ГОЛОВНА СТОРІНКА СуспільствоЗахисники Достойно жив, відважно загинув…

Достойно жив, відважно загинув…

11 переглядів

Дев’ятнадцятого червня минує чотири роки з дня загибелі командира першого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади, полковника Ігоря Вікторовича Ляшенка. У 2017 році вийшла книга «Ігор Ляшенко. Позивний «Беркут»». У ній – спогади родини, побратимів, вчителів.

Серед них і спогади генерал-майора Олександра Олексійовича Павлюка, який у 2014 році був командиром 24-ї окремої механізованої бригади:

— Вперше наша зустріч відбулася у вересні 2010 року, коли мене було призначено на посаду командира бригади. На той час Ігор Вікторович був начальником штабу механізованого батальйону, справляв враження спокійного, впевненого у собі офіцера, який знає свою справу і може відповідати за свої дії і рішення. І, як засвідчив час, він таким і був.

Коли постало питання, кого призначити командиром першого механізованого батальйону, у мене не виникло сумнівів — Ігоря Ляшенка. Адже за два роки нашої спільної служби він проявив себе з найкращого боку — вміло керував підлеглими, навчав і виховував їх.

Під час проведення навчань «Осінній циклон–2013» наша бригада брала активну участь. Основний удар тримав перший механізований батальйон під командуванням Ігоря Ляшенка. Копітка робота з підготовки воїнів дала свої позитивні результати. Рівень знань та вмінь особового складу був високо оцінений керівництвом  Збройних Сил України, за що військовослужбовці бригади були удостоєні відзнак та нагород, зокрема і підполковник Ляшенко.

У 2014 році тактична група бригади вирушила на прикриття північних та північно-східних кордонів, а згодом — на Схід України. У ті дні Ігор Ляшенко проявив себе вимогливим  командиром —  виїжджав на місця виконання завдань, регулярно здійснював перевірки несення служби солдатами на блокпостах.

Пригадується випадок напередодні трагічного 19 червня, коли штурмові групи мали бути направлені для виконання перших бойових завдань у Краснолиманському районі Донецької області.  Ігор відчував якийсь біль  у спині, я порадив йому поїхати у шпиталь на обстеження, на що він відповів, що у такий відповідальний момент не може залишити своїх людей. І не залишив…

Коли одна з груп потрапила під нищівний вогонь ворога, він, не вагаючись, пішов на допомогу. Але там була засідка. У результаті бою за село Закітне загинули семеро наших бойових товаришів, серед них і командир першого батальйону, підполковник Ігор Вікторович Ляшенко (посмертно присвоєно звання «полковник»).

Він назавжди залишиться у нашій пам’яті справжнім офіцером, добрим командиром, людиною, яка достойно жила та відважно загинула.

Підготувала Л.ЮХИМОВИЧ,

науковий співробітник

музею М. Островського.

Залиште Ваш коментар
Перевести