Доброго дня, шановна редакція газети «Шепетівський вісник»!
Ми, жителі с. Великої Рішнівки, постійні читачі вашої газети, звертаємось до вас з нашим болючим питанням. Справа в тому, що у нас забирають берег, де ми випасаємо худобу. Раніше худоба паслась у череді, було багато корів, але рік тому берег, де паслась худоба, забрали. Багато селян поздавали корів, їх залишилося обмаль.
У нас колись виділялося пасовище, але його також роздали. А тепер настала черга й берегів. Ленковецька сільська рада надала дозвіл на виготовлення проєкту на відведення ділянки на березі площею 0,65 га.
Ще 23 березня 2021 року ми звернулися з колективною заявою до голови Ленковецької сільської ради Юрія Криворчука, щоб цього берега не забирали, оскільки це берег загального користування, де ми випасаємо худобу. Він запевнив нас, що ніхто його не забере, що проєкт не буде затверджений рішенням сесії сільської ради, тож «як припинали худобу, так і припинайте». І дійсно, на двох сесіях проєкт на відведення берега не затвердили.
А 13 травня 2022 року приїхав землевпорядник і поставив кілки на цьому березі, бо, мовляв, усе вирішено і затверджено — у нас його забирають.
Відтак ми знову кинулись телефонувати голові ТГ Юрію Криворчуку: «Як же це так?! Ви ж обіцяли, що все буде добре, що ніхто берег не забере…».
У відповідь він послався на старосту села В.Космину, який запевнив, що цю ділянку на березі можна давати. Тож ми звернулись уже до старости села із запитанням: де ми будемо пасти худобу? На що отримали відповідь: «Будете припинати корів у себе під плотами…».
Хіба це конструктивна позиція представника влади, який уболіває за інтереси односельців? Де ж справедливість, розуміння і підтримка старости, який обіймає таку відповідальну посаду? На нашу думку, на таких посадах повинні бути люди з громадянською позицією. Хто захистить нас, простих селян? Як нам жити і за що? Не всі ж можуть їхати за кордон на заробітки.
Селяни не мають у селі роботи, займаються господарськими справами, тримають єдину корівчину, здають молоко за безцінь, а сьогодні їм нема де ще й пасти худобу. Дійшла уже черга й до берегів, а це ж прибережні річкові смуги, які не можна розорювати, бо це зона меліорації.
Нині триває війна, гинуть захисники, молоді хлопці, дівчата, гинуть діти, а у нас роздають землю, і то яку — береги, бо ріллю уже забрали!
До нас приїздив голова сільської ради із юристом і землевпорядником. Керівник громади зауважив, що саме староста сказав йому, що цю ділянку землі можна виділити для користування іншим особам. Юрист же додав, що все це відтепер потрібно вирішувати у судовому порядку.
Ми не знаємо, чи хтось нам зможе допомогти, але хочемо, щоб усі почули крик душі простого незахищеного селянина.
А усім нашим землякам зичимо міцного здоров’я, мирного неба і родинного затишку!
Мешканці вул. Валі Котика
у с. В. Рішнівці.
