Двадцяте вересня, 8.30 ранку. У дитячій поліклініці Шепетівського Центру ПМСД, як кажуть, яблуку ніде впасти. Біля кабінетів прийому — черги. Телефон реєстратури не замовкає. Дівчата на рецепції не встигають записувати на прийом до педіатрів дітей, які стоять у «живій» черзі, а ще потрібно на дзвінки відповідати. А скільки таких дзвінків надходить до лікарів-педіатрів безпосередньо – важко навіть уявити… Нині ж бо наближається пік сезонних вірусних захворювань, а разом з ними чатує коронавірусна інфекція з новим штамом «Дельта».
За весь час пандемії у Хмельницькій області, за станом на 28 вересня поточного року, на коронавірусну інфекцію занедужали більш як 94 тисячі осіб, з яких 10,9 відсотка – діти, одна дитина на Хмельниччині померла. За 8 місяців поточного року на COVID-19 у нас захворіли 78 дітей, які перебувають на медичному обслуговуванні у лікарів амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 6 Шепетівського Центру ПМСД, з них 57 – у місті, 21 – у селах району.
Нині вкрай важко відрізнити звичайний вірус грипу від коронавірусної інфекції. Та все ж відмінність є, і її відстежують лікарі-педіатри. Як же дізнатися, що криється під звичайною застудою або грипом у вашої дитини, які симптоми COVID-19, що таке постковідний синдром? Про це та інше – у розмові з заступником головного лікаря з охорони материнства та дитинства Шепетівського Центру ПМСД, лікарем-педіатром вищої категорії АЗПСМ № 6 Лілією Борисівною ГНАТЮК.
— Ліліє Борисівно, отож, які основні симптоми коронавіруної інфекції?
— Упродовж останнього часу спостерігається зростання ковідних хворих з числа дитячого населення. Серед загальних клінічних проявів ковіду у дітей педіатри дуже часто відзначають лихоманку і сухий кашель. А також при COVID-19 дітям притаманні втрата запаху та смаку, головний біль, запаморочення, м’язові болі, задишка, зрідка спотерігаються діарея, нудота, біль у животі, відсутність апетиту, крововиливи.
— На перший погляд, симптоми коронавірусної інфекції ідентичні до звичайного вірусу грипу. Яка ж між ними відмінність?
— Відмінність ковіду від грипу та застуди дуже незначна. Грип починається гостро, раптово, також з високої температури, головного болю, а при COVID-19 усе відбувається поступово, так, ніби симптоми «працюють» за покроковою інструкцією. За кілька днів з’являються й ознаки інтоксикації. Саме тому тривалість вивільнення вірусу може тривати до 21 дня.
— Ліліє Борисівно, якщо лікар-педіатр таки запідозрив коронавірусну інфекцію у дитини, то які його подальші дії?
— Першим і головним критерієм підтвердження діагнозу на COVID-19 є позитивний швидкий тест (скринінгове обстеження на визначення антигену, результат якого відомий через 30 хвилин) та позитивний ПЛР-тест (цей тест дуже чутливий). Стандартом діагностики пневмонії є рентгенологічні дослідження, комп’ютерна томографія (інформативність цього методу висока, але мінус у тому, що вона має високе променеве навантаження).
Додатково лікар-педіатр зобов’язаний спрямувати на загальний аналіз крові, аналіз на С-реактивний протеїн, тести на прокальцитонін, Д-димер (тест для ранньої діагностики тромбоутворення), на печінкові проби.
— Розкажіть, що це за постковідний синдром. Чи у всіх маленьких пацієнтів, які перенесли COVID-19, він трапляється?
— Частіше у дітей виникають ускладнення саме у постковідному періоді. Найбільш небезпечним є так званий мультисистемний синдром MIS-C. Він може розвинутись у діток, у яких не було клінічних ознак ковіду, а через 6-8 тижнів після звичайної вірусної інфекції можуть з’явитися лихоманка, розлади кишково-шлункового тракту. Часто у маленьких пацієнтів збільшуються лімфатичні вузли, виникають втомлюваність, болі у суглобах, кашель.
— Лікарю, а хто ж найбільш схильний захворіти на коронавірусну інфекцію?
— У групі ризику захворюваності на ковід з важким перебігом — немовлята (діти грудного віку). Маленька дитина має чи не найбільші ризики захворіти на пневмонію. І тому, як тільки у малюків з’являється лихоманка, кашель, утруднене часте дихання, потрібно негайно звертатися до лікаря-педіатра, з яким батьки дитини підписали декларацію.
Пам’ятайте, що при пневмонії у дітей першого року життя частота дихання більша 60 разів на хвилину, у дітей старших 1 року – понад 40 разів на хвилину. Крім того, дитина малорухлива, не хоче їсти, гратися.
У групі ризику також підлітки, дітки з онкозахворюваннями, цукровим діабетом, бронхіальною астмою, захворюваннями крові, ожирінням, аутоімунними захворюваннями. Їхнє лікування практично не можливе без госпіталізації.
— На даний час в Україні переважає штам вірусу «Дельта». На Хмельниччині він також активно циркулює. Цей штам вражає дитяче населення?
— Так, дітки теж перебувають у зоні ризику від цього мутованого штаму коронавірусу, який відрізняється від усіх інших високою заразністю — у 10-15 разів частіше. Основні симптоми «Дельти» у маленьких пацієнтів уже дещо інші, хоча є головний біль, біль у горлі, нежить, лихоманка, діарея, блювота. Така ж і послідовність їхнього виникнення.
У більшості дітей нюх уже не втрачається, немає кашлю, або ж він незначний. Знову ж таки, початок хвороби може протікати поступово. Інкубаційний період — 1-2 дні (іноді до чотирьох).
— Ліліє Борисівно, однозначно запобігти захворюванню легше, ніж потім його лікувати. Якими будуть Ваші рекомендації щодо цього?
— Щоб зменшити поширення коронавірусу у дітей, потрібно часто зволожувати повітря у приміщенні, де вони перебувають. Оптимальна температура повітря — 20 градусів за Цельсієм. Діткам треба часто промивати ніс сольовим розчином, давати багато пити.
Дорослі мають стежити за тим, аби діти дотримувалися соціальної дистанції у громадських місцях та використовували захисні маски з 2-річного віку. А при перших ознаках вірусного захворювання у дітей батькам треба негайно звертатися до свого лікаря-педіатра і не займатися самолікуванням.
Усім бажаю міцного здоров’я!
— Дякую Вам за розмову.
Спілкувалася Алла ЗАХАРЕЦЬ.