Набув чинності Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». У ньому містяться нові правила маркування харчів. Виробники зобов’язанні їх дотримуватися, інакше — штраф. А громадянам корисно знати положення закону, аби контролювати, чи достовірну інформацію надають виробники про продукцію, яку ми споживаємо.

Щодо положень нового закону дає роз’яснення заступник начальника Шепетівського районного управління ГУ Держпродспоживслужби у Хмельницькій області Людмила ЕРГАРД.

 

Шрифт має бути

читабельним

Згідно з законом, споживач отримує інформацію про харчовий продукт шляхом маркування. Зокрема, про категорію, характерні ознаки, властивості, склад, кількість, термін придатності, країну походження або місце походження, спосіб виготовлення або виробництва харчового продукту. Маркування може містити обов’язкову та необов’язкову інформацію про товар.

Останніми роками деякі виробники так зменшили літери у написах на упаковках, що їх навіть людям із нормальним зором неможливо прочитати. Новий закон забороняє таке робити, ставить вимоги, щоб шрифт був читабельним, висота літер у ньому була допустимих стандартів, щоб упаковка не містила ніяких графічних елементів, які б утруднювали читання. Тобто, усі надписи повинні бути чіткими, точними, зрозумілими, розбірливими, розміщеними на видному місці.

  

Про продукт –

державною мовою

Суттєвою є і така вимога закону: обов’язкова інформація про харчовий продукт повинна бути написана державною мовою. Нижче основного тексту допускається переклад іншою мовою, але це робиться за бажанням виробника або ж оператора ринку.

Сама назва продукту має бути зрозумілою споживачу без додаткових роз’яснень. Якщо такої нема, то застосовується описова назва того чи іншого харчового продукту.

 

Термін «натуральний»

відтепер заборонено

Закон встановлює суворі правила у використанні терміну «натуральний» при маркуванні харчів і окремо — молочної продукції. Писати це слово на упаковці молока можна лише тоді, коли воно зовсім не містить стабілізаторів, харчових добавок, підсолоджувачів. Якщо ж у молоці наявні молочний жир, білок, лактоза чи жири та білки немолочного походження, то маркувати його як «натуральний» забороняється.

Так само суворо закон вимагає маркування щодо наявності алергенів. Воно має виділятись окремим кольором, шрифтом, стилем. Обов’язковою є й позначка «ГМО», коли хоча б в одному з інгредієнтів продукту частка ГМО перевищує 0,9 відсотка.

 

Про фізичний

стан продукту

Харчові продукти виготовляються і реалізуються населенню у стані сублімованої сушки, швидкозаморожені, концентровані, копчені, порошкоподібні, рідкі тощо. Новий закон чітко вимагає, вказуючи назву продукту, вказувати також її фізичний стан. Наприклад: «гірчиця мелена», «сік концентрований», «сардельки копчені».

Від фізичного стану продуктів напряму залежить термін їхньої придатності. Тому відтепер писатимуться вислови: «Вжити до…», «Краще спожити до…», «Краще спожити до кінця…». Наш ринок наповнений продуктами, які швидко псуються, і конкретна дата попереджатиме покупця, що вже наступного дня після вказаного терміну ця їжа може бути небезпечною для здоров’я (зокрема, сире м’ясо, риба, яйця, тістечка з кремом, кулінарні страви). Безперечно, що після закінчення будь-якого із вказаних термінів продукти обов’язково мають бути вилучені з реалізації.

А щоб не вводити покупця в оману, підприємцям забороняється приписувати якісь лікувальні властивості продуктам, бо насправді вони не проводять клінічних досліджень щодо цього. Тож громадянам, які прочитають щось подібне, варто насторожитись і заявити у Держпродспоживслужбу про зловживання виробника у маркуванні.

 

За недостовірну

інформацію

штрафуватимуть

У законі ще є вимоги вказувати кількість інгредієнтів, в тому числі й «ешки», оператора ринку харчових продуктів, країну походження продукту, його поживну цінність, чи піддавався він замороженню і розморожуванню. За недотримання цих положень закону оператори ринку харчових продуктів нестимуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Передбачається, що надання неточної, недостовірної інформації тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, а на осіб-підприємців – у розмірі 10 мінімальних зарплат.

За введення споживачів в оману щодо речовин і харчових продуктів, які викликають алергічні реакції або непереносимість, штраф становить 30 мінімальних заробітних плат для юридичних осіб та 20 – для фізичних осіб-підприємців.

Сподіваюсь, що новий закон сприятиме позитивним зрушенням у забезпеченні громадян якісними харчами. Адже права споживачів у нас порушувались масово і постійно. Якщо закон діятиме ефективно, то й обдурювати покупців стане важче і… надто дорого.

Євгенія ЛІТВІНЧУК.