У номері газети за 8 лютого ми повідомляли, що наша юна землячка — учениця 9-А класу Грицівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Мирослава Стандратюк — стала учасницею шоу телеканалу СТБ «МастерШеф» (з підлітками). Зі ста претендентів дівчину обрали до двадцятки кращих.
Зйомки популярного шоу вже закінчилися. Три місяці учасники боролися за титул найкращого шеф-кухаря країни серед підлітків. Разом з ними постійно були їхні рідні, підтримували їх та спільно переживали удачі та потрясіння.
На жаль, 15-річна Мирослава не може нам розповісти про те, що чекає на глядачів у наступних випусках, бо, як кажуть, змушена тримати інтригу, однак із задоволенням відповіла на кілька, гадаємо, цікавих запитань.
— Мирославо, звідки у тебе з’явилося захоплення кулінарією?
— Я з дитинства люблю готувати. Згадую, як неодноразово у мене склеювалися макарони, не вдавалося навіть добре посмажити яєчню… Та я не зупинялася. З 8 років я читала в Інтернеті багато різних рецептів. І з часом уже самостійно випікала і струдель, і шарлотку.
Пізніше мої мама Алла Борисівна, тато Віктор Романович і старша сестра Катя навіть не уявляли вечері з, так би мовити, класичних страв. Вони звикли, що я постійно експериментувала на кухні.
Смачненьким радувала й однокласників. Якось на щорічне Родинне свято, яке ми традиційно влаштовуємо у класах, я принесла піцу, яку приготувала самостійно.
— Коли дізналася про кастинг на підлітковий «МастерШеф»? Як так склалося, що ти вирішила взяти участь у ньому? Хто тебе підштовхнув до цього кроку?
— Влітку минулого року мене запросили до «Школи успіху» братів Кличко. Лозунгом літнього табору був вислів «Боріться за свою мрію». Отриманий досвід додав впевненості у власних силах. І коли згодом, переглядаючи кадри сьомого сезону «МастерШеф», на сайті з’явилася реклама про набір на підлітковий сезон, я зрозуміла, що мені варто спробувати. І без вагань заповнила анкету.
А за 4-5 днів не забарилася й відповідь. Мамі зателефонували та запросили мене на інтерв’ю до м. Києва.
— Яку страву ти готувала на відбірковому турі? Поділися своїми першими відчуттями, коли почула позитивну відповідь журі проекту і отримала білий фартух.
— Я була налаштована приготувати одну із трьох запланованих страв – равіолі з вершковим соусом, лазанью або запечене куряче філе. Зупинила вибір на останньому.
Усі продукти ми обирали та купували самі. Нам дозволяли користуватися винятково девайсами. Для цього провели спеціальний інструктаж. На приготування страви було відведено 45 хвилин. На місці у мене виникла проблема з овочевим пюре. Воно було надто рідким. За лічені хвилини я знову його перебила та перетерла через сито.
Коли постала перед членами журі, дуже хвилювалася. Дмитру Горовенку сподобалася моя страви, а от Тетяні Литвиновій – ні (через надлишок спецій). Моя подальша участь у проекті залежала від Ектора Хіменеса-Браво. І він таки вручив мені білий фартух!
Позитивні емоції зашкалювали у мене та у мами. До речі, у той день до двадцятки також увійшли Анастасія Кобиляцька та Антон Квасов.
— Щоб готувати страви тієї чи іншої кухні, безперечно, треба бути обізнаною у цій сфері. Які, так би мовити, домашні завдання отримували учасники проекту?
— З початку грудня півтора тижні двадцятка підлітків відвідувала так звану кулінарну школу. Корисні майстер-класи проводили нам учасники та переможці дорослого «МастерШефу» попередніх сезонів.
Приміром, Наталя Левензон розповіла нам усе, що стосується десертів – пропорції тіста, креми тощо. Андрій Колєснік, Олександр Бєлодєд говорили про тонкощі смаження м’яса, філірування риби. Вадим Бжезинський також ділився різними техніками приготування перших та других страв, акцентував увагу на презентаціях.
