ГОЛОВНА СТОРІНКА Влада та політика Марина Поліщук: «Живемо надією на відродження Грицівщини»

Марина Поліщук: «Живемо надією на відродження Грицівщини»

105 переглядів

На місцеві вибори у багатьох громадах покладали немало сподівань. Тож не дивно, що на самоврядній царині нашого краю з’явилося багато нових особистостей. А це значить, що за цим новий погляд, нові плани й визначені перспективи розвитку. Відтак у переддень свята самоврядування ми спілкуємось із новообраним головою Грицівської селищної ради Мариною Поліщук. Однак одразу ж зазначимо, що розмова відбулася, так би мовити, у вільне «вікно», посеред щільного графіка прийому мешканців громади та вирішення нагальних справ, у якому відчувався напружений пульс ритмів життя Грицівщини.

— Марино Андріївно, насамперед, вітаємо Вас з обранням на посаду селищного голови. Якими видалися перші дні у новому статусі?
— Дякую. Якщо чесно, то вони були дійсно дуже насиченими, було багато відвідувачів, які приходили з побажаннями, своїм баченням стану справ, з пропозиціями щодо вирішення нагальних їхніх проблем…
Але, коли я йшла на цю посаду, я розуміла увесь рівень складності і відповідальності роботи селищного голови. Тобто, я до цього була певною мірою готова. Тож стараюся почути потреби мешканців і по мірі можливостей вже з перших днів роботи намагаюся вникати у ті проблеми, з якими приходять люди.

— Мабуть, вже і під час виборів формували свою програму, для себе окреслили пріоритет, першочергові завдання?
— З самого початку першочерговим для себе я бачила покращення рівня життя людей. Це, зокрема, освітлення, водопостачання, дороги, навіть той самий Інтернет. Тому, що, зустрічаючись із виборцями багатьох населених пунктах, бачила і чула від мешканців про наболілі проблеми, старалася донести до людей своє бачення розвитку громади й вирішення нагальних проблем. Знаєте, кожне село має свою індивідуальність. І зрозуміло, що у їхніх мешканців різне ставлення до того, що, як і коли слід вирішити.
Скажімо, в одному селі актуальною є проблема водопостачання, в іншому більш налаштовані зробити вуличне освітлення. Є населені пункти, мешканців яких турбують дороги…
Тож, будемо старатися, плануючи бюджет 2021 року, якомога більше враховувати потребу вирішення саме таких «індивідуальних» проблем.
От, наприклад, ми вже зараз направили листа на адресу холдингової компанії «Епіцентр Агро» з проханням передати три скважини, які знаходяться у Орлинцях, Устанівці та Рожичній, на баланс селищної ради. Тому, що наступного року плануємо там провести водогін, аби люди в цих селах не мали проблем з водою.
А у Великій Шкарівці, Крачанівці (це село Полонського району, яке увійшло до нашої громади) більш гостріше стоїть питання освітлення, за що й візьмемось 2021 року.
В Онишківцях люди просять, щоб провести хоча б ямковий ремонт доріг.
У Грицеві ж можна зараз лише порадіти тому, що, зокрема, за сприяння народного депутата Олександра Гереги і політичної сили «За конкретні справи» сьогодні маємо чудовий спортивний майданчик, днями відбудеться його відкриття. І він не лише для грицівчан, хоч і знаходиться на території селища, а для всіх мешканців громади, незалежно від віку. Виконані й роботи з ямкового ремонту на двох вулицях Грицева – Центральної і Терешкової. Також після мого звернення працівники філії Шепетівська ДЕД зробили ямковий ремонт дороги територіального значення Т-23-06, яка фактично продовжує згадані попередні вулиці. І сьогодні жителі Онишковець, Курганівки, Великої Шкарівки мають змогу пересуватись відремонтованою дорогою до адмінцентру громади і за це люди дякують.
Тобто, незважаючи на короткий термін, в роботу, як кажуть, включилися.

— Можна сказати, що ви встигли пройнятися проблемами кожного села громади?
— І це дійсно так, бо, побувавши у кожному з них, впродовж багатьох годин спілкувалися з мешканцями (до речі, на попередній роботі довелося написати заяву за власний рахунок), вивчила конкретний стан справ, як живуть люди кожного населеного пункту нашої територіальної громади. Тож уже зараз маю бачення того, що і як планувати на 2021-й рік.

— Розкажіть трохи про себе. Адже не часто вчитель стає керівником громади….
— Так, я педагог. Сама я грицівчанка. Свого часу закінчила Житомирський державний університет, за фахом математик, маю уже майже двадцять років вчительського стажу. Так склалося, що у 19-річному віці, після другого курсу, я змушена була працювати. Свою педагогічну діяльність я розпочала в Орлинецькій школі, а потім по переводу у 2006 році й до цієї пори працювала у Грицівському освітньому закладі – ліцеї.

— Тобто, як математик Ви звикли все прораховувати?
— Якщо з цього погляду, то я стараюся завжди чітко зважити всі «за» і «проти», перш ніж ухвалити якесь рішення.

