В Україні більше 15 тисяч людей захворіли на кір у січні 2019 року. Дорослих – 6364 особи та 8731 дитина, а померло від недуги 6 людей. Найвищі показники захворюваності у чотирьох областях – Хмельницькій, Львівській, Вінницькій та Рівненській.

Міністерство охорони здоров’я ще не планує офіційно оголошувати епідемію, хоча у Чехії її оголосили навіть тоді, коли було лише 100 хворих на кір. Наші депутати запропонували, щоб епідемію оголосила РНБУ, бо виникла загроза національній безпеці України.

Шепетівські медики запевнили, що вакцин від кору та дифтерії є достатньо. Необхідно тільки прийти і зробити щеплення. Ми ж поцікавились думкою шепетівчан щодо вакцинації. Чи поспішають вони до кабінету лікаря?

Ольга, шепетівчанка.

-До вакцинування ставлюся серйозно. Свого сина з раннього дитинства щеплювала від усіх хвороб за встановленим графіком. І моя мама водила мене на щеплення, зокрема й від кору. Хоча  минуло багато часу, на кір я не хворіла. Думаю і зараз вакцинуватися від цієї хвороби, адже вона шириться Україною, а в мене з віком зменшився імунітет, то, можливо, вакцина допоможе  вберегтися від кору.

Я інвалід з 16 років. Раніше усі обстеження на групу інвалідності проводились на місці, а зараз треба їхати задля цього до Хмельницького. Я обурююсь, бо важко їздити, а лікарі відповідають, що є така інструкція. Хто її придумав? Можливо, Уляна Супрун? Багато чого в реформах, які проводяться в медицині, мені не подобається. Якось усе робиться не для людей.

Ганна БОНДАР, с. Мокіївці.

-У моєму дитинстві щеплення робили усім. Пригадую, як після кожної процедури почувалась зле, а потім усе минало. Найважче перенесла щеплення від туберкульозу. Півроку не заживала ранка, куди ввели вакцину. Я дуже схудла, ледь ходила,  лише з часом поправилась. У дорослому віці лікар обстежував мої легені і сказав, що я у дитинстві перехворіла цією хворобою. Що, її спричинило, можливо  вакцина, хоча тоді про це мені ніхто нічого не казав.

Мої діти вакцинувались не регулярно. У старшої доньки була алергічна реакція, а менший син часто хворів і через це ми пропускали вакцинування. Але з дозволу лікарів вони відвідували дитсадок і школу.

Зараз я не наважуюсь вакцинуватись ні від кору, ні від дифтерії. У мене на медичні препарати почастішали випадки алергії, тож не ризикую.

Прикро, що наше суспільство стало таким незахищеним. І все — через нашу безвідповідальність.  Самі ж просили медсестер дати фіктивну довідку про вакцинування, а  тепер  усі розплачуємось. А ще ж  пригадую на телебаченні, у  пресі років 10 тому велася недолуга пропаганда про шкідливість щеплень. Наслідки не забарилися.

Денис МЕЛЬНИК, 40 років, шепетівчанин.

Пригадую, як батьки водили мене на щеплення у дитинстві. Але я часто хворів, тому деякі процедури пропускав. Після школи і до сьогодні ні від чого не щеплювався.

Моя дружина недавно вакцинувалась від грипу та ГРВІ і одразу ж важко захворіла. Донечку щеплюємо тільки після обстеження у лікаря, коли вона цілком здорова і немає ніяких протипоказань.

Кір і дифтерія — важкі хвороби. Якщо потрібно від них виробити колективний імунітет шляхом щеплень, то лікарі повинні бути наполегливими, переконувати людей. А здебільшого це відбувається так: не хочеш, ну, то й не треба… Не всі ж люди мають відповідну освіту, тому не розуміють, які наслідки можуть бути.