Ми, мешканці с. Мальованки, хочемо звернутися через газету до представників влади усіх рівнів по допомогу щодо облаштування дороги до нашого сільського кладовища.
Ще влітку, у суху погоду, можна дійти до цього святого місця вічного спочинку наших рідних. А ось в іншу пору року добратися сюди практично неможливо. Якщо йти пішки, то тільки у гумових чоботях. Всюди такі ями, провалля, що можна оступитися і по коліна застрягнути у багнюці. Автомобілем доїхати також неможливо.
Навесні, на проводи, і у листопаді, у день поминання усіх померлих, на цвинтарі відбувається служба Божа, приїздить багато людей, щоб відвідати могили своїх рідних. Для того, щоб священник міг прибути і відправити Богослужіння, потрібно організувати під’їзд кіньми. І то не до самого кладовища.
Ми зверталися до Судилківської сільської ради у телефонному режимі, писали заяву з проханням розв’язати нашу наболілу проблему. Ще навесні до нас приїздили представники місцевого самоврядного органу. Пообіцяли порушити це питання на сесії сільської ради, бо на ремонт дороги у бюджеті не закладені необхідні кошти.
Однак і досі зрушень немає. А уже добігає кінця жовтень. Багато хто з нас, коли буваємо у райцентрі чи у Судилкові, дорогою додому бачимо, що всюди є під’їзди до кладовищ. Хотілося, щоб нас нарешті почули і таки відремонтували дорогу до цвинтаря.
Мешканці с. Мальованки.
