«Найкращий бриль — із житньої соломи»
Так каже майстер із соломоплетіння Михайло МОКЛЯК. Він виготовив уже багато крисатих капелюхів, які здавна носили наші пращури.
У капелюхах із соломи є щось від неба і землі. Це і колір Сонця та пшениці, й форма, що нагадує м’який овал небесного світила. Бриль з давніх часів захищав наших предків — чумаків і хліборобів — від літньої спеки та негоди, неабияк сприяючи їхньому здоров’ю. Не даремно кажуть: хто носить бриля, у того не буває інсульту.
А от сплести справжнього крисатого капелюха та ще й із природного матеріалу — це ціла наука! Спочатку треба правильно підготувати солому, потім виготовити солом’яну тасьму (на один бриль її треба, як кажуть, метрів двадцять!), а уже з тієї тасьми, нарешті, зшити гарний головний убір.
Михайло Антонович нагадує нам, що капелюхи плели в Україні здавна (перші письмові згадки про брилярство датуються X століттям). Брилі завжди були у пошані в українців. А їхнім плетінням зазвичай займались чоловіки. Вони робили це у зимовий час, коли у полі чи на пасіці не було роботи…
— Соломоплетіння для мене — це велике задоволення, творчість, а ще ця робота заспокоює, — каже Михайло Мокляк. — Свої вироби я час від часу виставляю напоказ через Фейсбук. Багато людей висловлюють слова захоплення, запитують, де їх можна придбати.
Ось недавно до мене телефонували з Полонного й запитували, чи можу сплести брилі для танцювального колективу. Але довелося відмовити, бо нині у мене такої можливості немає. У літній час я більше буваю у рідній Іванівці, заготовляю солому — основний матеріал для своїх виробів.
Початок липня, за словами Михайла Мокляка, — ідеальна пора для заготівлі соломи на капелюхи.
— Найкращий матеріал для бриля — це жито, — продовжує народний майстер (до речі, чи не єдиний такий на Славутчині). — Адже у жита довга соломина, яка гарно вибілюється на сонячному промінні, легко плететься. Щодо пшениці, то вона товстіша, коротша й ідеально підходить для виготовлення інших виробів. Овес має довгу та грубу соломину, чудовий природний блиск, але вибілити його надзвичайно важко. Хоча, є у мене один бриль, виготовлений саме з вівсяної соломи.
Як стверджує Михайло Антонович, збирати жито треба тоді, коли воно закінчує цвісти або ж відцвіло. А ось пшеницю — на початку цвітіння. Коли скосили стебла під корінь, їх зв’язують у снопи, але не туго. Потім вдома розстеляють надворі, щодня двічі перевертають. Добре, коли дощ солому промочить, а Сонце висушить — так матеріал вибілюється. А вже коли висохне, то можна розбирати.
— Таку солому я сортую за товщиною. Можна вибілити матеріал у 15-відсотковому розчині перекису водню, опустивши його у цей розчин на 15-20 хвилин. А далі — прополоскати у воді.
Над одним капелюхом Михайло Мокляк працює від доби до тижня. Солому бере вузьку та широку, але однакового розміру. Перед початком роботи занурює її у воду, щоб вона стала еластичною та м’якою.
Після того, як основну стрічку, з якої потім виготовляється крисатий капелюх, сплетено, майстер зшиває деталі. Робить це дуже делікатно. Так, що готовий капелюх здається виготовленим із суцільного солом’яного диво-полотна.
Чому ми згадали про традицію народного соломоплетіння? Бо у жнива усі ми радіємо, попри воєнний стан, коли бачимо, як на полях і городах дозрівають наші хліба. А мистецтво соломоплетіння не раз виринає із забуття, як тільки на ланах починає сяяти золотом добірне колосся…
На жаль, у нашому краї нині майже немає майстрів цієї благородної справи. Прикро, що й досвід знаного нашого земляка Михайла Антоновича Мокляка, який з великою любов’ю і неабиякою майстерністю створює із соломи високохудожні вироби, залишається незатребуваним ні у міській, ні в інших територіальних громадах.
Невже нікого не цікавить це давнє мистецтво — плетіння крисатих капелюхів та інших виробів із соломи? Тієї соломи, яка здавна «взувала й зодягала» українських селян, утеплювала їхнє житло і служила їм навіть постіллю. З неї люди навчилися виготовляти не тільки брилі, а й кошики, килимки та інше.
Селяни вірили, що у соломі є сила родючості, яка благотворно впливає на людське життя. То чому б не створити у нас гуртки народних ремесел, щоб передати дітям ці гарні народні традиції?
— Солома — чудовий «сонячний» матеріал, але потрібно знати, як з ним поводитися. А головне — мати неабияке терпіння, фантазію і вкладати у виріб часточку своєї душі. Та й душа повинна бути світлою. Плести вироби із соломи треба тільки з чистими помислами. Ось тоді виріб вийде гарним і неповторним, — сказав на завершення нашої розмови про брилі народний майстер Михайло Мокляк.
Ми ж бажаємо йому сили та здоров’я на многії літа!
Віра МАЛЬЧУК.