У вівторок, 8 листопада, Шепетівська міськрада повідомила, що “запуск централізованої системи опалення буде відбуватися поступово, 9 та 10 листопада”.
Ще наприкінці жовтня ми запропонували перехожим шепетівських вулиць спрогнозувати, коли ж почнеться опалювальний сезон у місті. Заодно поцікавилися, яку температуру повітря в оселях взимку вважають оптимальною.
Також запитали у респондентів, чи вони цьогоріч вживали заходів із енергозбереження. А ще запропонували “передбачити”, наскільки успішно наша держава й Шепетівська громада “пройдуть” цю зиму – з теплом чи без.
Думки співрозмовників, як завжди, виявилися різними.
Сергій Михайлович:
– На мій погляд, рішення про початок опалювального періоду має ухвалюватися залежно від того, якою є погода. Зверніть увагу: останніми роками клімат змінюється «на нашу користь», тобто з часом осені теплішають. Щодо температури в оселях, яку, як гадаю, треба підтримувати у новий опалювальний період, то це має бути десь 19 градусів із позначкою плюс.
До настання холодів я особисто уже підготувався – утеплив хату. Маю пічне опалення. Дрова не купував, бо ще залишилися з минулих років. Чи «пройдемо» ми усі цю зиму без пригод, запитуєте? Так, але за умови, якщо Україна не продаватиме власну електроенергію за кордон. Ні до Польщі, ні до Чехії її не варто експортувати. А стосовно запевнень, що електрику вже припинили постачати на експорт, у мене є сумніви.
Зрештою, ми, люди, маємо цікаву особливість – можемо до усього звикнути. Так буде і в опалювальний сезон, що скоро настане.
Валентина Анатоліївна:
– Тим, хто ухвалює рішення про початок опалювального сезону, потрібно орієнтуватися на те, якою є погода. Звісно, хочеться, щоб тепло до квартир почало надходити раніше. Ще з п’ятого жовтня, наприклад, коли похолодало. Втім, я мешкаю у приватному будинку, тож від жодних графіків не залежу.
Кілька слів щодо оптимальної температури повітря у помешканні. На мій погляд, коли настануть холоди, в кімнатах людей мало б бути хоча б +20 градусів.
Так, нині складно, триває російсько-українська війна. Проте які б зусилля російська федерація не застосовувала, аби позбавити нас, українців, тепла, їй цього не вдасться. Буде все гаразд. Навіть після літніх «прильотів» у Шепетівку більшість тих, кого вони «зачепили» (а серед них і мої родичі), долають наслідки.
Моя сім’я до зими готова. Чоловік, наприклад, ще торік утеплив простір оселі між горищем і кімнатами скловатою.
Ігор Олегович:
– Думаю, цими днями опалювальний сезон у Шепетівці не розпочнеться. Чому? Бо, так би мовити, ситуація не дозволяє. Коли ж «дадуть тепло», то оптимальною для осель городян, на мій погляд, є температура від 18 до 20 градусів тепла.
Я живу в хаті, тому можу її опалювати так, як захочу. Ніяких заходів із енергоефективності цьогоріч не проводив. Мої шепетівські знайомі – теж. А от у Нікополі (там живуть родичі) місцевим важко доводиться, ще є багато чого ремонтувати після руйнувань. А що ж ви хочете – йде війна.
Попри все, переконаний: нам усім пережити новий опалювальний сезон вдасться. Адже подивіться, яку в ці складні воєнні часи наші люди мають самосвідомість! Це захоплює, тому ми переможемо.
Світлана Олександрівна з дітьми:
– Давайте будемо реалістами. У нашій країні стабільності немає і не буде. Тому опалювальний сезон вчасно цьогоріч не розпочнеться. Зрештою, навіть якщо він і «стартує», то буде комфортним далеко не для всіх. Наприклад, у деяких шепетівських будинках після цьогорічних «прильотів» усе ще не замінені вікна, там «гуляють» протяги…
Хоча, дивлячись із чим порівнювати. Наприклад, у місті Миколаєві вже багато хто звик до перебоїв зі світлом, немає у них і тепла.
Наразі я не живу у багатоповерховому будинку, тому від того, коли почнеться опалювальний сезон, не залежу. Мене особисто влаштували б і середньодобові +16 градусів. А от дітям потрібно, звісно, трохи більше.
До сезону холодів ми у Шепетівці особливо не готувалися. Ну, хіба що, теплу ковдру придбали. А чи пройдемо без пригод цей опалювальний сезон? Знаєте, без пригод у житті нічого не відбувається, вони трапляються часто. Може статися що завгодно. Із Білорусі «лупанути» можуть. По чому? По об’єктах критичної інфраструктури, наприклад.
Але про погане думати не треба. Краще думати про хороше, бо це додає сил. А проблеми варто вирішувати у міру їхньої появи. Ніякої паніки! Тож цього сезону, сподіваюсь, нас чекатимуть не негаразди в опалювальній сфері, а перемога у російсько-українській війні. І це – найголовніше.
Підготували: Володимир КОВАЛЬЧУК, Жанна МОТЛЮК.