ГОЛОВНА СТОРІНКА ГОЛОВНІ НОВИНИ Ювілейна нота шкільного оркестру

Ювілейна нота шкільного оркестру

121 переглядів

Здається, ніколи час так стрімко не летить, як під звуки улюблених мелодій. От і у творчому житті аматорів ленковецького шкільного духового оркестру відсурмило десятиліття. Отак, ніби в одну мить, примчав отой ювілей захоплення, яке поєднало уже чималу когорту юних прихильників духового мистецтва.
А все розпочалось з творчого горіння та душевного пориву педагога духової музики, нашого земляка, учасника бойових дій і взагалі ветерана-подвижника плекання у душах юного покоління прекрасного світу нот і звуків Валерія Васильовича Лінника. Власне, це той випадок, коли справа, якій віддано усе життя, знайшла своє продовження завдяки любові до музики, яку прищеплює наставник юним ленківчанам.

 

— Рівно десять років минуло відтоді, як мій колишній учень по Грицівській музичній школі, воїн-афганець Віктор Григорович Паляниця запропонував створити у його рідному селі Ленківцях шкільний дитячий духовий оркестр, — лине спогадами у минуле Валерій Васильович. — Приємно було, що є люди, яким не байдужа доля духової музики, виховання молоді, і що серед них — твій учень. У цьому переконався й коли зустрівся з тодішньою директоркою освітнього закладу Галиною Григорівною Безкоровайною, яка підтримала таку ідею. Тож 1 лютого 2011 року приступив до обов’язків керівника гуртка духових інструментів, став шукати юні музичні таланти.
Ця дата стала днем народження дитячого музичного духового оркестру Ленковецької ЗОШ І-ІІІ ступенів. З того часу він є й філіалом Грицівської дитячої музичної школи, адже тоді ж (а до того я очолював муніципальний оркестр м.Шепетівки) мені запропонували повернутися у заклад на посаду викладача.
Підтримав створення шкільного оркестру й голова районної ради Петро Дзяворук. Він допоміг у придбанні набору духових інструментів. А завдяки керівнику освітнього закладу у юних музикантів з’явилися сценічні однострої.
Забігаючи наперед, скажемо, що на своєму шляху оркестр зустрів чимало добродіїв і меценатів, які підтримували юні дарування.
Так, якось до них у гості завітав Володимир Сторожук, засновник благодійного фонду «Допомога дітям України» (у ту пору й депутат районної ради) та подарував оркестрантам «єврооднострої» аж з Люксембургу, які стали парадними у виступах.
Значною подією став і приїзд поважної делегації з цієї європейської країни, члени якої не лише були раді бачити дітей, одягнутих у їхні подарунки, а й отримали насолоду від незабутніх виступів юних музикантів.
— Перші кроки на царині становлення шкільного оркестру були успішними, адже й самі діти з захопленням поставились до цього. Була проведена копітка перевірка на музичні здібності — слух та пам’ять, почуття ритму. Позитивно сприйняли появу такого гуртка і батьки. Адже у Ленківцях духова музика свого часу була дуже популярна, — розповідає Валерій Лінник. — Перший набір оркестрантів склав 18 учнів. А загалом за десятиліття наша музична «сім’я» вже нараховує понад шість десятків любителів духових мелодій. Адже після закінченням навчання у школі це захоплення залишається на все життя. Тож нині «у строю» уже третій набір юних музикантів. Інколи дивуєшся, як вони швидко ростуть. Здається, ще недавно стояв маленький хлопчина з інструментом, а сьогодні це вже парубок…
Крім основного складу вчитель працює з групою молодших гуртківців, які згодом стають на місце випускників. І наставник пам’ятає усіх своїх вихованців. Особливо він відзначає «ведучих» музичного колективу. З перших – це Петро Загоруйко, брати Богдан та Олег Наумці, Денис Миклащук. Згодом у колектив почали приходити і здібні дівчата – Валя Мазур, Діана Герасимчук, Аліна Ковальчук та інші.
