Ішов 1939 рік. У світі тривала друга Світова війна і вона наближалась до кордонів Радянського Союзу. Всі уже розуміли, що у неї буде втягнуто і Радянський Союз. Тому директивою Наркому оборони СРСР, військової ради Київського військового округу 7 лютого 1940 року вказувалось на необхідність сформувати 186-й зенітно-артилерійський полк РВК чисельністю 765 осіб.
Незабаром 186-й полк у складі двох дивізіонів, які мали 60 гармат, був сформований. Дислокувався він у Тернопільському бригадному районі ППО Київської зони протиповітряної оборони. Штаб полку розміщувався у м. Тернополі, а у випадку військових дій мав завдання прикривати міста Тернопіль та Шепетівку.
Його 411-й зенітно-артилерійський дивізіон дислокувався у м. Шепетівці. Він був розквартирований у військовому містечку, що у східній частині міста. Основним завданням дивізіону було прикриття важливих об’єктів Шепетівки від нальотів ворожої авіації.
186-й зенітно-артилерійський полк ППО проіснував недовго. Згідно з документами, у серпні 1941 року він потрапив в оточення противника разом із матеріальною частиною і з оточення на територію фронту більше не виходив, тож полк було розформовано. Надалі 411-й та 488-й дивізіони діяли, як окремі підрозділи ППО.
Бойовий шлях 411-го зенітно-артилерійського дивізіону розпочався у Шепетівці. Адже уже 22 червня 1941 року у складі Південно-Західного фронту він завдав ударів по повітряних цілях ворога, які здійснювали нальоти на Шепетівку. Дивізіон прикривав важливі стратегічні об’єкти – станції Шепетівка, Шепетівка-Подільська, Хролин та аеродром у с. Судилкові.
Так, 1 липня сержант Степан Зіновійович Карташов своєчасно і точно визначив висоту прольоту ворожих літаків, внаслідок чого було збито літак «Юнкерс-88». А 3 липня навідник, єфрейтор Микола Семенович Волков точно навів гармату на ціль і німецький літак-розвідник «Хеншель-126» був також збитий. Того ж дня зенітна батарея отримала точні дані від старшого далекомірника, єфрейтора Олександра Павловича Калягіна і знищила ще два літаки «Мессершмітт-109». Усі зенітники були нагороджені бойовими нагородами.
До речі, у складі розрахунків дивізіону героїчно воювали й чимало жінок, які теж відзначились при обороні нашого міста.
Проте сили були нерівними і Червона Армія вимушена була відступати. Відтак, 411 зенітно-артилерійський дивізіон, як й інші військові частини, відступав з боями та важкими втратами.
Це був лише початок війни. До Перемоги залишалось ще довгих чотири роки…
О.ЛУКАШЕНКО.
На знімку: жіночий розрахунок 411-го зенітного дивізіону.
(Фото з сімейного архіву Е.Я.Жамойди–Савченко, яка захищала небо над Шепетівкою).