— Що ж, якщо ті справи, про які Ви згадали, вважати за програму «мінімум», то якою Вам бачиться програма «максимум» у розвитку Грицівської територіальної громади?
— Найперше, це – залучення інвестицій, тих, хто схоче розвивати на теренах громади свій бізнес. Ми розуміємо, що дороги, освітлення, це те, що покращить добробут, але нині найбільш болючою є проблема безробіття, молодь виїздить за кордон, залишає селище у пошуках заробітку і кращої долі. Це для старшого покоління вже важко покинути обжите місце. А молодь прагне кращого життя, щоб забезпечити гідне існування і собі, і своїх сімей.
Тому будемо все робити для того, щоб залучити інвесторів, створювати власні проєкти, аби розвивати громаду, щоб все таки наша молодь залишалася на своїй землі, і щоб їм не було соромно говорити про себе як про жителя Грицівської громади.
Інакшого шляху просто нема.

— Колись Гриців був промисловим центром, вочевидь зараз же це все втрачено. Та люди, мабуть, підсвідомо готові до того, щоб настало економічне відродження, чекають його?
— У Грицева дійсно є потенціал, селище мальовниче, має свої традиції, є чим і похвалитися. Адже, скажімо, чого варті хоча б наші освітні заклади – ПТУ-19, ВПУ – 38, ліцей. Й історично вже так склалось, що Гриців був центром, який притягував усю округу. І мешканці у час об’єднання громади плекали надію, що зміни на краще таки настануть.

— Марино Андріївно, нещодавно Ви побували в обласному центрі, де окрім отриманих вітань, обрані голови територіальних громад були поінформовані про зміни у законодавстві. Зокрема про те, що разом з повноваженнями на територіальні громади буде передано функції щодо врегулювання норм правонаступництва комунального, державного майна, бюджетних ресурсів і зобов’язань. Що це означає для Грицева?
— Так, можна сказати, все тепер ляже на наші плечі. Тож на місцях мають бути створені відповідні структури й відтепер все залежатиме від громад, оскільки держава фінансово їм ні в чому сприяти не буде. З наступного року припиняються й державні дотації.
Ми розуміємо, що буде важче, тож будемо старатися, щоб розвиватися і вижити у цих нових умовах.
З огляду на Закон 3651-Д щодо реорганізації громад і районів на нас покладено додаткові зобов’язання. Кинуто на наш розсуд й те, чи будуть діяти чи ні ті установи та навчальні заклади, які у нас є.
Але, перебуваючи в населених пунктах громади й враховуючи думки людей, у нас виробилось чітке розуміння того, що, як би нам важко не було, ми не можемо собі дозволити закрити, наприклад, Грицівську лікарню. Тому, що вона дуже багато значить, насамперед, для людей старшого віку, яким на далеку відстань за медичною допомогою важко добиратися.
Та й краще підтримувати те, що є, ніж породжувати нові проблеми й ставити під загрозу охорону здоров’я людей.
Наразі у лікарні є новий керівник – Наталія Шидей, заклад, можна сказати, стає «на ноги». Тобто світло надії на майбутнє лікарні є.
Що ж до училищ, то ВТУ-38 взагалі можна брати за взірець. Як з погляду на те, що його очолює дієвий з господарським підходом керівник – Олександр Зарудзей. Він докладає багато зусиль і робить все для того, щоб покращити навчально-матеріальну базу закладу, дбає й про учнів, зокрема, дітей-сиріт, які навчаються у закладі.
Це училище має свої землі, і це є вагомим підспір’ям у його виживанні.
Що ж до ПТУ-19, то тут ситуація дещо інша. Адже й саме його приміщення має історичну цінність, і важливим питання є його збереження.

— Як голова селищної територіальної громади на яку підтримку розраховуєте?
— Враховуючи те, що я йшла на вибори від політсили «За конкретні справи», то надіюся на підтримку її очільника Олександра Володимировича Гереги. Він обіцяв сприяти розвитку селища і громади. І ми вже маємо гарний наочний приклад – як уже згадувала, будівництво спортивного майданчика. Я думаю, що за такої підтримки все ж вдасться багато чого реалізувати на користь Грицівщини. А загалом ми відкриті до діалогу з усіма, для будь-якого інвестора, який готовий прийти до нас й створювати на теренах громади виробництво. А Гриців справді дуже привабливе для інвесторів селище. Тепер наше завдання докласти зусиль, аби їх залучити й створити їм належні умови діяльності.
І звісно ж, у цьому розраховую на підтримку мешканців всієї громади, депутатського корпусу. Ми маємо 22 депутати і 15 з них – саме від політичної партії «За конкретні справи». Це – команда однодумців. Ми, коли йшли на вибори, то розуміли, що один у полі – не воїн. І наразі я дуже відчуваю ту підтримку, якої раніше, мабуть, і не було. А це значить, що буде можливість прийняти ті важливі рішення, які будуть тільки на користь і благо громади. Тож живемо надією на відродження Грицівщини.

— Ваше життєве кредо?
— Стараюся жити по совісті й так, щоб потім не було соромно дивитися людям в вічі.

— І наостанок, про особисте. Як будете ділити час між громадою і сім’єю?
— Маю вже дорослого сина. І він, і мій чоловік розуміли, що попереду їх чекає, якщо мене оберуть і вручать мандат довіри. Тож з усього доведеться сім’ї менше приділяти уваги. Однак мої рідні мене підтримують. Наша сімейна «коаліція» єдина в тому, що справи громади – на першому плані.

— Дякую за розмову й бажаю успіхів у починаннях на благо Грицівщини.
Володимир Нитка.

Залиште Ваш коментар
Перевести