Безперечно, живі смарагди природи – неоціненний скарб Шепетівщини. А вона у нашому краї особлива: для його уродженця – довіку з серця не викинеш, а гостю ніколи не забути. Й справжніми перлинами безкраїх лісових угідь, якими щедро наділений наш район, є їхні заповідні місця.
А подвижниками-хранителями цього багатства, аби передати їх у всій неповторній красі нащадкам, є працівники Національного природного парку «Мале Полісся». Про їхнє сьогодення і копітку діяльність з нагоди ювілейної дати — першого десятиліття у біографії цієї природоохоронної установи — ми спілкуємося з директором НПП «Мале Полісся» Андрієм САСЮКОМ.
— Андрію Володимировичу, уже й непомітно добігло кінця ціле десятиліття відтоді, як 2 серпня 2013 року Президент України підписав Указ «Про створення Національного природного парку «Мале Полісся». Чого вдалося досягнути за час діяльності Парку?
— Насамперед зазначу, що НПП «Мале Полісся», загальною площею 8762,7 га, повністю розташований на території Шепетівського району. Він перебуває у підпорядкуванні Державного агентства лісових ресурсів України. Науковим куратором Парку є Національний лісотехнічний університет України.
На сьогодні, у штаті НПП «Мале Полісся» працює 16 співробітників, один з них (із березня 2022 року) мобілізований до лав Збройних Сил України, та за ним зберігається робоче місце. На працівників установи покладені завдання з охорони і збереження території НПП з усіма цінними природними комплексами та об’єктами; збереження генофонду раритетної і типової флори й фауни; реалізації наукових досліджень та проведення екологічної освітньо-виховної роботи тощо.
У 2020 році був затверджений проєкт організації території Національного природного парку «Мале Полісся», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів, згідно з яким здійснюється адміністрування та діяльність установи.
На виконання Закону України «Про природно-заповідний фонд України» і на підставі Програми Літопису природи для заповідників та національних природних парків, НПП «Мале Полісся» протягом 10 років видав 8 томів Літопису природи, де проаналізована робота установи, підбиті підсумки науково-технічної діяльності, екологічної освітньо-виховної роботи тощо.
— І провідною для Парку є саме наукова робота?
— Співробітники НПП «Мале Полісся» разом із науковцями з різних науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів та установ природно-заповідного фонду України здійснюють дослідження природоохоронної та суміжних територій.
На теперішній час у списках видів НПП «Мале Полісся», що потребують охорони на національному, міжнародному та регіональному рівнях, наведено 26 видів рослин та 66 видів тварин Червоної книги України, 8 видів рослин Додатку ІІ СІТЕС, 202 види тварин — з додатків Бернської конвенції, 15 видів тварин — із Європейського червоного списку, 54 види рослин та 51 вид тварин, які є рідкісними на території Хмельниччини. Ці списки доповнені видами, що потребують охорони під час діяльності Парку.
Результати наукових досліджень публікуються у наукових фахових виданнях України і за кордоном, висвітлюються й обговорюються на засіданнях науково-практичних конференцій, семінарів, «круглих столів». А загалом співробітники Парку особисто та у співавторстві опублікували понад 60 наукових фахових статей та тез доповідей.
На базі НПП «Мале Полісся» студенти вищих навчальних закладів України мають змогу проходити переддипломну, виробничу, польову практики, а здобувачі загальноосвітньої та вищої освіти проводять дослідження та пишуть свої науково-дослідні роботи.
Під час щорічних моніторингових досліджень вдається обстежити місцезростання багатьох видів Червоної книги України. От і недавно працівники Парку провели планову наукову експедицію, під час якої, зокрема, обстежено гідрологічні заказники загальнодержавного значення «Теребіжі» та «Михельський», гідрологічний заказник місцевого значення «Голубе озеро», а також окремі ділянки лісових масивів.