Завдяки їхнім настановам ми навчилися працювати з продуктами, вивчали різні рецепти. Крім того, судді часто давали настанови під час самих конкурсів.
— Конкурс проходив у шкільний період. Як вирішувалася проблема з навчанням?
— У нас було дистанційне навчання. Постійно бракувало часу. Шалений ритм зйомок просто звалював з ніг. Бувало таке, до своєї кімнати ми поверталися опівночі. Більше того, ми навіть навчилися спати на стільцях у перервах між конкурсами.
Не заздрю одинадцятикласникам, які ризикнули взяти участь у шоу. Вони мало того, що змагалися, давали інтерв’ю та перечитували рецепти, то ще й готувалися до ЗНО.
Дякую своєму класному керівнику, вчительці іноземної мови Галині Духович та рідному 9-А класу за постійну підтримку. А як було приємно, коли на ефір шоу «МастерШеф» приїхала моя однокласниця та подруга Ольга Костюк! На жаль, у той день ми навіть не встигли поспілкуватися…
— Під час проекту підлітки постійно працюють у команді та індивідуально. Як тобі працювалося краще?
— У будь-якому випадку ти постійно хвилюєшся. Працюючи у команді, боїшся, аби не підвести інших. Та на індивідуальних завданнях хоча і нервуєш, але знаєш, що все у твоїх руках.
До слова, багато конкурсів можна вгадати, адже вони взяті з попередніх сезонів. Головне — бути спостережливим. А почути фразу «на балкон», це, здається, найзаповітніша мрія кожного з учасників проекту.
— На кожному ефірі ти маєш гарно виглядати. Очевидно, що дітям потрібні перукарі, візажисти… А хто ще готував вас до зйомок шоу?
— Нас, як акторів, постійно гримували. Перед кожним завданням, інтерв’ю, вердиктом з учасниками працювали візажисти, стилісти, перукарі. Крім того, з нами постійно були дитячі психологи. Не обходилося, звісно, і без журналістів та операторів.
— Як загалом проходив день на проекті?Чи мали вихідні і як відпочивали у вільний час? Цікаво було б дізнатися, де мешкали і чим харчувалися учасники «МастерШефа»?
— Загалом, знімальний павільйон «МастерШефа» розташований у м. Броварах. Усі приміщення, які показують на телебаченні, — це, так би мовити, вершина айсберга. Насправді ж тут величезна будівля. Крім звичної для телеглядачів кухні, девайсної, кладової, ресторану, тут є спортзал, де гримують учасників, гримерки суддів тощо.
Зазвичай наш робочий день розпочинався о 8.30 і, як я уже сказала, іноді завершувався далеко за північ. Протягом дня ми встигали відзняти один конкурс та записати кількагодинне інтерв’ю з кожним з учасників. І тільки після цього поверталися до готелю, у якому мешкали разом з батьками у двомісних номерах.
Харчуванням нас забезпечували. Вихідний у нас був тільки один і то ми, здебільшого, у цей день вивчали рецепти. Хоча й відпочивали. Зазвичай, їздили до м. Києва, розважалися у аквапарку тощо.
— Чи подружилася ти зі своїми суперниками? З ким спілкуєшся нині?
— Звісно, я дуже здружилася з Марійкою Яківчук, яка недавно, на жаль, залишила проект. Добрі стосунки під час шоу й нині підтримую з Олександром Шульгою, Олегом Пархоменком, Юрком Турчином, Ярославом Вархоляком і Наталкою Макогон.
— І, насамкінець, поділися своїми планами на майбутнє.
— Те, що своє майбутнє я пов’яжу з кулінарією – однозначно! Досвід я отримала надзвичайно великий і хочу удосконалюватися далі. Адже існує безліч рецептів. Я хочу готувати смачні страви. Найближчим часом хочу правильно зробити торт у дзеркальній глазурі.
— Мирославо, дякуємо тобі за змістовну розмову. Удачі тобі у всіх починаннях! А ми, звісно, продовжимо уболівати за тебе.
Фотокартки з Інстаграму Мирослави за посиланням https://www.instagram.com/muroslava.standartyuk/