Дорогі друзі! Пише вам пенсіонерка, котра мешкає в одному з сіл на Шепетівщині. Звертаюся з тим, що дуже вразило, аби передати біль душі. На весні торік працювала на городі й стала свідком того, що неабияк засмутило. Кілька пар лелек кружляли над селом і безуспішно шукали місця, придатні для спорудження гнізд. Літали парами, кидали гілля на стовпи лінії електропередач, але воно ніяк не хотіло там «закріплюватися», падало додолу.
Це тривало доти, доки довкола стовпів знизу не утворилися купи хмизу. Але лелеки продовжували літати і кидати гілки. Адже тільки тоді, коли вони надійно закріплюються на опорі, птахи можуть будувати гнізда. Виглядало усе це жахливо і якось безнадійно. Покружлявши після низки безуспішних спроб, птахи подалися геть і більше не прилітали. Мені було дуже боляче за цим спостерігати. Адже не знала, чим допомогти, як вирішити проблему.
Тож звертаюся з проханням до усіх небайдужих, добрих, милосердних людей. Давайте щось вигадаємо, «дамо шанс» лелекам гніздуватися там, де вони робили це раніше. Бо хіба наші діти та онуки не заслуговують, щоб
милуватися цими прекрасними створіннями? Незабаром лелеки прилетять знову. Можливо, хтось зможе щось придумати, аби їм було де гніздуватися? Нині у нашому селі гнізда є лише подекуди, а стовпів із ними – одиниці.
Оскільки креативних людей у нас багато, то, гадаю, з Божою допомогою нам під силу вирішити цю проблему. Читала, що на Львівщині до цієї справи долучилися енергетики: на електроопорах вони закріпили металеві платформи, на яких потім почали гніздитися лелеки. Нам би так.
Ніна КОВАЛЬЧУК.