Наукова та науково-технічна діяльність у межах територій природно-заповідного фонду проводиться з метою збереження, охорони та відтворення природних комплексів й об’єктів, особливо рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного й рослинного світу, занесених до Червоної книги України і міжнародних Червоних списків, дослідження та збереження історико-культурних цінностей тощо. Адже заповідні угіддя Парку багаті на рідкісні види тваринного і рослинного світу й природа продовжує радувати науковців.
Зокрема, немало приємних відкриттів приносить нам кожен період фенологічних наукових спостережень, обстежень заповідних угідь. Так, під час одного з обстежень було виявлено особини журавля сірого. Це вид, який охороняється Боннською та Бернською конвенціями, угодою AEWA. Він включений і до Червоної книги України.
Радували випадки фіксації місць дислокації лося європейського та сарни європейської. А також місця, які уподобав рідкісний лелека чорний тощо.
Зараз, посеред літа, можна помилуватися цвітінням неймовірних орхідей роду «коручка». У Червоній книзі України їхній природоохоронний статус, переважно, визначено як «вразливий». Варто зазначити, що на території Національного природного парку «Мале Полісся» зростає 9 видів як лісових, так і болотних, й лучних орхідей.
А хіба не може не вражати початок масового цвітіння «червонокнижних» лісових лілій? Ці рослини мають неймовірну красу, витончені й ніжні. Зараз знайти таке квіткове диво у мішаних і листяних лісах України – справжня рідкість.
З «червонокнижних» метеликів особливо вражає рідкісний «подалірій», розмах крил якого сягає 60-75 мм. Працівники Парку недавно виявили представників даного виду в кількох різних локаціях НПП «Мале Полісся», що дає підстави стверджувати, що цей «червонокнижний» метелик поширений по усій території Парку.
Та й стародавні дерева, які є пам’ятками історії, культури, живими свідками минулих століть, мають велику естетичну і символічну цінність.
Загалом було виявлено 296 вікових дерев дуба звичайного, обхват яких коливався від 1,66 до 5,46 метра, а висота дерев змінювалася від 24 до 39 метрів. Визначили, що приблизний вік наймолодшого дуба становить 150 років, а найстарішого – 490 років.
Приємно усвідомлювати, що на території НПП «Мале Полісся» є такі старожили, які пережили не одне століття…
— Наскільки відомо, діяльність фахівців Парку не обмежується лише межами установи…
— Так. У Національному природному парку «Мале Полісся» тривають фенологічні спостереження за природою не лише на території Парку, а й прилеглих угідь.
Наразі було обстежено долину річки Горинь, що протікає на межі Парку. Окрім флористичного різноманіття, на даній території ще й досить багата фауна.
Також, з метою моніторингу та виявлення нових місць зростання рідкісних видів рослин, співробітниками НПП «Мале Полісся» проведено ряд планових експедиційних виїздів, при яких особливу увагу було приділено дослідженням лісових масивів уздовж річки Гнилий Ріг.
До слова, оптимізація площі Національного природного парку «Мале Полісся» передбачає розширення території НПП за рахунок включення прилеглих ділянок, цінних за показниками ландшафтного і біотичного різноманіття.
Також працівники НПП «Мале Полісся» з робочим візитом відвідали регіональний ландшафтний парк «Мальованка». Виїзд здійснили задля обстеження територій заповідної зони Парку з метою пошуку, фотофіксації та електронного картографування різних видів флори та фауни, занесених до Червоної книги України.
Крім того, працівники НПП «Мале Полісся» здійснили польові дослідження у межах околиць села Брику́лі Ленковецької сільської територіальної громади. Зокрема, обстежено природні та штучні декоративні насадження, які розміщені навколо збудованого у 1910 році, а нині занедбаного, будинку лікаря В.Ф.Клопотовича.
Варто зауважити, що досліджені місцеві вікові дерева мають значну історичну, наукову та естетичну цінність та потенційно можуть вважатися об’єктами для здійснення екологічної, виховної та рекреаційної діяльності.
