ГОЛОВНА СТОРІНКА ГОЛОВНІ НОВИНИ (ОПИТУВАННЯ). У локдаун, що минув, багатьох турбувала «нерівність» між магазинами і дистанційне навчання

(ОПИТУВАННЯ). У локдаун, що минув, багатьох турбувала «нерівність» між магазинами і дистанційне навчання

192 переглядів

Нещодавно, 24 січня, «фінішували» посилені карантинні обмеження, покликані зменшити кількість випадків коронавірусної хвороби. З цієї нагоди «Шепетівський вісник» дізнався у перехожих вулиць міста, що вони думають про це рішення Кабінету Міністрів України. Заодно поцікавився у них, чому локдаун запровадили саме у першій декаді другого місяця зими. А ще газета зібрала враження людей щодо того, наскільки у нашому місті та за його межами дотримувалися цих обмежень.

Тетяна Кирилівна, пенсіонерка, 71 рік:

– За моїми спостереженнями, карантинних обмежень, які віднедавна посилені, у Шепетівці майже не дотримуються. Вони, звісно, потрібні, але не так, як зараз це робиться. Наприклад, хоча я міськими маршрутками переважно не користуюся, скажу, що не на усіх їхніх рейсах пасажири займають тільки сидячі місця, як це мало б бути, починаючи з 8 січня.

Але логіка посилення карантину є. Думаю, у владі міркували так: щоб ті, хто «погуляли» у Новорічно-Різдвяні свята, потім не інфікували інших.

Але дещо обурює. Чомусь діти Президента, котрий у Карпатах відпочивав, не так «мучаться», як мої онуки — учні першого та п’ятого класів, яким дистанційне навчання запровадили. Вони мусять через інтернет вчасно надсилати для вчителів виконані завдання.

Вчора, наприклад, під час першого онлайн-уроку, щось із мережею трапилося, тож онуки мусили гуртом кричати, щоб учителька їх розчула. Я як глянула на той екран (а силует вчительки був такий малесенький, ніби «ромбик»), то аж голова розболілася. Кажу онукові: «Так і осліпнути можна». А от другий онлайн-урок уже більш-менш нормально видно було.

Не знаю… На мій погляд, дистанційне навчання не потрібне. Ну, як можуть одні діти у садочки ходити, а інші до школи – ні?

Це нагадує ситуацію, яка склалася нині у закладах торгівлі. Якщо під одним дахом продовольчі та непродовольчі товари продають, то скажіть, будь ласка, навіщо другі від перших «мотузочком» відокремлювати? Невже коронавірус на продукти, які нині продавати дозволяється, не «сідає»?

Доходить до абсурду. Якось, коли ходили на міську ялинку дивитися, онук ноги промочив. Зайшли з ним до супермаркету, щоб шкарпетки сухі придбати, а такого уже не можна, бо карантин…

Також обурюють заклики політиків з телеекранів частіше їсти «вітаміни». А хіба пенсіонери нині можуть собі це дозволити? Мені свіжі овочі та фрукти теж купувати складно, адже, хоча і маю 44 роки трудового стажу, проте на місяць дають «аж» 2300 гривень пенсії. Із такими грошима хоча б за комунальні послуги заплатити.

Також багато коштів йде на медицину. Приміром, мій 48-річний син переніс інфаркт. Одну (екстрену) операцію у Хмельницькому йому зробили безкоштовно, а за дві наступних зажадали 80 тисяч гривень. Недавно ходила до стоматолога, то за кількахвилинну консультацію заплатила 50 гривень…

Втім, цей карантин має і певні позитиви має. У повсякденній поведінці усі ми стали значно обережнішими. Богу дякувати, виробляються хороші звички. Так, мої онуки привчені не торкатися у громадських закладах до перил. Як тільки заходять до приміщення, одразу миють руки з милом.

Алла Володимирівна, працівниця одного з шепетівських дитсадків, вік не назвала:

– Я гадаю, що не на початку січня треба було у нашій країні посилювати карантинні обмеження, а десь наприкінці грудня, числа 25-го. А 8 січня – усе «відкрити».

Особисто мене нинішній локдаун особливо не зачепив. На мою думку, його доцільно запроваджувати, коли є дуже стрімкий ріст захворюваності.

Кажете, що у перші дні січня «спад» кількості нових випадків хвороби був, якщо порівнювати із груднем? Та ні, це просто через Новорічно-Різдвяні свята випадків тестувань на ковід значно поменшало. Та й навіть результати тих тестів, які вже зроблено, надходять із запізненням…

Однак те, що зараз робиться, теж нічого істотного не дає. Черги у продуктових магазинах були, є, будуть. Вони від локдауну не залежать, бо люди хочуть їсти завжди. Як добиралися люди щоранку на роботу «скупчено» у транспорті, так і нині добираються…

Але хочу сказати, що наші люди, як на загал, не надто свідомі. Рекомендованої дистанції у закладах торгівлі могли б дотримуватися, але не хочуть.

