ГОЛОВНА СТОРІНКА ГОЛОВНІ НОВИНИ Дослідники небес

Дослідники небес

15 переглядів

Метеозонди аерологічної станції Шепетівка
є незмінними «рекордсменами» української стратосфери

Споконвіку люди відчували свою залежність від небесного океану. Проте дедалі актуальнішою тема його «настрою» та впливу на економіку в умовах змін клімату стає сьогодні. Та й погода нас нині не менш цікавить, ніж інші важливі аспекти нашого життя-буття. Бо від неї залежить і наш настрій, і самопочуття, а ще наші плани і, звичайно, їх здійснення.
Тож нині і роль фахівців, втаємничених у справи «небесної канцелярії» – метеорологів, аерологів, синоптиків, які можуть «прочитати» те, що вона нам віщує, має особливе значення.
І хоча ми, коли у переддень свята працівників гідрометеорологічної служби завітали на аерологічну станцію Шепетівка, почули, що у буднях її колективу зовсім мало патетики, все ж хочеться наголосити, що справу він робить дуже важливу і неоціненну.
І, насамперед, для галузей нашої української ринкової тепер економіки, зокрема, аграрного сектора, транспорту, авіації, комунальних служб тощо.

В усіх сферах життєдіяльності країни дані метеорологів актуальні для повсякденної безперебійної роботи. А штормові попередження дозволяють підготуватися й уникнути небажаних збитків, а іноді, можливо, й врятують чиєсь життя. Адже поінформований – значить озброєний й готовий протистояти виклику стихії.
Вельми поважна своїм віком реперна аерологічна станція Шепетівка (першого розряду) входить до складу Українського гідрометеорологічного центру ДСНС України. Вона проводить спостереження, дані яких надходять у мережу Всесвітньої метеорологічної організації й до глобальної системи спостережень за кліматом.
Як розповів начальник аерологічної станції Шепетівка Володимир Васильченко, спостереження проводяться цілодобово, кожні три години ведуться заміри стану атмосфери, її температура, вологість повітря, напрям і швидкість вітру, фіксуються температурні показники й на поверхні грунту та сніговому покриву, кількість й висота хмар, атмосферний тиск, опади, радіаційний фон. Окрім того, проводиться спостереження за ростом сільськогосподарських культур, запасами продуктивної вологи у грунті та багато чого іншого.
Варто зазначити, що робота аерологів, метеорологів та агрометеорологів вимагає чіткості, точності і відповідальності під час знімання запису показників. Тож значна увага приділяється утриманню метеомайданчика, обладнання та приладів у належному стані.
А ще вони за будь-яких обставин залишаються на посту для того, щоб щохвилини відчувати «пульс негоди», що дасть змогу іншим запобігти та перемогти усілякі погодні негаразди.
— Добре, що в останні роки дещо покращилася ситуація з фінансуванням, зросла зарплата, вдалося зробити й ремонт приміщення аерологічної станції, яка є своєрідною візиткою міста, — розповідає Володимир Анатолійович. — Також закуплено дещо з новітнього обладнання, з електронними датчиками, що дозволяє робити й точніші виміри й значно полегшує роботу фахівців.
До речі, колектив аерологічної станції нараховує сімнадцять висококваліфікованих й відданих своїй справі професіоналів.
— Для наших працівників їх робота – це і покликання, і життя, і доля. Вона вимагає особливої підготовки, відданості і, якщо хочете, самопожертви, — говорить начальник аерологічної станції Шепетівка Володимир Васильченко. – Багато хто віддав своїй професії тридцять, а той більше років. Приходять і молоді люди до нас на роботу. Більш досвідчені передають їм свій досвід, маючи за плечима багатий багаж знань. Тож наші традиції, як кажуть, живуть…
До речі, таких аерологічних станцій як Шепетівка в Україні було дев’ять, а зараз через різні причини їх кількість скоротилася до шести. Тож внесок шепетівсь­ких «дослідників погоди» стає дедалі вагомішим.
Були присутніми ми й на запуску метеозонда. Така подія на станції відбувається щодня за розкладом в обідню пору, не залежно від погоди, рівно о 14 годині 30 хвилин. До повітряної кулі наповненої воднем, технік-аеролог прик­ріплює вимірювальні прилади і вона швидко зникає в захмарній височині. Як пояснив Володимир Анатолійович, вартість обладнання, яке «зникло», немала, в межах півтори тисячі гривень, проте інформація ще цінніша. Адже метеокуля з швидкістю 350 метрів за хвилину сягає верхніх шарів стратосфери, понад тридцяти кілометрової висоти, й фіксує стан атмосфери.
До речі, шепетівські метеокулі завжди посідають перше місце за висотою зондування, перевершуючи на 4-5 кілометрів своїх «конкурентів» — колег з інших станцій. А якщо шепетівчани добираються вище, значить й інформація від них поступає повніша й цінніша. Вона – й для всесвітньої «лабораторії погоди», й для нас з вами, аби нам, передбачивши примхи неба, краще жилося у гармонії з навколишнім світом.
Володимир НИТКА.
На знімках:
— технік-метеоролог Т.А.Скотенюк;
— інженер-електронник В.О. Лап­­­­по­лайнен.

— під час запуску метеозонда — начальник аерологічної станції
Шепетівка В.А.Васильченко (праворуч) і технік-аеролог С.А.Сесунін.

Залиште Ваш коментар
Перевести