Три роки тому, 25 листопада 2018 року, прикордонні кораблі Російської Федерації вчинили агресивні дії проти українських суден, які здійснювали плановий перехід у порти Маріуполь і Бердянськ на Азовському морі. Тоді Росія затримала українських моряків, серед яких був і наш земляк, матрос бронекатера «Нікополь» Сергій Цибізов.
За гратами у московському СІЗО Сергій перебував понад 9 місяців і тільки у вересні 2019 року усіх 24 полонених моряків обміняли. Тоді наш земляк разом з товаришами повернувся в Україну.
Як же склалося життя Сергія Цибізова, чи мешкає він в отриманій від влади двокімнатній квартирі у м. Одесі, чи здійснилася його мрія вступити до Одеської морської академії? Саме про це ми спілкувалися з ним телефоном.
Двісті вісімдесят днів у полоні… Таке не можливо уявити, таке навіть не може наснитися. І тепер 24-річний Сергій Цибізов, який пережив те пекло разом із 23 моряками, не дуже хоче згадувати про ті події.
«Сидів у камері, наче злочинець. Зі мною там перебував якийсь чоловік — правопорушник, якого підозрювали у скоєнні злочину. А я, як і наші хлопці-моряки, був заручником обставин», — розповідає молодий чоловік.
У камері, де знаходився Сергій, був телевізор, де російські канали трактували усе по-своєму. З розповіді моряка, харчували там погано, так, аби рахувалося, подавали сніданок, обід та вечерю. Раз на місяць бранцям дозволяли замовляти щось із продуктів харчування, періодичної преси тощо. Іноді передачі отримували від волонтерів.
«Сергій намагається просто викреслити з пам’яті цю сторінку свого життя, — додає батько, Андрій Миколайович. — Він не згадує про ті неприємні події трирічної давнини, а я й не запитую».

Минулого року старший матрос Сергій Цибізов, як і планував, вступив до Одеської морської академії. І от уже другий рік навчається на заочному відділенні судномеханічного факультету. Попереду ще чотири роки навчання. Серед його одногрупників — одесит Володимир Варимез, який також був серед полонених моряків разом із Сергієм.
Навесні цього року у Сергія Цибізова закінчився контракт на службу у військово-морському флоті. Та молодий чоловік без вагань продовжив його.
Зараз моряк перебуває у плановій 30-денній відпустці у рідному місті Шепетівці. Він допомагає бабусі, Людмилі Миколаївні, по господарству, заготовляє дрова на зиму тощо. Часто бачиться з друзями, одногрупниками із професійного училища, любить сюди приїздити, бо ж тут народився і виріс. До того ж, у Шепетівці мешкає його кохана дівчина…
А загалом наш земляк Сергій Цибізов, який восени 2019 року отримав від влади ордер на двокімнатну квартиру у м. Одесі, став одеситом. У своєму помешканні зараз робить ремонт і своє подальше майбутнє пов’язує саме з цим містом.
До речі, життєві обставини склалися так, що його батьки та брат із сестричкою зараз теж проживають в Одесі. Батько, Андрій Миколайович, перебрався поближче до сина ще восени минулого року, знайшов собі роботу. А згодом, влітку цього року, до нього переїхала дружина Тетяна з дітьми. Винаймають квартиру. Тож уже з вересня сестричка Сергія — Олександра — пішла до 8-го класу однієї з одеських шкіл, а братик Артем — до 4-го класу.
Сергій же мешкає окремо, у кімнаті гуртожитку, яку йому виділило командування військово-морських сил. Та вже невдовзі планує закінчити ремонт та перебратися до власного житла, одружитися. Тож нехай доля буде прихильною до нього й надалі.
Спілкувалася Алла ЗАХАРЕЦЬ.