Відзначає керівник оркестру і кращих музикантів теперішнього його складу – це Андрій Сидорчук, Вадим Паляниця, Софія Борищук, Олександр Паляниця, Катя Печенюк, Віктор Паляниця, Олександр Тарасюк, Сергій Колба. До речі, вихованець оркестру Руслан Максимчук свого часу завоював гран-прі обласного конкурсу серед учнів дитячих музичних шкіл, а згодом продовжив навчання у Хмельницькому музичному коледжі. Нині він працює у Старокос­тянтинівському муніципальному оркестрі.
Активну роль у становленні оркестру відіграв і подвижник ленковецької духової музики Віктор Григорович Паляниця.
До речі, за короткий час свого існування оркестр ленковецьких школярів здобув неабияке визнання. І не лише у своєму районі, а й на теренах Хмельниччини. Про успіхи колективу свідчать численні грамоти, подяки, дип­ломи переможців — як оркестру, так і самих вихованців, педагога-музиканта за участь у різноманітних конкурсах, фестивалях, творчих заходах тощо.
Зокрема, Ленковецький аматорський дитячий духовий оркестр, який уже отримав звання «Зразковий», здобував переможні лаври в обласному конкурсі «Сурми над Бугом», обласних фестивалях оркестрів «Сурми Поділля», оркестрових колективів загальношкільних та позашкільних закладів тощо.
А ще юні ленківчани, а їх було 24, взяли участь у події, яка була удостоєна Книги рекордів України, – одночасному виконанні двох творів у мега-оркестрі з 156 музикантів, яке відбулося у м. Кам’янці-Подільському у 2018 році на відкритті туристичного сезону.
Варто зазначити, що й самого керівника оркестру земляки належно оцінили – фото Валерія Васильовича Лінника було занесено на районну Дошку Пошани «Кращі люди Шепетівщини».
Шкільний оркестр здобув й чимало гарних усних та письмових відгуків як від краян, односельців, так і депутатів Верховної Ради Украї­ни, політиків, відомих музикантів і співаків – тих, з ким його зводила творча доля.
А ще він живе в унісон із життям усієї країни. Тож коли у 2014 році розпочалася драма на Сході країни, оркестр вирушив у тур громадами задля збору коштів на підтримку українських військовослужбовців у зоні АТО. І під час патріотичних виступів тоді було зібрано близько 7000 гривень.
До слова, гру музикантів чують не лише у своєму краї. У записах по «Вайберу» її слухають й українці діаспор у Чехії, Казахстані, Тюмені. Лине ленковецька музика крізь кордони, її популяризують прихильники юних сільських талантів, і цю любов до мистецтва не зупинити ніяким локдаунам.
— Головне, що музика виховує, удосконалює особистість, націлює її на прекрасне. І коли читаєш схвальні відгуки, душа радіє, що старання й сили віддано не даремно. Тому прой­маєшся вдячністю до людей, які допомагали раніше й нині підтримують оркестр. Це, насамперед, адміністраціям Ленковецької ТГ на чолі з сільським головою Юрієм Криворчуком та Грицівської ТГ на чолі з селищним головою Мариною Поліщук, дирекціям Ленковецької ЗОШ І-ІІІ ступенів та Грицівської музичної школи, батькам учнів. Вдячний і своїй дружині Лідії Іванівні за розуміння, бо гурткова робота й музичні заняття забирають чимало часу, тому доводиться жертвувати інколи й своїми інтере­сами, — говорить Валерій Васильович Лінник. — Хочеться сподіватись, що духова музика, духові оркестри будуть жити і розвиватися задля добра українського народу, молодого покоління, серед якого є ще дуже багато нерозкритих талантів. Адже хто хоча б раз чув музику духового оркестру, той ніколи її не забуде. Його мелодії линуть десь у глибочінь душі, захоплюють у полон кожне серце, що є відкритим до прекрасного. Тож що є кращим за прагнення пробуджувати цією музикою найсвітліші почуття людини.
Попри усі негаразди, які переживаємо, думаю, що потяг до культури, до світу музики буде тією соломинкою, яка не дасть нам скотитися у прірву бездуховності.
Володимир НИТКА.
На знімку: зразковий аматорський дитячий духовий оркестр Ленковецької ЗОШ І-ІІІ ст.
(Фото з особистого архіву В.В.Лінника).

Залиште Ваш коментар
Перевести