Свято Преображення Господнє для багатьох на Шепетівщині «подвійне». Адже ті, хто розводить бджіл, 19 серпня відзначають ще й День пасічника.
Заведено вважати, що бджолярство – типово чоловіче заняття. Втім, коли ми перебували у справах у селі Великій Медведівці, то випадково побачили, як у масці бджоляра біля своїх вуликів клопочеться жінка. Людмила Володимирівна вийшла до нас і залюбки погодилася розповісти, коли і чому захопилася «сонячними комахами».
А почалося усе із жарту. У серпні 1995 року пані Людмила, яка тоді ще жила у селі Рилівці й працювала головним бухгалтером, затіяла зведення прибудинкової споруди. Запрошеному столяру сподобалися гарні широкі дошки, які лежали на подвір’ї. Попросив кілька їх у жінки, мовляв, хоче зробити собі вулики. Та погодилася, але жартома запропонувала виготовити вулика ще і їй.
Втім, чоловік сприйняв її прохання всерйоз. У листопаді прийшов і повідомив: «Людо, я зробив два вулики». Людмила Володимирівна здивувалася. Але потім порадилася з дітьми, мамою та сестрою і вирішила зайнятися бджолярством.
А де ж взяти бджіл? Пішла до Володимира Сторожука, у котрого завжди купувала мед. Попросила: «Мені треба дві бджолосім’ї». Той порадив почати з двох бджоловідводків (штучно сформованих невеликих сімей бджіл. – В. К.). Також пообіцяв «у кілька етапів» навчити мистецтву піклування про «сонячних комах». Проте зауважив: «Пасічником станеш десь через 5 років, не раніше».
Так і сталося, стверджує пані Людмила. Попервах навідувалася до тих бджоловідводків мало не щодня. Вивчала поведінку бджіл, звірялася із спеціалізованою літературою.
Місць для збору нектару комахам у 1990-х вистачало. Адже і ліси менше вирубували, і типові для теперішніх полів генно-модифіковані сільськогосподарські культури ще не усе заполонили. Відтак, із своїх «експериментальних» вуликів жінка вперше у житті незабаром «викачала» аж чотири відра меду.
Ну, а далі справи пішли ще краще. Нарощувала кількість комах, будиночків для них, збільшувався і «урожай» меду.
У 1998 році Людмила Володимирівна через сімейні обставини переїхала жити у Велику Медведівку. Влаштувалася на роботу нічним сторожем у місцеву загальноосвітню школу. Проте своїх «божих комах» не забувала. Тож незабаром у жінки з’явилася ціла пасіка.
На жаль, згодом Людмилу підвело здоров’я. Уже роздумувала над тим, щоб збути пасіку, адже доводилося неймовірно важко. Проте порадилася з лікарем і справу не залишила, бо плекання бджіл має лікувальний ефект, догляд за ними неабияк заспокоює, налаштовує на позитив.
Хоча довелося зменшити кількість вуликів. Нині у жінки їх двадцять сім, у яких «мешкають» 15 бджолосімей. Їх було більше, але мусила пороздавати. До речі, господарем останньої з «партій» «божих комах» стала… бджолярка-пенсіонерка із села Лозичного. От вам і промовисте заперечення того, що бджолярство – типово чоловіче заняття.
…Біля бджіл жінка працює без рукавиць, бо переконана: того, хто їх одягає, пасічником назвати важко. А от маска та пасічний «димар» у роботі необхідні.
За спостереженням пані Людмили, останнім часом бджіл народжується менше, їхня популяція скорочується. Головні причини – природні катаклізми та всеосяжне застосування хімічних добрив (пестицидів, гербіцидів) у сільському господарстві. Немає нині того медоносного ріпаку, що колись. Усе частіше поля засівають самозапилювальним ріпаком. Така само й гречка. Тож бджіл «рятує» соняшник.
За таких реалій не може бути й мови про низькі ціни на мед. Із тими спритниками, котрі час від часу навідуються до села і пропонують за літр меду 40 гривень, серйозні пасічники не хочуть мати ніяких справ. Адже тільки собівартість продукції якнайменше у чотири–п’ять разів вища.
Людмила Володимирівна вважає бджолярство справою усього свого життя. Припускає, що, можливо, любов до бджіл передалася їй у спадок від прадіда. У повсякденній роботі жінці допомагають четверо дітей і один онук (а всього їх п’ятеро).
А ще надихають інші, зацікавлені бджільництвом, громадяни, коли телефонують, аби проконсультуватися. «Покличте, будь ласка, пасічника», – часто чує у слухавці. «Він Вас слухає», – відповідає. – «Чим можу допомогти?».
Володимир КОВАЛЬЧУК,
Володимир КОРОЛЬКОВ.