Як ставлюся до Президента, до його поїздки цієї зими на Буковель? Так, гірськолижний відпочинок не заборонений, проте ви ж бачили, яке там скупчення людей спостерігалося, коли він відпочивав?

А тепер про дистанційне навчання, яке віднедавна запровадили для школярів. Маю онуку, котра проживає у Харкові й ходить до п’ятого класу. Вона скаржиться, що новий навчальний матеріал сприймати складно. А учням початкової ланки ще важче це робити. Адже дітям, які навчаються вдома, складно зосередитися. Тут яблуко лежить, там – іграшка, а ще й на інтернет-урок потрібно зважати. А мережа, буває, працює погано.    

Віталій Петрович, пенсіонер, 60 років; Наталія Геннадіївна, тимчасово не працює, 53 роки:

– Ми гадаємо, що треба було, коли почалося посилення карантинних обмежень, закрити усі без винятку магазини, крім продовольчих. А то що ж виходить: там – відкрито, там – зачинено… Має бути один загальний порядок. От зараз промислові крамниці позакривали. А навіщо? Скажіть, будь ласка, хіба у магазинах промтоварів колись скупчення людей були? А от там, де продають продукти, часто дуже людно, особливо, коли всі забігають після роботи щось купити.

Щодо маршруток, то справді, там не повинно бути «стоячих» місць. Але лише тоді, коли інтервал руху не перевищує десяти хвилин, а не один раз на годину. Нинішні графіки руху «п’ятірки» та «дев’ятки» нас, наприклад, не влаштовують. «Дев’яткою», зокрема, частенько до мами їздимо і не задоволені, що часто немає її рейсів у вечірній час.

Загалом дивує, чому карантинні обмеження посилили саме з 8 січня. Адже, якщо порівнювати з початком грудня, то у перші дні 2021 року кількість нових випадків захворювань на коронавірус дещо зменшилася. До речі, за нашими відомостями, наразі у нашій районній лікарні перебувають приблизно два десятки хворих на ковід, тоді як минулої осені траплялися такі дні, коли там їх фіксували більше сотні.

А запровадження дистанційного навчання – то взагалі жахлива затія. Судіть самі: якщо якась дитина є першокласницею, то вона ще нічого не вміє. Їй потрібно багато пояснювати (батькам часто ніколи, бо працюють на роботі), а тут раптом – навчання не у школі.

Мій онук навчається у шостому класі. Почалося вивчення нових предметів, а без додаткового пояснення вчителя новий матеріал зрозуміти важко. До того ж, сучасні школярі практично не читають. То хіба їм піде на користь це дистанційне навчання?

Тетяна Капелюх, директорка Плесенської ЗОШ І-ІІІ ступенів, 47 років:

– Зусилля батьків, учителів і дітей мають об’єднатися для того, щоб ми разом гідно «пройшли» період посилення карантинних обмежень. Система освіти уже мала досвід дистанційного навчання навесні минулого року, тому до подібного режиму роботи цьогоріч, у січні, ми вже були готові.

Вчителі діють відповідно до нормативної бази, яка чітко прописана. Якщо є нормальна комунікація з батьками, то дистанційне навчання не таке вже й страшне. На мій погляд, освітяни проведуть певну корекцію – і все налагодиться. Найголовніше, щоб усі були здорові й пережили ці складні часи.

Та й загалом у побуті ніяких проблем через те, що 8 січня посилили карантинні обмеження, теж не помітила. У Шепетівці, за моїми спостереженнями, усіх карантинних норм дотримуються. Наприклад, їхала сьогодні у Плесну «десяткою» – водій брав пасажирів відповідно до кількості сидячих місць, усі вони були в масках.

У продуктових магазинах, послугами яких я користуюся, теж усе чітко – заходять по троє людей, вони також у масках. А якщо говорити про непродовольчі товари, то усе необхідне придбала заздалегідь.

Чому карантин у країні посилили саме 8 січня, запитуєте? Вочевидь, фахівці спрогнозували, що після активного спілкування людей у Новорічно-Різвяні свята кількість хворих на коронавірус зросте.

Світлана Вікторівна, перебуває у декретній відпустці, 34 роки:

– Життя моє ускладнилося не лише з 8 січня. І без того складніше жити стало, і у матеріальному, і в моральному плані.

Чи скрізь нині дотримуються посилених карантинних обмежень? Щось певне сказати важко. У тих продовольчих магазинах, куди заходжу, з дотриманням правил усе гаразд. Втім, можливо, я десь на це не звертала увагу. Якщо чесно, спеціально таке не відстежувала. Адже я не маркетолог, не політолог, не лікар.

Також не надто переймаюся щоденними повідомленнями у ЗМІ щодо поширення коронавірусної інфекції. На мій погляд, це не об’єктивно, коли щодня розповідають лише про коронавірус. Адже від ракових захворювань, серцево-судинних хвороб помирають значно більше людей. Чому так відбувається – складно сказати.

Записав Володимир КОВАЛЬЧУК.

Світлини Володимира КОРОЛЬКОВА.

Залиште Ваш коментар
Перевести