Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) підпорядковується міському управлінню праці та соціального захисту населення. Розмішується у лівому крилі колишнього двоповерхового універмагу на вул. Судилківській, 1.
Якщо згадувати перелік послуг, що надаються вищеназваним категоріям шепетівчан, то їх налічується більше двадцяти. Це, зокрема, закупка і доставка медикаментів, продуктів з магазину та ринків, прибирання приміщень, зміна постільної білизни, прання та ремонт дрібних речей, приготування їжі, відвідування хворого у лікарні, оплата комунальних послуг, оформлення субсидії, доставка та читання преси, художньої літератури, написання листів тощо.
Різних за характером, уподобаннями, життєвими інтересами підопічних доводиться обслуговувати соціальним робітникам. Адже декому перевалило, як кажуть у народі, за вісімдесят і навіть за дев’яносто. А ще дехто з неврівноваженою психікою, майже дитячими примхами.
Та, як зауважує керівник відділення соціальної допомоги вдома Олена Петрівна Аляутдінова, ні на кого з її підлеглих не надходили скарги, нарікання чи зауваження.
«Ви, — звертається до мене, — про багатьох наших дівчат писали. Зрештою, кожен заслуговує на повагу за нелегку працю. Згадайте цього разу про Тамару Петрівну Кузьмінчук. Це чуйна людина. Її підопічні відгукуються про неї тільки доброзичливо».
І ось в одному з кабінетів Центру розмовляємо з привітною, усміхненою жінкою. Віриться, що така усмішка на її обличчі завше, коли заходить до хати того чи іншого інваліда, пенсіонерки.
У закладі вона працює уже десять років. За цей час набула досвіду, вміння толерантно спілкуватися, втішити, розрадити, підтримати морально і духовно. Розповідає, що спілкуватися за своїми посадовими обов’язками доводиться з різними людьми.
Почасти доводиться важко працювати, адже не усі люди можуть виконати навіть хатню роботу. А ось жіночка похилого віку чекає Тамару Петрівну хоча б для того, що та їй прочитала свіжі газети, журнали. У бібліотеці уже знають, коли Кузьмінчук навідується і готують періодику заздалегідь. Відомо, що у неї обмаль часу.
Звичайно, будь-що можна робити добре чи абияк. «Абияк робити вона просто не вміє», — сказали мені у розмові колеги Тетяни Петрівни.