Ви відчули втому, у вас підвищилася температура тіла до 39-40 °С, головний біль, біль у суглобах та м’язах, почервоніли очі, з’явилися висипи на шкірі, носові кровотечі, а у деяких випадках – ознаки жовтяниці, серцево-судинна та печінково-ниркова недостатність, блювота?
За таких ознак необхідно негайно звернутися до лікаря і пригадати, чи ви не купалися у ставках зі стоячою водою, чи не мили руки брудною водою, чи не покусали вас гризуни. Адже це може бути лептоспіроз – небезпечне інфекційне захворювання людини та багатьох видів тварин. Збудником лептоспірозу є патогенна лептоспіра – спіралеподібний рухливий мікроорганізм. Його рухливість обумовлює легке проникнення збудника хвороби до організму через пошкоджену шкіру та слизові оболонки.
Лептоспіроз з кожним роком дедалі більше турбує гуманну та ветеринарну медицину у зв’язку з його поширенням на території України. На лептоспіроз хворіють як свійські, так і дикі тварини багатьох видів: велика рогата худоба, свині, коні, вівці, кози, собаки, буйволи, яки, верблюди, олені, лисиці, песці, норки, ховрахи та багато інших.
Основним резервуаром лептоспірозної інфекції у природі є різні види дрібних ссавців. Небезпеку для людини і свійських тварин становлять, насамперед, пацюки та миші, які переважно хворіють без клінічних ознак та є носіями збудника протягом свого життя. Вони можуть поширювати лептоспіроз, забруднюючи навколишнє середовище сечею та через укуси людей чи тварин. Останні можуть також заразитися, вживаючи їжу, забруднену екскрементами гризунів або під час обнюхування чи облизування забруднених лептоспірами предметів.
Особливу небезпеку в зараженні можуть становити водойми із стоячою водою, болотисті місця, де мешкають пацюки і миші, які забруднюють їх своїми виділеннями. Часто зараження людей відбувається у присадибних господарствах, коли господарі наповнюють ємності для поливу рослин, а пацюки та миші можуть забруднити воду. Захворювання передається людині внаслідок контакту з такою водою через подряпини шкіри, тріщини, рани або через слизові оболонки.
Домашні собаки, що живуть на присадибних ділянках чи навіть у будинках, в останні роки все частіше хворіють на лептоспіроз. Причиною їхнього захворювання також є контакт із зараженою водою, поїдання або укуси гризунів. Собаки можуть заражатися одна від одної, тоді як від людини до людини хвороба передається рідко.
Найхарактерніші форми лептоспірозу собак – інфекційна жовтуха і тиф. Джерелом інфекції собак є пацюки, миші, свині та самі собаки.
Інкубаційний період захворювання — від 5 до 20 діб, потім спостерігається підвищення температури тіла, слабкість, втрата апетиту, блювота. Наприкінці першого тижня захворювання проявляється жовтяниця слизових оболонок та шкіри, іноді крововиливи. Сеча часто буває темно-коричневого кольору. На цей симптом треба звертати особливу увагу.
Закінчується хвороба здебільшого загибеллю. У гострих випадках хвороби різко підвищується температура тіла, собака відмовляється від їжі, спостерігається спрага, кров’яний пронос або закреп.
За підозри на це захворювання необхідно обов’язково звернутися до лікаря ветеринарної медицини та виконувати правила особистої гігієни. Під час догляду за хворими тваринами треба змащувати на руках рани та подряпини колодієм, дезінфікувати приміщення, у якому перебуває хвора тварина, 2-3-відсотковим формаліном.
Тварини, що перехворіли, зазвичай, три­валий час можуть залишатися лептоспіроносіями (до 3 і більше років) та бути джерелом інфекції для інших тварин. Тому їх треба обов’язково досліджувати на лептоспіроносійство і проводити заходи щодо його усунення.
Зараження людини від собаки трапляється рідко, бо сеча у них кислої реакції, у якій лептоспіра довго не виживає у навколишньому середовищі, проте у зв’язку з тісним контактом людей і собак усе ж таки варто остерігатися можливості зараження від цих тварин.
У свиней, кіз, корів лептоспіроз часто переходить у прихованій формі, і це особливо небезпечно. Спостерігають аборти, мертвонароджений приплід або народження нежиттєздатного молодняка, зниження продуктивності тварин, жовтяниці.
Отже, своєчасна боротьба з пацюками та мишами є запорукою вашого здоров’я та здоров’я тварин у вашому господарстві.
В.САВІЦЬКИЙ,
головний спеціаліст Шепетівського
РУ ГУ ДПСС у Хмельницькій області.