Вже 16 років, починаючи з 2005-го, серед медперсоналу нині Шепетівської багатопрофільної лікарні працює лікарем-хірургом хірургічного відділення для надання екстреної медичної допомоги і лікарем-хірургом-ординатором цього ж відділення Олег Дірей.
Чоловік виріс у родині медиків, тож після школи з професію визначався не довго. А хірургічний напрямок обрав за прикладом батька, який свого часу теж був успішним хірургом. Більше про свою діяльність Олег Олександрович Дірей погодився розповісти для читачів «Шепетівського вісника».
Робочий день Олега Дірея офіційно розпочинається о 9-й годині, однак часто і о 8-й він вже у відділенні. Коли заступає на чергування, то воно триває до ранку наступного дня.
— Черговий хірург оглядає хворих з хірургічною патологією, які поступають у час чергування. Якщо є потреба — спрямовую у стаціонар і призначаю оперативне чи консервативне лікування. Також консультую хворих з інших відділень лікарні, — пояснює Олег Дірей.
Робота хірурга не з легких професій. У невідкладних ситуаціях потрібно дуже швидко ухвалювати рішення та оперативно визначати вірний діагноз. У такі моменти час дуже обмежений, бо, щоб врятувати життя, треба негайно проводити лікування.
— Коли планові оперативні втручання, то ми маємо можливість детально обстежити хворого, виявити патології, ґрунтовно підготуватися до операції. А коли хворий поступає зі «швидкої допомоги», наприклад з травмою, то за мінімальний час необхідно провести обстеження і швидко оперувати, — розповідає лікар-хірург.
Але є й такі моменти, які мотивують працювати та розвиватися у цій галузі.
— Особливо, коли у складній ситуації таки вдається успішно провести операцію, ти виходиш, так би мовити, переможцем. Саме такі ситуації дуже спонукають рухатися далі. Адже пацієнти та їхні рідні задоволені, у їхніх очах радість, а ти відчуваєш, що працюєш на своєму місці, твоя робота потрібна і важлива, — ділиться пан Олег.
І, звичайно, такі неординарні випадки запам’ятовуються найбільше.
— На початку моєї роботи хірургом я отримав пацієнта з атиповою резекцією печінки. Хворий впав з мотоцикла, його потрібно було терміново оперувати. Я був тоді ще молодим хірургом, це були мої перші чергування, але на роздуми часу не було. Треба діяти негайно. Операція минула успішно. Потім з’ясувалося, що у цього пацієнта багатодітна родина. І завдяки вчасній операції він вижив. Цей перший складний випадок пам’ятаю і досі, — згадує Олег Дірей.
З того часу минули роки. Змінюються технології, удосконалюється й медицина.
— Світ рухається вперед і розвиток медицини тісно пов’язаний із сучасними технологіями. Нині тенденція хірургії зводиться до проведення малоінвазивних оперативних втручань, тобто операцій без широкого розтину покривів через точкові проколи тканин. І Шепетівська багатопрофільна лікарня теж має такий досвід. Ми працюємо на лапароскопічній стійці, проводимо лапароскопічні холецистектомії, — розповідає лікар-хірург, тобто видалення жовчного міхура. — Також сучасними методами ми проводимо малоінвазивне лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок за допомогою лазера.
При цьому зізнається, що хотілося б мати більше сучасної медичної спецтехніки, щоб можна було якісніше проводити термінові оперативні втручання.
— У нас дуже хороший персонал, кваліфіковані лікарі та медсестри — всі хочуть навчатися і розвиватися. Хотілося б більше новітнього обладнання, з яким рівень надання медичних послуг буде розширюватися, а ми рухатимемося вперед, — зауважує лікар-хірург.
За його словами, хірургія є своєрідним «обличчям» лікарні.
— Якщо добре розвинена хірургія, то до цієї лікарні і пацієнти більше «тягнуться». Особливо зараз, коли хворий має право вибору і за направленням сімейного лікаря може звернутися у будь-яку лікарню. Раніше медичний заклад отримував фінансування відповідно до кількості населення. І не важливо, чи лікарі робили 50 операцій, чи 300-400. Різниці у фінансуванні практично не було. А зараз розмір фінансування залежить від кількості наданих послуг. Тож, коли ми матимемо відповідний імідж, авторитет, коли буде якісна матеріальна база, коли ми будемо проводити складні операції, які не роблять в інших районах, тоді хворі обиратимуть нас. У результаті це збільшить фінансування і лікарня буде далі розвиватися, — пояснює Олег Дірей.
Нині реформа медицини також вимагає, щоб усі лікарі щороку проходили профільне навчання, підвищували свою кваліфікацію, їздили на спеціальні курси.
— Я також пройшов паралельну спеціалізацію. Тепер маю навички лікаря ультразвукової діагностики. Оглядаю органи черевної порожнини, судини, артерії, вени. Це зараз дуже допомагає у роботі. Бо, зазвичай, коли поступає хворий, потрібно чекати, коли він пройде відповідне обстеження. А тепер відразу обстежую пацієнта і можна приступати до лікування, — ділиться Олег Дірей.
Зізнається, що останній рік пандемії коронавірусу посприяв тому, що на медиків почали більше звертати уваги. Побачили, у якому стані насправді знаходяться лікарні, який їхній матеріально-технічний стан, у яких умовах працюють лікарі та медсестри.
— Хочеться, щоб це було не лише на час пандемії. Щоб була дійсно тривала і регулярна підтримка медицини з боку держави. Адже лікарі та медсестри виконують важку роботу, а оплата їхньої праці дуже низька. Спочатку всі приходять на ентузіазмі, охоче навчаються, набираються досвіду. Але настає певний момент, коли молоді люди створюють сім’ї, народжують дітей і зароблених коштів на життя не вистачає. Тоді шукають альтернативну роботу, виїжджають за кордон, — зауважує лікар-хірург. — А цього більшості з нас робити не хочеться. Тож сподіваємося на краще.
До речі, дружина Олега Олександровича — Тетяна Валеріївна — також медик. Вона лікар-невролог неврологічного відділення. Під час пандемії коронавірусу очолювала одне з перепрофільованих інфекційних відділень на базі неврології. Подружжя виховує двійко дітей.
На завершення нашої розмови пан Олег з нагоди Дня медичного працівника зичить усім колегам терпіння, витримки, а насамперед — здоров’я.
Марина ЛОЖКІНА
На знімку: Олег ДІРЕЙ