Важливим напрямком діяльності НПП «Мале Полісся» є й співпраця з багатьма держструктурами, адже вона тісно пов’язана з проведенням наукових досліджень й спостережень за фауною і флорою, природними явищами, погодою тощо. Це, без перебільшення, копітка і важлива робота, що вимагає досвіду, професійних навиків, знань та відповідальності працівників у виконанні поставлених завдань.
Водночас, з початку російського вторгнення в Україну співробітники НПП «Мале Полісся» долучаються до волонтерської діяльності, збирають кошти для допомоги і підтримки Збройних Сил України.
— Відомо, що й еколого-освітня робота вашого колективу перебуває серед пріоритетних напрямків його діяльності…
— Безумовно, адже екологічне виховання підростаючого покоління є одним із найактуальніших питань сучасності. Негативний вплив на природу свідомо або цілеспрямовано може здійснюватися при наявності у кожної людини недостатнього рівня екологічної культури та екологічної свідомості.
Тож привчати до природоохоронного бачення варто ще у дитячих садках, загальноосвітніх школах й продовжувати у вищих навчальних закладах. Адже молодь – це наше майбутнє, їм жити на нашій планеті і стежити за її екологічним станом. Тому молодь та підростаюче покоління потрібно насамперед виховати екологічно свідомими.
Відтак, протягом 10 років функціонування Національного природного парку «Мале Полісся» організовано та проведено 330 екологічних освітньо-виховних заходів, до яких залучено понад 12,5 тисячі осіб.
З метою здобуття учнями теоретичних і практичних знань з основ лісівництва, дослідницької роботи, екологічного виховання й організації змістовного дозвілля, спільним рішенням НПП «Мале Полісся» та закладів освіти створені й три шкільні лісництва.
З початку повномасштабного вторгнення, працівники Парку проводили аналогічні заняття й з дітьми внутрішньо переміщених осіб. Фахівці з екологічної освіти надають перевагу творчим методам роботи. Адже в умовах війни бесіда або діалог краще можуть допомогти зняти психологічне та емоційне напруження у дітей.
— Чи співпрацюєте із колегами-науковцями з інших природоохоронних установ?
— Сьогодні, у цей складний для країни час, згуртованість науковців особливо важлива. Тому співробітники НПП «Мале Полісся» активно долучаються до наукових заходів, покликаних об’єднати зусилля, аби подолати виклики часу.
У такий час важливим є проведення вищезазначених заходів, оскільки вони об’єднують науковців і практиків з різних галузей задля вирішення актуальних екологічних питань.
З метою переймання досвіду роботи установ природно-заповідного фонду, співробітники НПП «Мале Полісся» здійснюють робочі поїздки, беруть участь у конференціях, вебінарах, «круглих столах», науково-практичних семінарах, екочеленджах. А також презентують Парк і його діяльність та представляють наукові доповіді.
Ми не лише переймаємо найцінніші напрацювання у сфері охорони заповідної природи, а й ділимося власним досвідом. Так, свого часу колектив НПП «Мале Полісся» вперше провів Всеукраїнську науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Досвід та перспективи розвитку об’єктів природно-заповідного фонду Хмельниччини» до 5-ї річниці Національного природного парку «Мале Полісся».
А уже цього року проведемо аналогічний захід, під час якого порушуватимуться природоохоронні проблеми — Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Об’єкти природно-заповідного фонду України: сучасний стан та шляхи забезпечення ефективної їх діяльності» у м. Славуті, з нагоди 10-ї річниці створення Національного природного парку «Мале Полісся».
До нас з робочими візитами приїздять колеги-науковці з багатьох природоохоронних і наукових установ, навчальних закладів, з якими у нас партнерські стосунки.
Словом, співпраця триває постійно. Вона копітка й наполеглива задля важливої місії — збереження скарбів природи нашого краю для нащадків у її первісній, неповторній і унікальній красі.
— Що ж, бажаємо вам успіхів на царині природоохоронного подвижництва! Дякую за розмову.
Володимир НИТКА.
На знімку: колектив НПП «Мале Полісся» під час патріотичного заходу.