Перші фіолетові й немов оксамитові на доторк сульфінії, світлолюбива вербена, петунії, які скоро запалахкотять різнобарв’ям, десятки інших квітів, назви яких мало що скажуть невтаємниченому… Усе це, а ще різноманітна розсада, ранні овочі, серед яких огірки, які вже зав’язалися, ростуть у теплиці двох шепетівських учительок – Тетяни Салової та Віри Павловської.

Тетяна й Віра – рідні сестри. Одна викладає фізичне виховання у міській ЗОШ № 3, друга за спеціальністю – теж учителька, але математики. Мають вони, ще з дитинства, цікаве спільне захоплення, якому не зраджують уже багато років – вирощують квіти та всіляку городину.

Над тим, щоб подвір’я та городи кожної виглядали як у гарних господинь, починають трудитися ще із зими. Де? У теплиці обсягом понад 10 квадратних метрів. Її сестри два роки тому облаштували на присадибній ділянці Віри в рідному шепетівському мікрорайоні Косецькому.

Нині, наприкінці квітня, це тепличне приміщення перетворилося на розкішну квіткову оазу. Щодня у ній додається барв.

– Зараз у нас росте десь з пів сотні різних видів квітів, – поділилася із «Шепетівським вісником» Тетяна Салова. – Є вербена, газанія, алісум, пеларгонія. Деякі (сульфінія, якої з десяток сортів, вісім різновидів пеларгонії) починають квітнути, збираються розпускатися й петунії.… Загалом квіток стільки, що важко й перерахувати.

Тетяна Салова.

Найраніше, ще на початку березня, у теплиці розпустилися сульфінії – темно-фіолетового кольору й немов оксамитові на доторк. До речі, цієї весни такий вид квітів, а ще пеларгонії, – дуже популярні серед шепетівчан. Вже навіть багато хто прикрасив ними свої клумби.

Прикметно, що сульфінія – улюблена квітка старшої з сестер, Тетяни, ще з дитинства. Подобається їй за те, що має багато «унікальних» відтінків. А от Вірі більше припадає до серця ампельна (звисаюча) пеларгонія.

Віра Павловська.

На щастя, весна нинішня здебільшого тепла. Отож, у теплиці потрібно легенько пропалювати. Але робити це слід регулярно. Адже квіти – рослини теплолюбні. Винятком є хіба що цинерарія. Цій представниці родини айстрових заморозки не страшні.

Переважну більшість квітів, які для своїх клумб вирощують сестри, вони розмножують живцюванням.

Також у теплиці вже «піднялася» розсада помідорів. Видно й огірки. Вони, до речі, давно зав’язалися, скоро очікується перший урожай.

Огірки Тетяна і Віра були посіяли у підвісні квіткові горщики. А коли з’явилися «кущики», пересадили їх на «нижній» поверх теплиці.

Важливий секрет урожайності за таких умов – правильний підбір грунту, грамотне підживлення рослин.

– Хімії майже не використовуємо, – розповіла пані Тетяна. – Купуємо торф, змішуємо його зі звичайною землею з городу в пропорції 50 на 50 (приблизно), додаємо агроперліт (вулканічне скло, яке підвищує родючість грунтів). Часто мульчуємо рослини – довкола розсаду притрушуємо соломою, щоб краще приймалася та довше утримувала вологу.

Звісно ми не оминули нагоди й поцікавилися думкою нашої співрозмовниці про те, як тепер, за умов карантину, живеться професійним квітникарям, тепличникам, тим, хто з ранньої весни постачає усім нам запашні та чарівні квіти, а також забезпечує свіжою й корисною городиною.

– Про стан, у який вони потрапили внаслідок оголошення в нашій країні карантину, знаю не з чуток. «Упав» попит, зменшилися обсяги замовлень. Багатьом немає де продавати свою продукцію, – розповіла Тетяна Салова.

Тож разом із усіма квітникарями та городниками сподіватимемося, що з часом усе налагодиться. Адже справа, якою вони займаються, необхідна практично кожній людині.

Володимир КОВАЛЬЧУК.

Фото надані Тетяною САЛОВОЮ та Вірою ПАВЛОВСЬКОЮ.