Історія бойового медика з Ленковець
Сімейний лікар Віктор Климчук з Ленковець вперше поїхав у зону бойових дій у 2016 році, під час АТО. Там надавав допомогу цивільним і військовим. Під час повномасштабного вторгнення працював начмедом у 88-му батальйоні 106-ї бригади тероборони у Донецькій, Луганській, Сумській та Харківській областях.
Через вимушені обставини Віктор повернувся додому і став до роботи у сімейній амбулаторії. Про це медик розповів «Суспільному Хмельницький». Напередодні Дня медичного працівника і наша розповідь про захисника і медика Віктора Клімчука.
Щоденна робота завідувача Ленковецької амбулаторії, сімейного лікаря Віктора Климчука — консультації, виїзди на виклики та прийом пацієнтів.
«Контингент населення — від перших днів життя і до ста років. Повноцінно надаємо допомогу і людям похилого віку, і «кнопочкам». Відбуваються планові огляди, проводиться вакцинація дітей та дорослого населення».
Віктору Климчуку – 34 роки, десять із них працює лікарем. До роботи в амбулаторії повернувся кілька тижнів тому із ЗСУ, де був начмедом батальйону.
До початку великої війни був у резерві, як лікар, у складі 88-го батальйону ТРО, який дислокувався у Шепетівці. Зараз підрозділ виконує бойові завдання. «З початком повномасштабного вторгнення, у перші ж години, ми формувалися, збиралися, думати не було коли…».
Віктор Клімчук побував у Донецькій, Луганській, Сумській та Харківській областях. Там працював із невідкладними станами людей.
«Це усе на автоматизмі за роки праці, плюс стандарти надання невідкладної медичної допомоги у Збройних Силах. У них є прописані протоколи. Ми самі навчалися, навчали наших бойових медиків для того, щоб усе було правильно, вчасно і зберегло життя, — говорить лікар. — Для мене це був не перший бойовий досвід. Адже на Схід України їздив з часів АТО.
Перший виїзд був у 2016 році, у складі Першого добровольчого мобільного шпиталю, який сформувався 2014 року на базі Вінницького медуніверситету. У складі їхньої групи ми їздили на ротацію, надавали допомогу як місцевому населенню, так і військовослужбовцям».
За словами Віктора, робота під час повномасштабного вторгнення відрізняється від тієї, що була тоді в АТО. Різниця – колосальна. Полягає і в тому, якою зброєю воюють проти нас.
«У ті роки у більшості наших хлопців були кульові поранення, осколкових мало. Зараз навпаки: осколкових дуже багато, бо ворог використовує усі види зброї, які у нього є: і дозволені, і заборонені усім світом, — розповідає Віктор. — Додому, на Хмельниччину, повернувся вимушено, через обставини. Я готовий знову піти до війська. Звичайно, це було б проблематично, бо сім’я б не відпускала. Але, думаю, що рідні мене зрозуміють…».
«Віктор Клімчук — високопрофесійний лікар з великим практичним досвідом роботи, — говорить головний лікар Шепетівського Центру ПМСД Андрій Нечипорук. — Бо, як кажуть, пройшов і вогонь, і воду, рятував і цивільних, і військових у різних екстремальних обставинах. Це великий патріот України. Його поважають і пацієнти, і колеги».