Якщо бджоляр має реєстраційні документи на пасіку, то може претендувати на державну допомогу у розмірі до 25 відсотків для покриття витрат на обладнання, пільгові кредити, гранти міжнародних організацій

 

Цей рік для пасічників нашого краю доволі складний — через примхи погоди менше зібрано весняного меду. А з початком сезону інтенсивного застосування хімічних засобів захисту рослин на сільгоспугіддях почастішали повідомлення про загибель бджіл.

Чимало звинувачень з цього приводу лунають саме на адресу аграріїв, які нібито використовують у своїй роботі препарати, які згубно впливають на медоносних комах. А тут ще й виникла потреба реєстрації пасіки, яка, як стверджують ветеринари, допоможе не лише уникнути багатьох ризиків чи компенсувати втрати, а й зберегти бджіл.

Тож прокоментувати актуальні  для власників пасік нашого краю питання ми звернулись до начальника Шепетівського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Хмельницькій області Віталія СТАРОДУБОВА.

 

— Віталію Вікторовичу, у якому стані нині галузь бджільництва, зокрема у нашому краї?

— Споконвіку бджільництвом в Україні займалися переважно дрібні виробники. Втім, це не заважає українському пасічнику підкорювати внутрішні та зовнішні ринки якісним медом та iншими продуктами бджільництва. Як тільки для України відчинилися двері Євросоюзу, неофіційна аматорська галузь забезпечила державі неабиякий валютний прибуток, зміцнивши гривню.

Неофіційна статистика свідчить, що виробничий фонд галузі налічує близько 400 тис. бджолярів та понад 3,7 млн. бджолосімей, а валове річне виробництво меду сягає 80 тис. тонн. На Шепетівщині (як по місту, так і по району) зареєстровано (паспортизовано) 115 пасік, у них — 1100 бджолосімей.

 Водночас відомо, що мінімум 20-30 відсотків пасік в Україні є не зареєстрованими. Такі цифри ускладнюють та унеможливлюють роботу ветеринарної служби й повноцінну роботу фермерів. Як наслідок, маємо неякісний мед та шкоду галузі загалом.

— Для чого реєструвати пасіку, адже бджола й без того мед носить?

Процедура узаконення бджолосімей надає чимало вигод фермеру. Зокрема, шанс відшкодування збитків. Якщо пасіка зареєстрована, то відповідний документ точно фіксує кількість бджолосімей. Якщо вулики із їхніми «мешканцями» не занесені до реєстру, то на юридичному рівні їх немає. А значить у випадку крадіжки, стихійного лиха чи інших форс-мажорних обставин довести розміри шкоди та претендувати на відшкодування збитків буде дуже складною справою.

Відкриється шлях до спрощених умов реалізації продукції. Щоб продати мед, пергу чи маточкове молочко на ринку, потрібна довідка з місцевої ветеринарної лабораторії ринку про якість продуктів бджільництва. Пасічники, які зареєстрували бджолосім’ї, без зайвих труднощів пройдуть цю процедуру при наявності паспорта пасіки й на законних підставах зможуть реалізовувати мед.

З’явиться можливість запобігти й падежу. У 2018 році пасічники втратили 100-120 млн. грн. через загибель 35-40 тисяч бджолосімей внаслідок використання аграрними господарствами неякісної агрохімії. У разі реєстрації пасіки, її власник попереджається не пізніше ніж за 3 доби до початку обробки через засоби масової інформації, органи місцевого самоврядування. Цей момент прописаний у ст. 37 Закону України «Про бджільництво». У разі отруєння бджіл на полях, їхній власник зможе пред’явити агровиробнику претензії, довести у суді обґрунтованість своїх вимог щодо компенсації збитку.  

Крім того це умова утримання державних дотацій. Якщо бджоляр має реєстраційні документи на пасіку, то може претендувати на державну допомогу у розмірі до 25 відсотків для покриття витрат на обладнання, пільгові кредити, гранти міжнародних організацій.

Тож який перший крок у цій справі?

— Потрібно написати заяву на ім’я голови сільської, районної, міської ради. У заяві повинні бути вказані особисті дані (ПІБ, адреса, телефон), фактична кількість бджолосімей та адреса розташування пасіки. Віднести її до сільської, районної чи міської ради і зареєструвати. Голова ради або його помічник заносить дані у спеціальну книгу реєстрацій. І все! Ваша пасіка зареєстрована.

А що далі робити для отримання реєстрації пасіки?

— Однієї заяви до голови територіальної громади мало. Наступним кроком у  реєстрації пасіки є акт лабораторних досліджень. Для цього потрібно зібрати підмор з вуликів — по 10 штук з кожного. Для невеликої пасіки (до 50 бджолосімей) рекомендуємо дослідити від 3 до 10 бджолосімей. Для більшої пасіки — не менше 50 відсотків від усієї кількості бджолосімей. Вартість дослідження однієї проби — 42,07 грн. (мікроскопічне дослідження на вароатоз, акарапідоз, нозематоз і амебіаз — 15,33+13,37+13,37 грн.).

Далі зібраний підмор треба віднести до районної лікарні ветеринарної медицини. Там же пасічник отримує супровідний лист для лабораторії. У документі вказано: вид дослідження, який матеріал відправляється на дослідження і в якій кількості, кому належить матеріал, можливий діагноз (кліщ вароатоз, нозематоз). Потім підмор разом із супровідним листом треба віднести у лабораторію.

Оплачуєте дослідження і чекаєте результатів. Зазвичай вони готові наступного дня.

Результати дослідження надходять до управління ветеринарної медицини.

