Двадцять першого липня завершилися пленарні засідання ІІІ-ї сесії Верховної Ради України ІХ-го скликання. За останні півроку депутати «понаприймали» багато чого. Найголовніший закон – про ринок землі. У березні парламент дав згоду на відставку уряду О. Гончарука. Також ухвалювалися рішення щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, підтримку платників податків у зв’язку з цим.

Порівняно недавно депутати ухвалили постанову про призначення місцевих виборів на 25 жовтня. А «під завісу» третьої сесії погодилися на скорочення кількості районів в Україні більш ніж у три рази.

Ми вирішили обговорити коефіцієнт корисної дії парламентарів із перехожими на вулицях Шепетівки. Запитували у людей, які з нормативно-правових актів, ухвалених парламентом, їм найбільше запам’яталися і що вони про них думають. «Прозондували» готовність шепетівчан до адміністративно-територіальної реформи. А ще поцікавилися, чи вони уже визначилися із політичною силою та кандидатом на посаду міського голови, за яких голосуватимуть наприкінці жовтня.

Віталій Іванович, шепетівчанин, 50 років:

– На мій погляд, від початку року й до сьогодні Верховна Рада України нічого корисного для нас, виборців, не ухвалила. Якщо депутати щось хорошого ухвалюють, то лише для себе самих. Про себе вони піклуються, а от інших людей не помічають.

Що я думаю про найпомітніші закони, ухвалені парламентом цьогоріч? Позитивно оцінюю те, що Верховна Рада дала згоду на скорочення кількості районів в Україні, бо це давно треба було зробити. Так само та кількість службовців, яка у територіальних органах влади працює, теж давно не потрібна. А от розгалужену мережу медичних закладів громада потребує, її скорочувати не доцільно. Посадовцям на місцях потрібно передати більше повноважень, аби ніхто з села за багато кілометрів до райцентру за якоюсь там довідкою не їздив.

Стосовно ринку землі, за який «проголосувала» Верховна Рада, то тут мої міркування песимістичні. Адже незабаром може скластися така ситуація, коли паями керуватиме обмежене коло осіб. Поскуповують їх, «позаписують» на тих людей, яких треба.

Щодо законів про запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби. Знаєте, у мене є десятки знайомих у різних куточках України. І до кого зателефоную – всі здорові. І навіть знайомі моїх знайомих здорові. Відтак, мене дивує неповне інформування про тих, хто потерпів від коронавірусу. Чому великі заклади торгівлі навесні працювали, а іншим це забороняли?

Про рішення щодо місцевих виборів 25 жовтня теж чув. Знаєте, про те, хто гідний кандидат на посаду міського голови, ще не задумувався. Проте місто має очолювати той, за якого хоча б вулиці взимку від снігу завжди прибиратимуть. На прикметі маю  кількох, приміром Василя Сидора. Він, до речі, думаю, теж міг би стати міським головою Шепетівки, адже Славута увійде до Шепетівського району. Втім, аби щось певне у цій справі казати, треба знати ситуацію краще.

З чого варто почати майбутньому міському голові Шепетівки? Проаналізувати щомісячні доходи місцевого бюджету, подумати, як залучити у місто інвестиції, промислове виробництво відродити. Адже люди наші розумні й роботящі, чи не так? Наприклад, нині у Шепетівці свій хліб уже практично не випікають. А колись два хлібозаводи працювали. Де вони поділися?

Ольга Захарівна ДЕНИСЮК, пенсіонерка, 79 років:

– Та які там закони?! Що та Верховна Рада зробила хорошого?! Для мене та пенсіонерів – точно нічого! Вони там по 40–70 тисяч зарплати отримують, а нам як на 2000 гривень пенсії прожити?! Субсидії у зимові місяці вистачає лише на опалення. А газ, електроенергія? На початку року з’явився новий платіж «за труби» (за транспортування природного газу).

Також обурює, що недавно з шести до семи гривень зросла комісія, яку за кожен комунальний платіж беруть у банку. Деякі водії маршрутних таксі у Шепетівці порушують моє моральне право, як дитини війни, на безкоштовний проїзд – відмовляються пускати до салону, зачиняють двері. Мовляв, «такої постанови немає, тому виходьте та йдіть пішки». А от самі навіть тим, хто платить, квитки не видають. А це, скажіть, будь ласка, якою постановою регулюється? Для порівняння, у Рівному чи Хмельницькому ніколи проблем із проїздом у громадському транспорті не виникає, ніхто слова поганого не скаже…

А ще я хотіла б, аби ті, хто «пройде» на осінніх виборах у Шепетівці, впритул зайнялися розв’язанням такої проблеми, як ось ця – незрозуміла «парковка» десятків автомобілів біля вікон нашого будинку на проспекті Миру, 43. Тут немає чим дихати, Ви ж погляньте: цілодобово сім днів на тиждень тут стоять різні машини. Ми дякуємо Володимиру Синюті, що хоча б парканчики, які відділяють проїжджу частину від тротуару, колись встановили.

