Випалений степ, який сягнув широт Шепетівщини, напівпустельна звірина – шакали, сайгаки, отруйні середньоазійські змії заполонили наш край, а ще часті торнадо упереміш із засухами. Температура повітря зазвичай сягає 40 градусів. А на полях ростуть не звичні нам буряки чи кукурудза, а більш стійкі до спеки сільгоспкультури. Такою, за прогнозами кліматологів, може видатись перспектива України через півстоліття через невпинне потепління.
Попереду –
епоха аномалій
Як вважають вітчизняні дослідники змін клімату, за останні 100 років середня температура повітря в Україні піднялася на 1,2 градуса. Це трохи більше ніж у середньому у світі, там підвищення становить 1,1 градуса.
Експерти, з якими поспілкувалось видання «BBC News Україна», сходяться на тому, що найбільш реальним виглядає сценарій, за яким до 2100 року середня температура на Землі зросте не більше ніж на 2–2,5 градуса. Але є і зовсім песимістичний сценарій, який також виглядає реальним, — що температура до 2100 року може зрости на 3-4 градуси…
Цього року, наприклад, в Арктиці у травні фіксували рекордну 30-градусну спеку. Причому, чим північне, тим швидше підвищуватиметься температура повітря, застерігають кліматологи.
За найгіршого сценарію в арктичних широтах температура зросте на 8-10 градусів. Збільшення середньої температури на один градус — це збільшення теплого періоду на 10 днів. Якщо ми говоримо про зростання на 10 градусів, то полярне літо може збільшитися на 100 днів, вважають вони.
А це викличе ще стрімкіше танення льодовиків, ще сильніше розбалансування атмосферної циркуляції, що буде провокувати все більше аномалій, як-от морози та снігові замети десь в Іспанії або 30-градусну спеку в арктичних широтах.
За найбільш ймовірного сценарію, у найближчі 50–100 років клімат в Україні ставатиме все більш сухим, прогнозують експерти.
Високотемпературні, сухі повітряні маси будуть надходити з колишніх степів Прикаспію, які поступово перетворяться на пустелі й напівпустелі. Поступове опустелювання «просуватиметься» з південного сходу України на північний захід. Воно принесе спекотне, а головне — сухе літо.
Ще один побічний ефект — рясні зливи, а відтак, й регулярні повені та підтоплення. Адже через спеку в атмосферу потрапляє більше вологи, хмари стають більш потужними, а опади — більш інтенсивними. Цього року такі підтоплення вже були в Одесі, Маріуполі та Львові.
Але все може бути ще гірше. Кліматологи зауважують, як у червні цього року на Ай-Петрі випало 295 мм опадів за добу — це тримісячна норма, майже 295 літрів води на метр квадратний! Таке явище дуже небезпечне. Наскільки ми готові до того, що це відбуватиметься частіше?
Зими загалом також стануть дещо теплішими, але через атмосферне розбалансування в Україну періодично надходитимуть аномальні похолодання з Арктики із сніговіями і сильними морозами.
Такі температурні гойдалки будуть характерні для наступних періодів. Натомість практично зникнуть зими із стабільним довготривалим сніговим покровом. І це також стане проблемою.
Більшість наших річок мають снігове живлення. Якщо немає снігу — ми втрачаємо воду, яка повинна насичувати наші річки і колодязі. Виникає проблема з водозабезпеченням.
Завдяки сніговому покрову також перегнивала суха трава, яка залишалася з осені. Без снігу бур’ян залишається сухим, а з приходом тепла він стає чудовим «підгрунтям» для масштабних пожеж.
Тандем із посух та сильних вітрів за сприятливих умов може провокувати пилові бурі. Це можливо навіть на Поліссі, де раніше активно осушували болота.
Клімат ставатиме все більш непередбачуваним, буде все більше аномальних явищ. Йдеться про тривалі теплові хвилі, пожежі, посухи, торнадо, буревії.
Україна змінює
звичне «амплуа»
Клімат в Україні однозначно зміниться, у літній сезон він буде все більше нагадувати середземноморські країни. Які саме — буде залежати від кількості опадів. Це може нагадувати більш вологу Італію чи Грецію або більш посушливу Іспанію чи навіть Ізраїль.
Але радіти і готуватись висаджувати оливкові чи апельсинові гаї не варто, застерігає президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса. До речі, він не раз бував на Шепетівщині й надавав експертну допомогу нашим аграріям в отриманні високих врожаїв. Зважаючи на більш континентальний клімат і досі холодні зими, він радить рівнятися на Австралію та технології, які вона використовує.
«В Австралії йдеться про пшеницю, подекуди — ячмінь та олійні. З цього треба виходити й Україні», — каже експерт.
Він зізнається, що зміни клімату відбуваються в Україні навіть швидше, ніж прогнозували. Кількість опадів уже різко скоротилася, а ті, що є, випадають здебільшого взимку.
У 2020 році майже весь урожай на Півдні знищила посуха, коли протягом 60 днів трималася спека у понад 30 градусів тепла. Фактично вся смуга знаменитих українських чорноземів потрапляє у зону «ризикованого землеробства».
«Де-факто на Півдні України, крім соняшника і озимої пшениці, нічого особливо уже й не виростиш, — зауважує Алекс Ліссітса. — У майбутньому Україна не зможе вирощувати сою, також важко буде вирощувати ріпак та кукурудзу, а це наша основна експортна культура».