Інспектор, який готує паспорт пасіки, призначає дату її обстеження для складання акта. У призначений час привозите його на свою пасіку (або компенсуєте йому витрати на приїзд). Спеціаліст складає акт обстеження пасіки. Потім він виписує паспорт пасіки, у якому робить відмітку про дослідження. Така відмітка у паспорті робиться двічі щороку. Тобто два рази на рік потрібно здавати підмор на лабораторні аналізи.

Як бачимо, немає нічого складного у процедурі реєстрації пасіки. Зате бонусів, яких надає узаконення бджолосімей, значно більше. А значить і пасічник спокійний за смугастих підопічних.

Та все ж болюче питання в цю пору — вживання в агровиробництві отрутохімікатів, зокрема пестицидів. Як запобігти шкоді, яку вони завдають бджолам?

— Для того існує Порядок проведення заходів щодо зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробітків сільгоспугідь пестицидами, який розроблено відповідно до Державних санітарних правил, Державних ветеринарних правил, Законів України «Про пестициди і агрохімікати», «Про захист рослин» та «Про бджільництво».

Керівники сільгосппідприємств та пасічники повинні дотримуватися правил та положень, встановлених законодавством України, та вживати відповідних заходів.

Як говорилось вище, пасічнику необхідно отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку, зареєструвати пасіку у сільській раді за місцем постійного її розташування, а у випадку кочівлі — у сільській раді, на територію якої прибули на кочівлю (Наказ Міністерства аграрної політики України від 20 вересня 2000 р. № 184/82, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2000 р. за № 737/4958, п. 7). А ще — отримати ветеринарне свідоцтво за формою № 1 на перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур за межі області.

При отриманні повідомлення від організації про проведення обробітку сільськогосподарських культур пасічник повинен вивезти пасіку у безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.

За три дні до проведення обробітку керівник сповіщає пасічників (населення) цієї місцевості (радіо, преса, подвірні обходи, сільські ради) про місце, терміни і час проведення обробітку, встановлює спеціальні попереджувальні знаки безпеки з указаною датою обробітку сільгоспугідь.

У разі не дотримання вимог керівник несе кримінальну відповідальність згідно з пунктами 6.2.1, 6.2.11 ДСП 8.8.1.2.001-98 та розділом 5 Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів та агрохімікатів у народному господарстві від 18.12.1996 р. № 382.

— Часто бджолярі скаржаться на відсутність інформації щодо застосування агрохімікатів. Чим тут можна зарадити?

Аби допомогти їм у цій проблемі, створено інформаційний продукт «Гранд Експерт». Він являє собою систему моніторингу процесу хімічної обробки рослин та дозволяє миттєво і безкоштовно оповістити бджолярів про планову обробку рослин засобами захисту. Інформування відбувається у вигляді SMS-повідомленьбджолярам у радіусі 10 км від оброблюваних ділянок.

Інформація про планову хімічну обробку, що вказується аграріями на сайті, відповідно до законодавства України, автоматично дублюється в друкованому вигляді у щоденному «Всеукраїнському бюлетені планових хімічних обробок рослин». Щоб вчасно отримати наявну інформацію, пасічникам необхідно лише пройти реєстрацію на сайті, вказавши і підтвердивши свій номер мобільного телефону в даній програмі за посиланням https://www.grand.expert

— А що робити у випадку отруєння бджіл, які необхідно провести дії?

Гнізда сімей, що втратили багато льотних бджіл, скорочують відповідно до їхньої сили, виймають насамперед медові й пергові рамки, особливо із свіжопринесеним нектаром і пилком, а також рамки з відкритим розплодом, не обсиджені бджолами. Сім’ї бджіл забезпечують водою, наливаючи її у стільники, годівниці, пергою, підгодовують цукровим сиропом, по мірі виходу молодих бджіл ці сім’ї підсилюють.

Також необхідно створити комісію для засвідчення факту загибелі бджіл та здійснення відбору проб, до складу якої входять: представник сільгосппідприємства, що проводило обробіток; представники ветеринарної медицини, інспекції захисту рослин, держпродспоживслужби, представник або депутат сільської чи селищної ради; сам господар пасіки та кілька свідків для засвідчення факту отруєння бджіл.

Протягом 24 годин треба зібрати зразки бджіл, які загинули, шматочок щільника (15×15) з свіжопринесеним нектаром та квітковим пилком. У кожний відібраний зразок вкладають аркуш із зазначенням часу та дати відбору, засвідчені підписами членів комісії. Також відбираються зразки рослини, яку обробляли. Їх відбирають по діагоналі через поле і не менше 10 пакетів, також вкладаючи надпис з часом та датою відбору, засвідчені підписами членів комісії.

Далі складають акти проведеної роботи, які отримують усі члени комісії (окрім свідків).

Зразки відібраних проб мертвих бджіл, меду, перги разом із складеним актом направляють до Хмельницької регіональної лабораторії Держпродспоживслужби за адресою: м. Хмельницький, вул. Сіцінського, 26 (кожен пасічник користується послугами лабораторій за місцем проживання).

Зразки проб відібраних рослин з поля, де проводився обробіток, разом з актом направляють до міжобласної контрольно-токсикологічної лабораторії. Після цього зібрані документи направляють до суду.

Ми розуміємо, що проблеми бджолярства виходять далеко за межі галузі. Тому лише спільна робота пасічників та аграріїв дає реальний результат, оскільки певною мірою вони залежні одне від одного. Адже бджоли – це підвищення урожайності, а якісно захищені поля від шкідників – запорука кращого медозбору.

— Дякую Вам за коментар.