Афганська війна – одна з тих сумних сторінок нашої історії, для яких не існує забуття. Адже вона, як і всі інші, несла смерть, каліцтво, «одягнула» у жалобу тисячі материнських сердець. У цієї війни свій трагічний рахунок, свої сумні дати.

Двадцять сьомого липня — день пам’яті нашого земляка, воїна-афганця Михайла Івановича Франчука із с. Жолудок. У хлопців із Шепетівської спілки воїнів-афганців є гарна традиція — щороку у цей день приїздити на могилу побратима, відвідати і підтримати родину бойового товариша.
У 34-ті роковини загибелі Михайла Франчука його бойові друзі згадували, як їхній побратим потрапив на службу у містечко Чірчік, що в Узбекистані, у десантну частину. Як було важко навчатися у підрозділі, де постійно проходили тренувальні навчання механіків-водіїв, вивчення бойової техніки та її керування у гірських умовах. Напевно, командири знали, куди потраплять ці молоді бійці, і вимагали від них високої майстерності, витримки та дисципліни.
Через півроку Михайло Франчук потрапив до Афганістану, у містечко Газні, у військову десантну частину на посаду механіка-водія бойової машини.
Афганські дороги були важкими для наших водіїв — піщані, заміновані, з крутими підйомами та спус­ками, також заважала спека… Усе це потребувало високої майстернос­ті та досвіду.
Михайло став виїжджати на бойові операції. Під час однієї з них, 27 липня 1986 року, групу десантників душмани оточили в ущелині. Серед наших бійців були поранені та загиблі. На їхній порятунок виїхала моторизовано-маневрова група, у складі якої був і Михайло Франчук.
Проте наші бійці потрапили у засідку. Першу бойову машину душ­мани підірвали, заблокувавши прохід. На другій БМП рухався Михайло і за наказом командирів вирішив розчистити прохід бойовою машиною. Але граната, випущена з душманського гранатомета, обірвала життя юнака. Того дня йому виповнилося дев’ятнадцять років…
Так у свій день народження загинув мужній воїн-десантник, прос­тий український хлопець Михайло Франчук, якого за подвиг посмертно нагороджено орденом Червоної Зірки.
У місцевому храмі Покрови Пресвятої Богородиці відбувся поминальний молебень, на якому були присутні колишні воїни-афганці Вік­тор Чорноус, Віктор Бєлкін, Олександр Мугиль, Микола Чайка, Олександр Бернацький, представниця Судилківської сільської ради, спеціаліст з питинь культури Н.О.Тончук, староста сіл Новичів, Жолудок, Мальованки, Поляни Л.А.Охрімець, працівники культури с. Новичів Т.М.Сверчевська, В.А.Огородник, родина воїна-афганця, односельчани.
Після панахиди присутні відвідали могилу бойового побратима, що знаходиться на місцевому кладовищі, а також стелу, яка встановлена на краю поля, що названо на честь земляка-героя.
Шепетівська спілка ветеранів Афганістану і родина Михайла Франчука вдячні за матеріальну підтримку компанії «Епіцентр-Агро» та фірмі «Агросервіс-К» в особі її керівника Олександра Кошелева.

В.ОГОРОДНИК,
завідувачка Жолудківською
бібліотекою Судилківської ОТГ.

На знімку: під час вшанування пам’яті воїна-афганця Михайла Франчука.
Фото автора.