Вісім років минає зі страшних подій на Майдані під час Революції Гідності. У цей час у лютому 2014-го тривали найзапекліші сутички протистояння народу з режимом Януковича. Сто чотири смерті, сто чотири Героя Небесної сотні – ціна того, що довелося заплатити українцям за прагнення рухатися до Європейського Союзу...
Своїми думками та спогадами про ті події з нами поділився лікар Шепетівської багатопрофільної лікарні, депутат Шепетівської міської ради, учасник бойових дій у зоні АТО ОЛЕГ ДОВГАНЬ.
Події Революції Гідності закарбувалися у моїй памʼяті на все життя. На жаль, у той час спостерігати за ними я міг лише з екрана телевізора. Фізично долучитися до відстоювання прав і гідності нашої країни зміг вже 2015 року, як мобілізований учасник бойових дій у зоні АТО та доброволець у складі медичної евакуаційної бригади Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова, з яким тричі бував у ротаціях.
Памʼятаю, як розпочинався мирний протест у Києві, на майдані Незалежності. Студенти вийшли висловити своє незадоволення діями тодішньої влади, яка знівелювала усі намагання рухатися у бік Європи та євроінтеграції. А їх за це побили і розігнали.
Для мене тоді це було настільки дивно, якийсь сюрреалізм, ніби не у нас це відбувалося…
Продовження читайте у №7 “Шепетівського вісника” від 16 лютого 2022 року.