У понеділок, 6 липня, біля Шепетівського об’єднаного міського військового комісаріату спостерігалося пожвавлення. То до війська вирушала чергова невелика партія призовників. Останні прощальні миттєвості перед дорогою. Молодь весело гомонить…

Серед інших — сім’я Мовчанів із Судилкова. Олександр Сергійович та Оксана Анатоліївна проводжають в армію сина Артура Мовчана. Підтримати його у важливу мить життя прибув і його брат Артем.
— Хочеться побажати сину гарно відслужити, як кажуть, без «зальотів». Може ратна професія припаде йому до душі. Це було б добре. Служба в армії завжди знадобиться у майбутньому. Ми ж Артура в усьому підтримаємо, — каже Олександр Сергійович Мовчан.
З напутніми побажаннями гідно нести службу призовнику Валентину Осінському прибули його друзі й рідні з Сенігова.
— Щасливої йому служби. Щоб він усіх поважав і його щоб поважали. Головне — щоб усі повернулися додому, — говорить мати призовника Надія Іванівна Осінська.
Ця партія призовників одна з тих, яка мала бути весняною, проте, з огляду на коронавірусну реальність, стала літньою. За словами заступника Шепетівського об’єднаного міського військового комісара, майора Віктора Дзюби, призовна кампанія триває із суворим дотриманням епідеміологічної безпеки. Тож під час проходження призовної комісії кожен юнак прой­шов відповідне обстеження та тестування.
Загалом же, як поінформував Вік­тор Олександрович, цьогорічний призов уже сягнув свого «екватора». Із загалом 40 запланованих призовників половина уже відбули для проходження служби у Збройних Силах України.
Володимир НИТКА.
На знімку: спільне фото перед відправленням.