак, коли тварини вже похворіли – тут він безсилий, оскільки усі подальші процедури, тобто сценарій майбутнього розвитку події чітко прописаний в чинній інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней. Вірус чуми самостійно не рухається, а отже і не здатен самостійно прийти на ферму. Його туди має хтось принести і здебільшого це людина.

Джерелом небезпеки при чумі, як і більшості інших заразних хвороб – є здебільшого хвора тварина і продукти її життєдіяльності (екскременти), або ж продукція отримана від зараженої чи хворої тварини. Механізм зараження теж, здебільшого традиційний – контакт здорової (сприйнятливої) тварини з хворою, як прямий (безпосередній – один станок, спільна годівниця, природне спаровування тощо) так і опосередкований, тобто через забруднені предмети навколишнього середовища – руки, одяг, взуття, предмети догляду (вила, лопата …), транспортні засоби, на яких перевозили хворих чи заражених свиней. Ще один спосіб занесення – це корм. І, в першу
чергу це має відношення до присадибного утримання свиней – харчові відходи, які перед згодовуванням слід піддати термічній обробці.

Як діяти власнику свиней в разі підозри АЧС?

Порада – звернутись до ветеринарного лікаря.
Як правило, підозра виникає коли тварина перестає поїдати корм і тривалий час лежить, іноді намагається заритися у підстилку або ж частіше підсвинки збиваються у гурт, намагаючись зігрітись. І, перше, що варто зробити власнику – це виміряти температуру тіла у підозрілої свині та запросити лікаря, навіть якщо температура в межах норми. Адже, інкубаційний період при АЧС короткий (2–12 днів) і супроводжується лихоманкою (40–42 °С) упродовж 48-ми годин перед проявом клінічних ознак (на відміну від класичної чуми свиней) та відсутністю інших симптомів в цей період. Більшість хворих тварин, у цей час, виглядають абсолютно здоровими й не відмовляються від корму (і лише незначний відсоток — проявляє неспокій або ж, навпаки, постійно лежить). Клінічні ознаки хвороби з’являються тоді, коли спадає температура: тварини проявляють ознаки слабкості (хитка хода, відмова від корму, ознаки спраги), збиваються в гурти, спостерігаються ознаки серцевої недостатності: синюшність (ціаноз) шкіри (вух, пахвин та очеревини) та значні крововиливи (геморагії на шкірі та у внутрішніх органах). Раптова загибель тварини (труп на вранішньому огляді) характерна ознака для надгострого (блискавичного) перебігу хвороби без видимих патологічних змін. Тому й потрібен фахівець у разі підозри.

То ж будьте пильними, коли плануєте купувати чи утримуючи свиней. Пам’ятайте що їх здоров’я – це обов’язок власника тварини.

В. Савіцький, головний спеціаліст Шепетівського
РУ ГУ ДПСС в Хмельницькій області.