Лінія фронту знаходиться на карті військових подій, ми усі стежимо за нею із завмиранням серця. Але є ще одна лінія фронту, у кожного своя. Вона непроста, але дозволяє знаходити своє місце у боротьбі з ворогом, дозволяє бути потрібним сьогодні та наближати нашу перемогу.
Після початку повномасштабної війни росії проти України тримати освітній фронт стало вкрай важливим. Навчання та шкільна рутина – не тільки зміцнюють нове покоління, а й допомагають йому адаптуватися до нових реалій.
З перших днів війни навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – гімназія» став осередком волонтерства. Це своєрідний магніт, що об’єднує сильних, активних та дієвих — батьків, вчителів, техпрацівників, здобувачів освіти, мешканців мікрорайону.
Сьогодні ми усі згуртовані однією метою — допомогти ЗСУ, підтримати бойовий дух наших захисників не лише словом, а й ділом. Отож, крокуємо до Перемоги разом!
Працюємо за кількома напрямками, визначили собі своєрідні кроки.
Крок перший. З настанням холодів нашим захисникам не вистачає того, щоб могло їх зігріти. Саме тому ми не могли залишитися осторонь, а оголосили акцію «Зігрій захисника України» та розпочали збір теплих речей для подальшої передачі нашим хлопцям та дівчатам. Теплі шапки, рукавички, футболки та білизна уже зігрівають воїнів, а кожна куплена чи зв’язана пара шкарпеток передає силу нашої підтримки та любові до захисників України.
Крок другий. Ще з початку повномасштабного вторгнення щоденно пакували, організовували розфасовку та видачу сухпайків. Продукти, з яких готували, зазвичай зносили люди або давали підприємці. Також неодноразово проводили збір продуктів харчування. Люди приносили городину та закрутки, а ми, у свою чергу, передавали усе нашим воїнам.
Крок третій. Ще у лютому гостра потреба виникла у медичних бинтах, які ми, не задумуючись, вирішили виготовляти самостійно та передавати їх у медичні заклади.
Крок четвертий. Ще одна потужна частина нашої роботи – плетіння маскувальних сіток. Спочатку зібрали усі шкільні волейбольні та футбольні сітки та в’язали з них маскувальні, також сітки приносили люди. Пізніше навчилися плести основи самостійно. За роботою – розмови про гордість за країну, плани на майбутнє…
Крок п’ятий. Діти також не стоять осторонь, а наближають нашу спільну Перемогу. Учні знімають відео, у яких висловлюють безмежну вдячність за таку важку та титанічну працю наших захисників, за мужність, силу волі, витривалість, за те, що вони, не шкодуючи власних життів, захищають мир та спокій українців. А виготовлені власноруч обереги, малюнки та листи із словами вдячності та побажаннями зігрівають серця наших воїнів. І, як зворотний зв’язок, – зустріч з нашими військовими, які розповіли про захист країни і передали листи подяки юним патріотам.
Крім того, ми постійно долучаємось до збору коштів, за які придбано автівки на фронт, тепловізори, прилади для зв’язку, амуніцію для військових. Сімдесят відсотків донатів приходять від батьків наших учнів.
Саме так, крок за кроком, ми разом наближаємо Перемогу. І, як пише наша колежанка, Оксана Бражук:
Неймовірна, моя Україно,
В тебе будуть найкращі часи.
Орда згине, загояться рани,
Будеш пишно, яскраво цвісти.
Згасло світло? У нас ясні душі.
Холод в домі? У нас теплі серця.
Нам не соромно жити в цім світі,
Знай же, враже, не діждеш ти мого кінця.
Ми є нація вільних, завзятих,
Повна чаша духовного в нас.
Правда, честь, гідність, віра у наших,
Сил дає і вогонь наш не згас!
Світлана СТРЕМЕЦЬКА,
педагогиня-організаторка
школи-гімназії.