ГОЛОВНА СТОРІНКА ГОЛОВНІ НОВИНИ Мертві бджоли не гудуть…

Мертві бджоли не гудуть…

48 переглядів

Здавалося б, квітучій весні треба лише радіти, а особливо пасічникам, чиї «сонячні комахи»-бджоли у цю пору завзято взялися за свій нектарний труд. Проте, що не рік, то більшає тривога за долю пасік, які стають жертвами недолугого господарювання аграріїв, для яких бджола з незамінної помічниці стала мовби побічною перешкодою в отриманні прибутків. А їх без хімізації агровиробництва нині годі й уявити…
Тож як бути тепер пасічнику, який усе життя присвятив розведенню бджіл і в один день втратив чи не всю бджолину родину? Хіба що дивитися, як комахи повертаються до вуликів та, безсилі, падають прямо перед порогом своїх домівок, і не мати можливості допомогти їм, а опісля жменями виносити бджолиний мор, гублячись у здогадках про причини масової загибелі бджіл.
У таку трагічну ситуацію потрапили недавно й пасічники нашого краю — через оті самі хімікати стався падіж п’яти сотень бджолиних сімей на Городоччині. А бук­вально попереднього тижня постраждало кілька пасік на Шепетівщині. Найбільшої втрати зазнав бджоляр із с. Городнявки, у якого загинуло 35 бджолосімей і вулики тепер стоять пусткою.

— Це дійсно прикрий випадок недобросовісного господарювання, яке спричиняє згубний вплив на довкілля. При Городнявській сільській раді була створена відповідна комісія. Як мовиться, по «гарячих» слідах провели обстеження, взяли проби підмору бджіл і бджолопродукту. Також взяли зразки грунту на полі, яке оброблялось отрутохімікатами. Усі вони відправлені у Хмельницьку регіональну лабораторію Держпродспоживслужби на підтверд­ження щодо відповідних хімічних речовин, які спричинили падіж бджіл.
Як відомо, аграрії про обробіток поля хімпрепаратами, який вівся по чорному грунту, того дня нікого не повідомляли, тож пасічник не міг вчасно вжити заходів, щоб уберегти своїх бджіл, — коментує проблему начальник Шепетівського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Хмельницькій області Віталій Стародубов. — Факт прикрий, адже, здається, ще зовсім недавно на виконання листа директора Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захис­ту споживачів № 11.3.2-4/2/448 від 13.01.2020 року, з метою зменшення випадків отруєння бджіл внаслідок застосування пестицидів, Шепетівське районне управління Держпродспоживслужби у Хмельницькій області провело у трьох ОТГ та чотирьох сільських радах спільні наради із залученням представників місцевих органів самоврядування, суб’єктів господарювання, що займаються бджільництвом, суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері вирощування сільськогосподарських культур, стосовно дотримання законодавства у частині використання пестицидів, агрохімікатів, інших засобів захисту рослин.
На нарадах висвітлювались питання порядку проведення заходів щодо зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробітків сільгоспкультур пестицидами, порядку проведення реєстрації пасік, проведення щорічних весняних протиепізоотичних заходів на пасіках, щодо наявності інформаційного продукту «ГРАНД ЕКСПЕРТ» тощо.
До речі, у Шепетівському районі та м. Шепетівці, за останніми даними, наявні 189 пасік, з них зареєстровано (паспортизовано) 120 пасік. Отож дотримання правових норм і досягнення консенсусу між аграріями та бджолярами — справа дуже важлива.
— Яким має бути порядок проведення заходів щодо зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробітків сільгоспугідь пестицидами?
— Керівники сільгосппідприємств та пасічники повинні дотримуватися правил та положень, встановлених законодавством України, та вживати необхідних заходів. Насамперед, бджолярі повинні отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку, для чого необхідно здати у ветлабораторію зразки бджіл на аналізи для виключення наявності захворювань.
Поставити пасіку на облік у сільській раді за місцем постійного розташування пасіки, а у випадку кочівлі — у сільській раді, на територію якої прибули на кочівлю (Наказ Міністерства аграрної політики України від 20 вересня 2000 р. № 184/82, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2000 р. за № 737/4958, п. 7). Також отримати ветеринарне свідоцтво за формою № 1 на перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур за межі області.
При отриманні повідомлення від організації про проведення обробітку сільськогосподарських культур пасічник повинен вивезти пасіку у безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.
За три дні до проведення обробітку керівник сповіщає пасічників (населення) цієї місцевос­ті (радіо, преса, подвірні обходи, сільські ради) про місце, терміни і час проведення обробітку, встановлює спеціальні попереджувальні знаки безпеки з указаною датою обробітку сільгосп­угідь.
У разі недотримання вимог керівник агроформування несе кримінальну відповідальність згідно з Державними санітарними правилами авіаційного застосування пестицидів та агрохімікатів у народному господарстві від 18.12.1996 р. № 382.
— А які необхідно провести дії пасічнику у випадку отруєння бджіл?
— Гнізда сімей, що втратили багато льотних бджіл, скорочують відповідно до їхньої сили, виймають, насамперед, медові й пергові рамки, особливо зі свіжопринесеним нектаром і пилком, а також рамки з відкритим розплодом, не обсиджені бджолами.
Сім’ї бджіл забезпечують водою, наливаючи її у стільники, годівниці, пергою, підгодовують цукровим сиропом. По мірі виходу молодих бджіл ці сім’ї підсилюють.
Також необхідно створити комісію для засвідчення факту загибелі бджіл та здійснення відбору проб, до складу якої мають входити: представник сільгосппідприємства, яке проводило обробіток; представник ветеринарної медицини; представник інспекції захисту рослин; спеціаліст санітарно-епідеміологічної станції; представник сільської або селищної ради, депутат ради; господар пасіки та кілька свідків для засвідчення факту отруєння бджіл.
Далі, протягом 24 годин, необхідно зібрати зразки бджіл, що загинули, шматочки свіжого пилку та меду і направити на проведення аналізу.
Зокрема, відбирають зразки підмору бджіл, шматочок щільника (15×15) зі свіжопринесеним нектаром та квітковим пилком. У кожний відібраний зразок вкладають листок з надписом часу та дати відбору, засвідчений підписами членів комісії. Також відбираються зразки рослини, яку обробляли. Їх відбирають по діагоналі через поле (не менше 10 пакетів), також вкладаючи надпис з часом та датою відбору, засвідчений підписами членів комісії.
Після цього складають акти проведеної роботи, які отримують усі члени комісії (окрім свідків).
Зразки відібраних проб підмору бджіл, меду, перги разом із складеним актом направляють у Хмельницьку регіональну лабораторію Держ­продспоживслужби за адресою: м. Хмельницький, вул. Сіцінського, 26 (кожен пасічник користується послугами лабораторій за місцем проживання).
Зразки проб відібраних рослин з поля, де проводився обробіток, разом з актом направляють до міжобласної контрольно-токсикологічної лабораторії. Зібрані документи направляють до суду.
Варто нагадати, що цей порядок розроблено відповідно до Державних санітарних правил, Державних ветеринарних правил, Законів України «Про пестициди і агрохімікати», «Про захист рослин», «Про бджільництво» і його повинні дотримуватись усі, бо від того залежить безпека життєдіяльності, екології.
Зрештою, люди не повинні втрачати свій бізнес, хобі через невігласів, яким байдуже до цивілізованих правил ведення сільськогосподарських робіт.
— Дякую Вам за коментар.
Володимир НИТКА.

Залиште Ваш коментар
Перевести