Недавно прочитала висловлювання українського економіста Олексія Куща про те, що, незважаючи на воєнний стан, у нашій країні є місце для збагачення окремих осіб, для отримання «швидких грошей». Бо вважає, що українська економіка створена внаслідок радянської індустріалізації нагадує, так би мовити, поділ майна «квартири померлої тітки», яка залишила її у спадок племінникам.
Ось і стали вони після її смерті ділити майно. І що кому дісталося: один узяв коштовності, другий — картину відомого художника, а хтось прихопив іншу цінну річ.
На думку економіста, наразі відбувається уже третій перерозподіл капіталу. До першого відчуження у 90-х роках ХХ століття народ навіть не підпустили. Випустили ваучери, які згодом втратили будь-яку цінність. А тим часом окремі директори, посадовці, «гопники», кримінальні авторитети хитро ділили народне майно, грабували, різали підприємства, господарства. Тоді й з’явилися перші олігархи.
Вторинний перерозподіл відбувся під час «банкопаду» у 2014-2015 роках та втечі за кордон частини «еліти». Пам’ятаєте керівницю Національного банку України Валерію Гонтарєву, яка вміло проводила операції з ліквідації багатьох банків і згодом виїхала до Великобританії? Там й досі живе безбідно, має елітну нерухомість. І знову тоді чимало українців втратили свої кревні заощадження, а наближені особи до банків і банкірів, високопосадовців, їх ділили і переводили кошти за кордон.
Так само і під час війни у нас багато ділків не гребують нічим, наживаються. То одних високопосадовців з Міноборони викривають на мільйонних оборудках, то у диванах інших знаходять сотні тисяч доларів і гривень, або ловлять хабарників.
Пам’ятаєте, торік, на початку війни, коли скасували мито на увезення автомобілів з Європи, відразу знайшлися меткі підприємливі люди, які десятками завозили елітні авто, а потім заробляли на цьому величезні гроші. Зауважу: у даному випадку не йдеться про автомобілі для ЗСУ.
Також скільки зловживань бачимо з гуманітарною допомогою. Онде на Львівщині виявили прихованої гуманітарки на десятки, сотні мільйонів гривень. За інформацієї сайту «Наші гроші. Львів», причетні до економічної афери орендували склади площею 1600 кв. метрів, розташовані у колишньому курнику, неподалік Львова. Помешкання були заставлені дитячими товарами, постільною білизної, засобами гігієни, побутовою хімією. Тільки консервів виявили близько 74 тонн — на 20 млн. гривень. Щоб завезти цей вантаж знадобилося приблизно 60 великих вантажівок (фур). Контрабанду було виявлено 21 квітня.
Хіба можна пересічному громадянину уявити, щоб такі перевезення могли залишитися непоміченими, принаймні для місцевої влади. Звичайно, це риторичне запитання. Тепер розслідуванням цієї афери займається територіальне відділення Бюро економічної безпеки у Львівській області. Вони мають довести нашим партнерам за кордоном, що будь-які махінації з гуманітаркою будуть вчасно виявлені й припинені. Напевно, це не поодинокі випадки, коли наживаються на війні.
Зловмисники об’єднуються у групи, як-от лікарі на Хмельниччині, які заробляли на оформленні медичних довідок для ухилянтів від військової служби. Та, як застерігають експерти, обсяги зловживань можуть бути значно масштабнішими на етапі післявоєнного відновлення України.
Ось тоді можуть з’явитися нові олігархи. Варто лише отримати державну посаду у «хлібному» відомстві, де можна швидко стати власником захмарного капіталу, якого вистачить на кілька поколінь.
Як кажуть, поживемо – побачимо. Дай, Боже, дочекатися перемоги! Далі усе залежатиме, насправді, від того, чи буде скрупульозний контроль за використанням коштів, матеріальних ресурсів, які надходитимуть від наших закордонних партнерів і будуть спрямовані на відбудову країни, за освоєнням інвестицій в економіку. Зрештою, чи будемо долати суспільне зло – корупцію – в усіх ешелонах влади.
Світлана МОРОЗ.