Хлібороби краю у ці дні переживають свій найбільш напружений трудовий час — жнива. Адже, щоб виконати головну свою місію — дати Україні хліб і до хліба, їм треба дотримуватись цілої стратегії, працюючи на Перемогу, долаючи цілу купу викликів, які стоять нині перед аграріями.
У ТОВ «Поділля–Плюс», за багато років діяльності цього відомого на Шепетівщині господарства, склалася практика бути, так би мовити, у постійній «бойовій» готовності, незалежно від пори року. А тим більше — у сезон хлібозбору, який є завершальним етапом старань трудівників землі. І до цих непростих жнив другого літа війни ленківчани готувалися заздалегідь і ретельно.
Пригадуються щирі слова досвідченого хлібороба, учасника бойових дій, директора ТОВ «Поділля–Плюс» Івана Івановича Вичавки:
— Жнива були й будуть завжди іспитом для хліборобів, бо вони є вінцем селянської праці. І це для усіх нас серйозне випробування…
Та й загалом, варто сказати, для трудівників полів цьогорічний аграрний сезон, який розпочала затяжна весняна прохолода з опадами, був, як і для всієї країни, нелегким. І пора хлібозбору тривожила підступами погоди.
Що ж стосується ленковецького Товариства, то тут були готові до будь-якого варіанту жнив, а тому сприятливого часу не згаяли не те що днину, а навіть погожу годину.
— Жнива у нас розпочалися з молотьби озимого ріпаку, 15 липня. З ним упоралися з допомогою «Нью-Холланду» і «Агросу» у стислий термін і в найоптимальніші строки. Загалом ріпаковий клин, який сягав майже три сотні гектарів, вродив понад 35 центнерів з гектара, — розповідає заступник директора Олег Рощин.
Цікавлюся, чи гарна врожайність на інших полях, бо загалом уже завершено молотьбу ранніх зернових.
— Якщо бути відвертим, то докладені зусилля, можна сказати, повернулись сторицею. Зерно під спекотливим Сонцем аж дзвенить, а його якість не гірша за торішню, — відповів він. — Так, врожайність ярого ячменю сягнула шести десятків центнерів з гектара. Порадували сорти від компанії «Суфле Агро Україна» — «Планет» та «Квенч».
Озима пшениця теж гарно вродила. Хотів би відзначити, що добре зарекомендували себе сорти зарубіжної селекції «Бодицек» та «Реформ». До слова, останній вийшов на рекордні показники, які сягали сотні центнерів з гектара. Одним словом, коли поле добре доглянуте, то й результат не забариться…
Проводити жнива в умовах повномасштабної війни багатьом господарствам нелегко ще й з тієї причини, що подекуди значна кількість механізаторів і водіїв пішла воювати. Не виняток і «Поділля–Плюс» — зараз на фронті воюють водій ленковецького Товариства Валентин Петрук та комбайнер Петро Костанецький.
— Не буде перебільшенням, коли скажу, що ті, хто зараз трудяться на жнивах, працюють на совість, самовіддано. Мінімальними силами робимо усе можливе, щоб жнива завершити в оптимальні терміни. Залучаємо усі наявні резерви. Сумніву немає: усе, що вродило, — зберемо, — запевняє Олег Рощин.
Та, як кажуть аграрії, нині зібрати хліб — то лише пів справи, бо його ще треба продати, аби на щось жити. А ось закупівельна ціна на збіжжя нового врожаю зовсім не та, на яку воно заслуговує. Часто-густо їм пропонують такий мізер, що його й ціною не назвеш. А якість зерна ранніх культур нинішнього року задовільна, їхнє збіжжя заслуговує на значно вищу гуртову ціну.
Тут без розмови про наболіле — ніяк… Війна, удари окупантів по аграрній інфраструктурі, блокування «зернового коридору» тощо. Досвідчені аграрії стверджують, що вирощування пшениці у таких умовах наближається до межі рентабельності.
Що й казати, після ударів по Одесі уже наступного дня вартість тонни зерна впала на 200 гривень.
Для порівняння є красномовні цифри: вартість тонни пшениці у Сполучених Штатах сягає 650 доларів, у Європі — 350, а в Україні — ледве 125…
Але що робити, коли життя змушує? Доводиться реалізовувати за тими пропозиціями, що є. Скоро почнеться посівна, тому потрібні кошти на добрива, протруювачі насіння, пальне, знову ж таки – на заробітну плату.
Розрахунок із пайовиками ленківчани планують розпочати одразу після завершення збирання.
Проте навіть у такій непростій ситуації у господарстві не допускають навіть думки про зменшення посівів озимої пшениці під врожай 2024 року. Будуть дотримуватись усталеної сівозміни й плекати сільгоспкультури, важливі для продовольчої безпеки країни. Тому вже зараз у ТОВ «Поділля–Плюс» підготовлено половину площ під посів озимого ріпаку, ведеться пожнивна підготовка грунту для закладання основи майбутнього врожаю.
— Будемо сподіватися на краще, — говорять ленковецькі хлібороби. — Спочатку — Перемога, а потім буде все: і ціна, і зернові коридори. Ми на своїй землі завжди вирощували хліб, і так буде завжди! Все буде Україна! — кажуть вони.
Володимир НИТКА.