Навіть таку, національно чутливу для України, культуру як буряк, у тому числі цукровий, зміни клімату уже витісняють на Західну Україну. Ця вологолюбна рослина не витримує нової спекотної й посушливої погоди влітку. Вирощування буряка в Україні стає дедалі проблематичнішим.
Країни, які мають проблеми з опадами, рятуються потужними системами зрошування.
Але плануючи його, треба розуміти обсяги природних ресурсів. Адже у тих регіонах, де потрібне зрошування, прогнозується зменшення стоку річок. Тож вирішуючи одну проблему, можна створити іншу.
Грядуть соціальні
випробування
Проте зміни клімату не завжди суто негативне явище, кажуть кліматологи. Тепліші зими дозволять економити на опаленні, краще зберігати автомобільні дороги, які нищать морози та ожеледиці.
Але це і нові виклики. Адже чи достатньо енергоефективні та модернізовані мережі в українських містах, щоб у теплі дні зими кожен українець міг легко підкрутити батареї та зменшити суми у платіжках?
Та й чи готові міста до екстремальної спеки? Адже у мегаполісах, як-от Києві, свій мікроклімат — суцільна забудова, асфальтовані вулиці, транспорт. Все це призводить до того, що температура там на 5-10 градусів вища, ніж у передмісті.
У червні цього року Канада потерпала від екстремальних температур — там фіксували майже 50 градусів тепла. Через таку погоду померли понад 700 людей, а селище Літтон, де спостерігали найвищу температуру, на третій день екстремальної спеки запалало. А це широта нашого Харкова…
Тож владі вже зараз необхідно готуватися до цих викликів. Тобто оснащувати транспорт кондиціонерами, забезпечити енергетичний ресурс для масового використання кондиціонерів в оселях, активно озеленювати міста, створюючи осередки прохолоди, та переглянути підходи до забудови.
Крім того, потужні зливи нової доби будуть щоразу провокувати затоплення та збитки, якщо українські міста вже зараз не почнуть перебудовувати свої системи водовідведення.
Мігруюча екзотика
А от щодо дикої природи, то різноманітні види флори та фауни поступово мігруватимуть, так само як і повітряні маси — з південного сходу на північний захід, переконують у свою чергу зоологи.
Останнє місце, де будуть затримуватися елементи фауни, звичні для України, — Волинь та Карпати. Під загрозою зникнення, наприклад, тетеруки у Карпатах та лосі.
Є дослідження, які прогнозують, що до 2050 року лось зникне з території України взагалі, піде на Північ.
А з морської фауни до нас уже й так заходить все більше середземноморських видів, а з ними — чужорідні тропічні види. Елементи реліктової фауни скупчуються у гирлах річок, але і там зараз зникають.
Лише за останні 40 років до України прийшли багато нових, небачених досі, видів птахів. Так, зоологи згадують кільчасту горлицю, яка мігрувала з Ірану, рожевих фламінго, які у 2017 році вперше гніздувалися на озері Сиваш, та рожевих і кучерявих пеліканів, які ще у 1980-х вважалися неабиякою рідкістю і, швидше за все, перебралися з Каспійського моря, бо там були їхні осередки.
Один з найекзотичніших видів, які мігрували в Україну, — шакал. Він прийшов на Донеччину у 1990-х, а зараз поширився усією степовою зоною України. Шакал в Україні хоча і недавно, але вже почувається тут господарем.
На початку цього століття компанію йому склала лисиця корсак, поширена у степах, пустелях і напівпустелях Центральної Азії.
А минулого року сталася сенсація — неподалік від острова Джарилгач рибалки знайшли довгоголову морську черепаху (черепаху каретта).
У перспективі фауну України можуть поповнити гадюкові змії, на кшталт гюрзи, сухопутні черепахи, багато нових видів комах та птахів. Із ссавців може прийти сайгак, а у Чорному морі можуть оселитися риби з Червоного моря та Атлантики. Сайгакам також прийшовся б до вподоби новий клімат в Україні.
Час ризиків
Нові види несуть нові ризики. Вони можуть становити загрозу для традиційної екосистеми, як амброзія та борщівник, які особливо активно поширюються завдяки потеплінню та агресивно витісняють інші види рослин.
Також можуть бути екзотичні для регіону хвороби, зауважує Ірина Маковська — молодша наукова співробітниця кафедри епізоотології, мікробіології та вірусології Національного університету біоресурсів. Адже нові тварини, птахи та комахи є резервуарами та джерелами вірусів. Інфекції, спільні для тварин і людей, поширюються швидше в умовах глобального потепління.
Дослідниця називає відразу кілька хвороб, які можуть виникнути або різко поширитися Україною на тлі змін клімату, – це грип птахів, гарячка західного Нілу, хвороба Лайма, сказ. Можливі спалахи бактеріальних захворювань, таких як холера та сальмонельоз.
Як ми побачили на прикладі Covid-19, нові хвороби — це не питання десятиліть чи століть, а кількох років, можливо — кількох місяців. Адже клімат на території України стрімко змінюється.
Науковці стурбовані тим, що ми ризикуємо втратити живу природу, яка до таких швидких змін просто не зможе адаптуватися. А далі — окислення та підвищення рівня океанів, загибель цілих екосистем, нестача питної води, загибель лісів.
За негативного сценарію, якщо потеплішає на 3-4 градуси, південні регіони України взагалі можуть стати пустелями.