Про діяльність Олени Драчук містяни чують не вперше. Вже понад шість років жінка займається військово-патріотичним вихованням молоді. Під її керівництвом діє ГО “Окрема тактична група 23”, де юні шепетівчани вчаться військової справи та підтверджують свої вміння на різноманітних загальноукраїнських змаганнях і вишколах.

Минулого тижня у Києві на Марші захисників, присвяченому Дню Незалежності України, Олена Драчук разом зі своїми вихованками йшли у “коробці” військових жінок.

“Цьогоріч вперше на такому масштабному заході до Дня Незалежності вдалося вибороти право організувати окрему жіночу “коробку” у Марші Захисників. туди ввійшли жінки військові Збройних сил України та Нацгвардії, жінки-ветеранки, учасниці бойових дій на Сході, та військові волонтерки”, — розповідає військовослужбовиця Олена Драчук.

Для Олени власна учать у подібному заході також стала першим досвідом. Але точно незабутнім.

“Емоції, відчуття, енергетика, які вдалося отримати там, під час Маршу, не можливо передати, то треба відчути особисто. Радію, що вдалося до заходу залучити навіть декілька дітей нашої ГО “ОТГ-23”. Моя донька Марія разом з Анною Куницькою, як майбутні захисниці, теж отримали дозвіл пройтися у складі жіночої “коробки”. Для нас — це неоціненно. І дуже пишаємося, що таким чином змогли вшанувати пам’ять полеглих побратимів і посестер та висловити подяку всім захисникам України”, — ділиться пані Олена.

У 2014 році чоловік Олени Драчук, Валентин, долучився до військової служби як мобілізований. Оскільки армія у той час практично не мала ніякого забезпечення, Олена вирішила шукати способи допомагати будь-чим та будь-якими засобами. Так почалася її волонтерська діяльність. У розпалі військових дій у зоні АТО Валентин Драчук загинув. Попри важку втрату полишити волонтерську діяльність Олена не змогла, оскільки знала, що там на Сході досі потребують її допомоги.

“Коли їдеш туди, бачиш на власні очі дійсну ситуацію, в яких умовах доводиться боронити Україну, розумієш, що дуже треба допомагати. А пізніше, у 2016-му мені запропонувати роботу у військовій частині і я не відмовилася”, — розповідає Олена.

З того часу вона вже двічі по 4-5 місяців була у зоні АТО, як військовослужбовиця.

Окрім військової діяльності, координації ГО “ОТГ-23” Олена Драчук є учасницею Жіночого ветеранського руху.

“Про цей рух дізналася банально з соціальних мереж. Перечитала інформацію, чим там займаються і зрозуміла, що мені це дуже близьке. Туди входять жінки військовослужбовиці, волонтерки, дружини загиблих. Тобто споріднені душі, які об’єдналися, щоб мати можливість спільно робити більше”, — ділиться Олена Драчук.

За її словами підтримка один одного дуже важлива. Не лише жінкам, а й батькам загиблих героїв, дітям, рідним та друзям. Олена переконана, що емоції втрати через війну, або почуття, які отримують учасники бойових дій, повернувшись зі Сходу, набагато легше переживати проговорюючи. Тому запрошує усіх охочих до спільної справи — виховання молоді.

“Повинно бути розуміння, що дитина, чоловік, батько… загинули не просто так. На їхньому патріотизмі, відданості державі навчаються інші. Ваші розповіді з досвіду мотивують поважати та любити рідну Україну. Особливо, якщо така інформація йде не з книжок чи телебачення, а безпосередньо з перший уст. Тож якщо маєте вільний годину-дві, запрошую приходити до наших дітей в ГО “ОТГ-23”, розповідати про себе, свій досвід і вчити молоде покоління бути Людьми з великої літери”, — закликає Олена Драчук.

Марина ЛОЖКІНА.