Усе частіше вони пильно роздивляються паркани, стіни, вуличні зупинки. А інколи навіть копирсаються в клумбах, парках, вивчають шпарини у будівлях, ходять щось розшукувати до лісу.

Останніми роками час від часу на фасадах будинків у центрі Шепетівки, парканах та навіть деяких зупинках громадського транспорту з’являються чудернацькі написи, складовою яких завжди є значок «@». Люди, котрі далекі від інтернету, на них мало коли звертають увагу (сприймають ті комбінації значка з різними літерами та словами як «сліди» любителів настінного малювання). А от ті, хто зі світовою павутиною знайомий, знає: це не що інше як адреси у популярному інтернет-месенджері Telegram. Звернувшись за ними, можна домовитися про купівлю різних психоактивних речовин.

Другого березня на одній із вулиць Нетішина юнаки помітили підозрілого, котрий намагався щось сховати. Викликали поліцію. У чоловіка було виявлено кілька згортків із психоактивною речовиною, яка стимулює центральну нервову систему.

Про подібні випадки все частіше пишуть у пресі та на сайтах різних регіонів України. Рахунок йде на десятки повідомлень.

…Все починається з того, що, прогулюючись містом, потенційний клієнт продавців незаконних речовин знаходить десь на паркані чи стіні будинку «тематичну» адресу в інтернет-месенджері Telegram, за якою можна поцікавитися про певний, так би мовити, сильнодіючий засіб для задоволення.

Далі продавець чи посередник надає перелік цих речовин та ціни на них, а також вказує платіжний номер, на який потрібно покласти гроші через інтернет-термінал.

Після того, коли гроші були зараховані на рахунок, контактна особа надсилає фото, де зображене місце закладки «речовини». «Розпізнати» точні його географічні координати не складає проблеми, адже це легко зробити за допомогою звичайнісінького смартфону (які нині має, певно, більшість людей). Місця закладок найрізноманітніші – від людних дворів багатоквартирних будинків, місць громадського простору до тихих парків, скверів або й навіть лісів. Наркотики туди закладаються заздалегідь. Далі продавець чекає на зв’язок із покупцем.

Зазвичай замовлення розкладають найманці, а не ті, хто безпосередньо займається збутом «кайфу».

…Незадовго до свята Колодія у міському парку (16 лютого) журналісти «Шепетівського вісника» помітили, як на паркані неподалік з’явилися чотири свіжі «малюнки» однієї й тієї ж саме адреси в інтернет-месенджері Telegram, нанесені за допомогою балончика з чорною фарбою.

Ми трохи почекали, а десь о 15-ій годині у вівторок, 3 березня, вирішили перевірити, чи ця адреса в Telegram є доступною для звернення (активна).

Виявилося, що так. На російськомовній сторінці користувачки «Алиса» з малюнком, який нагадує розфарбовані в різні кольори листя коноплі (також висвітлилося, що власниця сторінки востаннє її відвідувала о 14-ій годині 14 хвилин), ми прочитали цікаве «тематичне» гасло, таке собі «спонукання» до подальшого звернення: «Все что нужно для души, мы для вас приберегли… Мы тут, ботов нет!!!».

Звісно, «розтиражовані» поблизу парку написи, які «ведуть» до життєрадісної «Алисы», – не єдині з тих, які видно на стінах різних шепетівських споруд. Промовистий приклад – графіті на розі дому на одній із центральних вулиць міста. Там навіть поданий перелік деяких речовин, які можна придбати. Є й така автобусна зупинка, де ціла «рейданина» з «веселих» адрес у Telegram. Одні з них вицвілі, інші «свіжі». Є й закреслення, поверх яких вказані більш «новіші» адреси. Вочевидь, на цій зупинці велася справжня «війна» між особами, котрі пропонують доступ до місць поширення психотропів.

Ми звернулися до фахівців, котрі допомагають наркозалежним повернутися до нормального життя, з проханням прокоментувати ситуацію. Їм обом проблема відома не з чуток.

– Коли 1974 року я починав працювати лікарем-психіатром, у місті Шепетівці було всього два наркомани, – каже В’ячеслав Бурячківський, заступник директора комунального некомерційного підприємства «Яблунівський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради. – Проте наркозалежних стало більшати у 1980-х, що я пов’язую зі спорудженням Хмельницької АЕС, коли в наш край приїхали тисячі робітників з різних регіонів Союзу та навіть Польської Народної Республіки. Нині ж у Шепетівському районі (включно з райцентром) на обліку перебуває 63 наркозалежних, що на 6 людей менше, ніж уторік. Хоча осіб, котрі час від часу вживають наркотичні речовини, на мій погляд, може бути навіть у 8–10 разів більше. Нерідко навіть батьки приховують, що їхня дитина – наркоман.

У лікарняному закладі в селі Яблунівка кількадесят ліжок «припадає» на наркологічне відділення. Практично ніколи вони не стоять порожніми. Приміром, торік через відділення «пройшов» 21 наркозалежний. Переважна більшість – жителі Шепетівського, Славутського районів та м. Нетішина.

Розпізнати особу, яка вживає наркотики, можна за деякими ознаками. У таких людей мінливий настрій, часто він змінюється по кілька разів протягом доби.  Ці особи перестають цікавитися  житейськими речами, які цікаві здоровим. А ще вони проявляють схильність до самотності, нових знайомств. Якщо це – підліток, він втрачає інтерес до навчання в школі, своїх захоплень, хобі. З’являється «кордон» у стосунках із батьками.

На думку психіатра Шепетівської ЦРЛ Катерини Швець, серед наркозалежних осіб переважають особи від 20 до 35 років. На 90% це є чоловіки.

До речі, В’ячеслав Войткович зауважив показову тенденцію: впродовж останніх 5–10 років наркоманів більшає по селах, тоді як раніше це, зазвичай, була майже виключно біда великих і малих міст. У «моді» серед сучасних сільських любителів «кайфу» – опіати (природні алкалоїди опіумного маку), марихуана (висушене листя та квіти коноплі), метадон.

У державних закладах лікування для наркозалежних – безкоштовне. Втім, мережа цих закладів нестійка, скорочується. В пошуках більш якісного лікування родичі наркоманів, у котрих є гроші, звертаються до недержавних центрів. А там місячний курс лікування вартує 12 – 15 тисяч гривень на місяць.

Володимир КОВАЛЬЧУК.

Фото ілюстративне.