У нашому календарі є така дата — День військового капелана, який відзначають 25 жовтня. У Музеї пропаганди відбулася зустріч учнів Шепетівського професійного ліцею з військовим капеланом шепетівського зенітно-ракетного полку ПвК «Захід» Василем Боднарем. На зустрічі звучали хвилюючі розповіді про наших Героїв та їхню мужність, силу та віру у перемогу, діяльність капеланів та їхню роль під час війни.
Військові капелани почали їздити на передову, зокрема і до своїх парафіян, що стали на захист України ще у 2014 році, під час АТО.
– Потреба у військових капеланах зросла з початку російсько-української війни у 2014 році, коли розпочалися бойові дії на Донбасі. Оскільки на захист країни стали звичайні українці, без військового досвіду та підготовки, перші бої, втрати побратимів та обстріли негативно вплинули на морально-психологічний стан військовослужбовців, – розповідає Василь Боднар. – Свій перший виїзд на фронт я здійснив у 2016 році. Крім духовної служби, читання молитов і проповідей у зонах бойових дій, ми говорили з бійцями про їхні емоції, досвід, роботу. Адже зрозуміти людину, яка знає, що таке війна, вміти вислухати годинні розповіді, підтримати – один із головних напрямків служіння військових капеланів.
Василь Боднар також повідав про обряд хрещення в окопі. Він допомагає нашим бійцям і в тилу – підтримує родини і дітей військовослужбовців, бере участь у реабілітаційних процесах поранених, волонтерській діяльності.
– Сьогодні війна стосується кожної української родини – у когось батько захищає нашу державу, у когось – син, брат, донька… Ніхто не залишається осторонь. Кожен уже доклав максимум зусиль та навіть більше, аби наші захисники були одягнені, ситі та мали необхідне військове спорядження. Саме тому наразі звертаємося по допомогу до друзів з-за кордону, підприємців, аби й надалі допомагати військовим, – додає військовий капелан.
За свою духовну діяльність Василь Боднар має відзнаку від командувача Об’єднаних сил — нагрудний знак «Козацький хрест» ІІ ступеня. Учні професійного ліцею дізналися багато цікавого з розповіді військового капелана отця Василя Боднара і щиро дякували йому за спілкування.
(За матеріалами
Музею пропаганди).