Полонне — місто з більш ніж тисячолітньою історією входить до переліку історичних місць України, хоча сьогодні про нього мало що відомо широкому загалу. У той же час ще у XVII ст. полонська фортеця вважалася неприступною та була наймогутнішою твердинею Волині. Полонне приховує у собі безліч таємниць своєї багатої на визначні події історії, які поступово відкриваються для мешканців міста і нашого краю.
За попередніми висновками археологічних експедицій місто Полонне має велику і розгалужену систему підземель, залів, що датуються XVII-XVIIІ cт.
Ще у серпні 2008 року дослідницька група археологів у складі професора Б.Т.Рідуша та кандидата наук П.А.Нечитайло провела рекогнаційні дослідницькі роботи підземних споруд на території Полонного. У результаті проведених заходів дослідницькою групою було встановлено, що підземні ходи міста датовані орієнтовно XVII-XVIII ст., мають виняткове значення в усвідомленні його містобудівельних історичних процесів міста Полонне та потребують проведення у повному обсязі археологічних та архітектурних досліджень на всю глибину культурного шару, оскільки було виявлено об’єкти культурної спадщини з ознаками об’єктів національного значення.
А кілька років тому проєкт міської ОТГ “Культурний стартап “Історичні підземні комунікації міста Полонного як новий туристичний об’єкт” увійшов до фінального етапу конкурсу Міністерства культури України “Малі міста – великі враження”.
Тоді відділ культури та туризму виконавчого комітету Полонської міської ради виграв грант у сумі 250 тисяч гривень для реалізації проєкту, а також методичну допомогу у розробці ексклюзивної ідеї та концепції стартапу, супровід під час реалізації та маркетингову підтримку проєкту.
У свою чергу археологи знайшли скляний посуд, рештки керамічного та вироби із заліза кінця 18, 19 та 20-го століть.
І цього року археологічні дослідження, які розпочалися в Полонному наприкінці вересня, називають наймасштабнішими в історії міста. Експедиція науковців Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» досліджує ділянку в історичній частині міста неподалік костелу Святої Анни. Саме тут планується будівництво готелю, тож згідно із законом «Про охорону культурної спадщини», перед будівництвом підприємство, яке планує його тут звести, замовило археолого-архітектурні дослідження. І, як з’ясувалося, територія виявилася багатою на унікальні знахідки та відкриття.
Світильники, люльки, монети, безліч фрагментів глиняного та скляного посуду, підківки для взуття, кулі і навіть окуття для дерев’яної лопати – далеко не повний перелік знахідок науковців, які працюють на розкопках.
Знайдена люлька
Зокрема, серед найраніших знахідок, на які натрапили тут археологи, – ліпна кераміка та крем’яні знаряддя, що відносяться ще до доби палеометалу (охоплює період з кінця IV до початку I віку до нової ери).
А ще чимало знахідок, виявлених під час розкопок, належать до давньоруського періоду міста. Так, археологи віднайшли фрагменти скляних давньоруських браслетів та фрагменти горщиків, які датують ХІІ-ХІІІ століттям.
Утім, як вважають археологи, головна інтрига розкопок ще попереду.
Адже багато легенд і переказів ходить про полонські підземні ходи. І це не вигадка, такі ходи справді існують. Вони розходяться у різні сторони від того місця, де стояла давня фортеця.
Любителі старовини і ентузіасти пробували досліджувати ці підземелля, окремі ходи були розкопані. Але пройти ними далеко не вдалося через нестачу кисню і обвали. Так, ще перед Другою світовою війною, активісти товариства «Авіахім» у районі Новополонного спустилися у підземелля. Там вони знайшли залізні ковані двері. Коли ж пробили ломом стіну, побачили цементовану кімнату і велику кількість скелетів. Очевидно, це місце було в’язницею часів польського панування, з якої полонені вже більше не повернулися.
Жителі міста пам’ятають, як на початку 70-их років під час будівництва центрального універмагу був розкопаний один із рукавів стародавнього підземного ходу. Його склепіння було вимуруване із цегли, ширина підлоги складала близько трьох метрів. Висота ж була такою, що підземеллям вільно міг рухатися вершник на коні. На жаль, дослідити куди веде хід не вдалося, тому що будівельники терміново засипали його камінням. Припускають, там могли зберігатися скарби князів та багатої знаті древнього міста.
Коли ж і для чого були споруджені підземні артерії під полонською фортецею? Вважать, що їх збудували місцеві мешканці ще в ті часи, коли почалися спустошливі набіги татар та інших ворогів на нашу землю. А це – більше шести століть тому. Завдяки підземеллям, захисники міста не раз боронилися і переховувалися від ворожих нападів, які повторювалися майже з рік у рік.
р. Хомора влітку
З покоління у покоління передаються розповіді про те, що ці підземні ходи тягнуться аж до Лабуня, а звідти – до Грицева. Через певні дистанції у ходах були зроблені спеціальні глибокі пастки, на дні яких стояла вода, а звідти стирчали гострі металеві штирі. Перекази оповідають, що татари попадали у ці пастки і далі підземним ходом не наважувалися просуватися.
Під час реконструкції полонського замку і фортеці у XVII ст. князями Любомирськими було змінено міські мури, а заодно й підземні ходи. На випадок довгої облоги польська шляхта мала змогу покинути фортецю непомітно. У ту пору Полонне вважалось неприступним, воно стало наймогутнішою твердинею Волині. Однак саме підземні ходи допомогли козацькому полковнику Максиму Кривоносу здобути Полонне.
Костел Святої Анни (м. Полонне)
Легенда про це дійшла до нас з давніх-давен: “Коли козацьке військо влітку 1648 р. підійшло до стін грізної фортеці, Кривоніс зрозумів, що у нього замало сил для штурму. Взявши місто в облогу, полководець з частиною козацького війська вирушив у Лабунь і захопив місцевий замок. Там Кривоносу показали підземний хід до Полонного. Було прийняте сміливе рішення – провести цим ходом невеликий загін козаків на територію полонського замку. Несподівано мужні месники з’явилися поза спинами охоронців замку, котрі не сподівалися нападу. Так вдалося перебити найманців, що охороняли полонську фортецю і відкрити південно-західні ворота, які вели у бік Новополонного. Сюди були підтягнуті основні сили козацько-селянського війська, під натиском якого поляки відступили”.
Підземні ходи під сивочолим містом нашого краю зберігають ще багато таємниць.
(З інших видань).
На знімках: за переказами підземні ходи від костелу Святої Анни проходять під Хоморою;
знайдена археологами козацька люлька-черепулька.