Також треба наполегливо боротися із зникненням води у криницях. Нехай, як у радянські часи, приїдуть пожежні машини та почистять їх від намулу.

На попередніх виборах я голосувала за Галину Веселкову, тож якщо вона балотуватиметься цьогоріч, то обов’язково її підтримаю. Зайдіть до двору нашої чи сусідніх багатоповерхівок на проспекті Миру і подивіться: лавочки стоять, люди відпочивають. І це встановлено завдяки їй.

Щодо того, яку партію підтримувати – я ще не визначилася.

Алла ЧЕРНУШИЧ, директорка Шепетівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату, 47 років:

– Небагато людей розуміє те, що потребує змін насамперед. Отож, я переконана: кожен закон має «лягати» на підготовлений у суспільстві «грунт».

Якщо говорити про найбільш помітні нормативні акти, які з’явилися цьогоріч, то насамперед хочеться виділити Закон України «Про повну загальну середню освіту». Його Верховна Рада ухвалила у січні (ще наприкінці другої сесії). Важливість цього закону очевидна. Адже загальна середня освіта – «підґрунтя» того, як у майбутньому наші діти розвиватимуть Українську державу.

Також стежу за тим, як парламент розглядав законопроект щодо легалізації грального бізнесу. Чекаю на його ухвалення, адже це буде важливо для Шепетівки…

Ви також запитали, чи впораються управлінці Шепетівського району з новим навантаженням після того, як внаслідок нової адміністративно-територіальної реформи, проголосованої парламентом, кордони району розширяться. Гадаю, що так. По-перше, мав би зрости штат відповідних працівників. По-друге, необхідно довести до логічного завершення діджиталізацію – загальне поширення інтернету, що дозволить звести до мінімуму «паперову» роботу. Думаю, що ці труднощі на шляху запровадження даної реформи є тимчасовими і їх можна буде вирішити «у процесі появи».

Нарешті кілька слів щодо місцевих виборів, які Верховна Рада України призначила на 25 жовтня. Поки що такої політичної сили, чий список я б на цих виборах підтримала у Шепетівці, ще не бачу. Адже містечко маленьке і кожен знає, хто і чим тут «дихає»… Обіцянки, думаю, у багатьох будуть однаковими, а от наскільки ті, хто обіцятиме, буде спроможний їх виконати?

Такі самі міркування і щодо кандидата на посаду міського голови. Хотілося б, аби мером обрали людину, у котрої слово не розходиться з ділом. Але, водночас, це слово має бути твердим: пообіцяв – зробив. Від такої людини очікую не лише енергійності, але й креативності. Адже у житті усім нам саме те добре вдається, чого найбільше хочеться.

Володимир ПЕРЕХРЕСТЮК, спеціаліст з аграрних питань, 30 років:

– Так, за цьогорічною законотворчою діяльністю українських парламентарів я стежив. Висновок такий: усе, що вони «понаприймали», покращує становище лише їх самих. Образно кажучи, якщо собі вони «дають 100 гривень», то виборцям – «по 50 копійок».

До недавніх спроб Верховної Ради «проштовхнути» законопроєкт про легалізацію грального бізнесу ставлюся негативно. Чому? Бо певною мірою особисто на собі відчув, що це таке.

Якби Ви знали, як люди від цих гральних закладів страждають… Наприклад, знаю чоловіка, котрий програв квартиру і автомобіль. А все почалося з гри на ігровому автоматі…

Пригадуються також березневі закони Верховної Ради про запобігання поширенню коронавірусної хвороби. Вони нині теж діють, але якось не зовсім зрозуміло – у різних регіонах по-різному. Приміром, чомусь у Шепетівці, на відміну від багатьох інших міст, дуже багато поїздів досі не зупиняється.

Дивилися кінофільм «13 район»? У мене таке враження, що ми уже там живемо. Ще тільки залишилося Шепетівку довкола обгородити…

Про місцеві вибори 25 жовтня знаю. Хотів би, щоб на них перемогла Галина Веселкова. Чому саме вона? Бо ця людина щедра, багатьом у критичній ситуації допомагає. Щодо того, яка мені до вподоби політична сила, то поки що відповісти на це питання складно.

Записав Володимир КОВАЛЬЧУК.

Фото Костянтина ВОЛОДИМИРОВА.