Природно-заповідний фонд України — це «золотий запас» української природи, фонд, у якому зібрані найцінніші природні скарби. На півночі Хмельницької області, на Шепетівщині, задля охорони і збереження біорізноманіття й ландшафтів, створено ряд природо-охоронних територій та обʼєктів природно-заповідного фонду різних категорій. Зокрема, тут створений та функціонує Національний природний парк «Мале Полісся», територія якого включена до обʼєкта «Смарагдова мережа Європи».
Неповторна природа Парку багата на флористичне різноманіття та фауну, зокрема на їхні «червонокнижні» види. А віднедавна, згідно з наказом Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА № 43/н від 24.06.2019 року та відповідним положенням визначено, що на НПП «Мале Полісся» покладено й оперативне управління ще однією природною перлиною Шепетівщини — РЛП «Мальованка».
Регіональний ландшафтний парк «Мальованка» був створений, рішенням 6-ї сесії Хмельницької обласної ради від 11.05.1999 року № 21 на території теперішнього Шепетівського району Хмельницької області (раніше — Шепетівського та Полонського районів) на площі 15660,3 га та розширений рішенням 11-ї сесії Хмельницької обласної ради від 30.03.2004 року за рахунок земель сільських рад Шепетівського району на 1255,0 га.
Усі землі, яким був наданий природоохоронний статус, не вилучалися у землекористувачів та землевласників.
РЛП розташований на території Судилківської, Понінківської, Полонської та Михайлюцької територіальних громад. Також, територія РЛП розташована на землях Філії «Шепетівське лісове господарство» ДП «Ліси України» (Мальованське та Полонське лісництва).
Нинішня територія «Мальованки» не є типовою для Хмельницької області, оскільки фактично уся вона вкрита лісом, часто заболочена і має озера. Багато в чому вона є унікальною й для усього північного регіону. На території Парку серед густих масивів хвойних лісів добре збереглися п’ять озер, чотири з яких зв’язані між собою водними артеріями та утворюють унікальне «намисто».
Незначна ступінь господарського освоєння території, у поєднанні з чудовою естетичною цінністю ландшафтів, утворює особливі умови для розвитку специфічних видів рекреації: короткочасного відпочинку, екскурсій, спортивного та екологічного туризму, навчально-виробничої практики для учнів та студентів.
Антропогенна діяльність у межах Парку набула апогею, починаючи з середини ХІХ століття, коли вона активно колонізувалася вихідцями з Німеччини, Чехії, Польщі. Тут створювалися поселення хутірського типу та села, жителі яких вели сільське господарство, займалися гончарним ремеслом, виготовляли черепицю і цеглу, переробляли деревину та супутні їй вироби.
У 1920-х – 1930-х роках ця територія була прикордонною. Масова колективізація і депортація із прикордонної зони практично усіх колоністів призвела до ліквідації хутірської системи розселення та всього існуючого в ній господарства. З того часу природа взяла своє та згладила сліди впливу людини на довкілля. Про існування хуторів нагадують окремі дерева на галявинах і узліссях — залишки колишніх фруктових садів садиб поселенців.
На момент наукового обґрунтування територія «Мальованки» збереглася у відносно незміненому стані у зв’язку з низькою родючістю ґрунтів, значною заболоченістю і лісистістю, невисоким селитебним потенціалом, а також у зв’язку з віддаленістю від великих населених пунктів. Територія сповна відповідала вимогам, які висуваються до регіональних ландшафтних парків: переважання відносно незміненого природного ландшафту, висока лісистість території, наявність водойм, болотних масивів, лучних ділянок і майже повна відсутність ріллі.
Тут відсутні великі промислові центри, немає значного забруднення природних комплексів. Крім того, на даній території, на момент створення наукового обґрунтування, функціонувало ряд територій та об’єктів природно-заповідного фонду — переважно заказники і пам’ятки природи.
Терени Парку виявилися придатними для здійснення регульованої рекреації, еколого-освітньої та наукової діяльності. Значне біотопічне різноманіття, багатство рослинності й тваринного світу визначило цю територію, як ключову для створення регіонального ландшафтного парку.
У складі флори території Парку значною виявилась її раритетна компонента. За останніми даними тут зростає 8 видів зі списку конвенції СІТЕС, 5 видів зі списку МСОП, 1 вид з Додатку І Бернської конвенції, 22 види, що занесені до «Червоної книги України», та 67 видів, які охороняються у Хмельницькій області (регіонально рідкісні). На сьогодні на території РЛП «Мальованка» виявлено 538 видів комах, але якщо брати до уваги місце розташування РЛП, його ентомофауна навіть за найскромнішими підрахунками може складати не менше 2,5–4 тисячі видів комах. Це у майбутньому відкриває значні перспективи для подальшого вивчення у польових умовах унікальних за своїм складом ентомокомплексів РЛП «Мальованка», особливо лісової, лучної та водно-болотної складових, до яких відноситься переважна більшість видів його ентомофауни.
Аналіз орнітофауни РЛП «Мальованка» свідчить про велику цінність його угідь для збереження значного, як для України, різноманіття представників зазначеного класу. На території, де нині розташований РЛП «Мальованка», зареєстровано 185 видів птахів.
Зокрема, до списку тих, що включені до різних природоохоронних документів, відносяться 175 видів. Серед видів птахів, що занесені до «Червоної книги України», три види (скопа, тетерук, коловодник ставковий) мають найвищу категорію – «зникаючий»; дещо нижчу – «вразливий» – сім видів (шуліка чорний, лунь лучний, балабан, орябок, голуб-синяк, сичик-горобець, жовна зелена), ще нижчий – «рідкісний» – одинадцять видів (лелека чорний, гоголь, лунь польовий, змієїд, орел-карлик, підорлик великий, підорлик малий, сапсан, журавель сірий, сова болотяна, сорокопуд сірий). Один вид птахів (золотомушка червоночуба) відносяться до категорії «неоціненний вид». Це свідчить про дуже важливе значення території РЛП «Мальованка» для збереження видового різноманіття птахів.
На території РЛП «Мальованка» проведено функціональне зонування: виділено заповідну зону, зони регульованої та стаціонарної рекреації, господарську зону. Зона регульованої рекреації (екскурсійна зона) охоплює, переважно, північну та північно-західну частини РЛП «Мальованка». Тут створено мережу туристичних та рекреаційних маршрутів, екологічних стежок та стаціонарів. Це маршрути, здебільшого, екологічного туризму.
Один із них – туристичний маршрут «Лісами та болотами РЛП «Мальованка». Він перетинає майже всю територію Парку із заходу на схід. Загальна довжина маршруту – близько 30 кілометрів. Він дає повне уявлення про неповторні та різноманітні ліси і болота Парку, про своєрідні та мальовничі озера, перетинає різноманітні ландшафти та знайомить громадян із специфікою рослинного й тваринного світу території.
А починається цей маршрут від с. Савичів і закінчується у с. Буртині. Уздовж нього вже існують та плануються додаткові місця зупинок для ночівлі. Подорожуючи цією стежкою, спілкуючись з малознайомою природою, можна побачити весь спектр природних особливостей, лісів та боліт, своєрідних озер.
Озера й болотні маси є найбільш цікавими об’єктами відвідування у Парку. Так, озеро Глибоке, на відміну від іншіх, має велику площу відкритої водної гладі. Походження його таке, як у всіх озер РЛП «Мальованка» — це місце видобутку торфу на колишніх болотних екосистемах. Навколо озера знаходиться підвищення із сухим сосновим лісом. Це улюблене місце відпочинку місцевого населення.
Ті, хто захоче обійти озеро, на заболочених, прилеглих до нього ділянках, у найбільш знижених місцях може зустріти журавлину болотну, багно болотне і лохину, а також комахоїдну рослину — росичку круглолисту. Далі стежка пролягає штучними, густими ялиновими насадженнями. Вони є притулком для лисиць, тому тут багато їхніх нір.
Екскурсовод розповідає про ялину, особливості її біології, ареал поширення, використання у деревообробній промисловості.
У середині маршруту ми наблизимося до с. Конотопа і до озер гідрологічного заказника «Мальованський». У цих місцях можна організувати ночівлю. Кінцем маршруту є с.Буртин біля озера Цілющого. Озеро площею 21 га розташоване за 7 кілометрів від с. Буртина, за 50–70 метрів від основної траси, і є зоною відпочинку місцевого населення.
Озеро, як і попередні, є обводненим кар’єром. На прилеглих до нього заплавах великі популяції утворює комахоїдна росичка круглолиста. Саме тут можна вести розповідь про цю незвичайну рослину, яка через бідність ґрунтів здобуває собі «додаткове живлення» – ловить дрібних комах.
Відпочивши біля цього озера, можна вийти на автомобільну дорогу, повернути на північ і рухатись через Полонське лісництво до с.Буртина, де й закінчується маршрут.
Туристична стежка «Лісами і болотами РЛП «Мальованка» дає повне уявлення про неповторні та різноманітні ліси і болота Парку, про своєрідні та мальовничі озера, перетинає різноманітні ландшафти та знайомить із специфікою рослинного і тваринного світу. В околицях РЛП «Мальованка» велику перспективу має розвиток туризму. І він нині набирає обертів.
У червні 2022 року працівники НПП «Мале Полісся» здійснили обстеження територій заповідної зони РЛП «Мальованка», а також фотофіксацію та електронне картографування різних видів флори і фауни, занесених до Червоної книги України, склали геоботанічні описи обстежених територій.
У ході цієї експедиції співробітники НПП зафіксували численні локалітети плауна колючого (Lycopodium annotinum L.) та пальчатокорінника м’ясо-червоного (Dactylorhiza incarnata L.) — рідкісних видів з «Червоної книги України». Також виявили місця зростання кількох видів рослин, що підлягають охороні у Хмельницькій області. Крім того було відзначено активний літ лускокрилих та бабок, а також типових представників фауни: вужа звичайного, сарни європейської, сліди життєдіяльності бобрів, кабанів та інших тварин.
Тож нині основними і вкрай актуальними завданнями є:
— збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об’єктів;
— створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з дотриманням режиму охорони заповідних природних комплексів і об’єктів;
— організація та здійснення науково-дослідних робіт, у тому числі з вивчання природних комплексів та їхніх змін в умовах рекреаційного використання;
— розроблення і впровадження наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища, відтворення окремих видів флори і фауни;
— відновлення порушених екосистем, управління й ефективне використання природних ресурсів, організація та проведення моніторингу ландшафтного й біологічного різноманіття;
— сприяння екологічній, освітньо-виховній роботі.
Виконання цих завдань дозволить досягти довгострокових цілей створення, а саме: зберегти цінні природні та історико-культурні комплекси, гармонізувати природокористування у районі розміщення Парку, відновити природний стан лісових комплексів при невиснажливому рекреаційному використанні цієї території, створити осередок еколого-просвітницької роботи у регіоні.
Андрій САСЮК,
директор НПП «Мале Полісся»,
Марина ЦИБУЛЯ,
провідна наукова співробітниця
НПП «Мале Полісся».
На знімках:
науковці «Малого Полісся» під час обстеження територій РЛП «Мальованка»;
представники «червонокнижного» світу Шепетівщини.