Ветерану охорони здоров’я Василю Карповичу Одійчуку виповнюється 85 років
У мальовничому куточку Шепетівщини, на берегах річки Хомори осів старовинний Коськів. Старі акації, клени, осокори й тополі шумлять у вітряну погоду своїм верховіттям, немов перегукуючись між собою про те, багате на історію, минуле, мовчазними свідками якого вони були.
А ще — про наших славних краян, які віддали чимало сил, аби життя ставало кращим, а люди — щасливішими. До цієї яскравої плеяди подвижників свого краю належить і Василь Карпович Одійчук, якого заслужено можна вважати легендою і патріархом медицини Шепетівщини.
Висококультурна інтелігентна особистість, лікар від Бога, що несе добро, світло, який повертав здоров’я тим, хто до нього звертався. Таким знають Василя Карповича земляки на порозі його славного ювілейного 85-ліття.
Василь Карпович Одійчук народився 15 червня 1938 року у с. Коськові Грицівського району. З 1947-го по 1956 рік навчався у Коськівській середній школі, яку закінчив із «золотою» медаллю.
Василь Карпович не раз, було, казав: «Коськів — моє рідне село, колиска мого дитинства, юності. Тут коріння мого роду і моє…».
У 1956 році юний коськівчанин вступив до Вінницького державного медичного інституту ім. М.І.Пирогова. У 1961 році одружився з Валентиною Мороз, яка працювала медичною сестрою терапевтичного відділення Шепетівської райлікарні.
Після закінчення навчання в інституті, 1962 року приступив до роботи у терапевтичному відділенні Шепетівської ЦРЛ. Далі Василь Одійчук був переведений на посаду головного лікаря Мануїльської дільничної лікарні, а його дружина там стала фельдшером. Подружжя працювало у цій лікарні до 25 жовтня 1965 року. За цей час керівник медзакладу побудував там нове приміщення лікарні.
А 1 листопада 1965 року, згідно з наказом Хмельницького обласного відділу охорони здоров’я, Василь Карпович приступив до роботи на посаді дільничного лікаря-терапевта у поліклініці Шепетівської ЦРЛ. У червні 1972 року став заступником головного лікаря Шепетівського району з амбулаторно-поліклінічної роботи та завідувачем поліклінікою.
Василь Карпович пропрацював на цій посаді 32 роки, до 2 січня 2003 року. За цей час він провів велику роботу з укріплення та поліпшення функціонування поліклініки.
За роки невтомної праці Василь Одійчук був нагороджений медаллю «За трудову звитягу», значком «Відмінник охорони здоров’я».
Поліклініка, коли її очолив В.Одійчук, розміщувалася в аварійному приміщенні разом із стоматологічною поліклінікою. У 1974 році, завдяки клопотанню головного лікаря райлікарні Віктора Григоровича Душейка та голови виконкому Шепетівської міської ради Анатолія Євгеновича Голодинця, почалося будівництво нового приміщення поліклініки, яке було завершено наступного року.
Звісно, радості колективу поліклініки та його керівника не було меж. Адже усі служби було розміщено в одному приміщенні — і лабораторія, і флюорографічний кабінет тощо. Тож стало комфортно і медикам, і особливо пацієнтам.
А ще була виконана кропітка робота з розукрупнення терапевтичних дільниць (згідно з наказом МОЗ). У 1970 році їх було 7, у 1981-му — 14, у 1983-му — 18 дільниць. Усі дільниці були укомплектовані лікарським та молодшим медичним персоналом.
Переймаючись охороною здоров’я населення, у 1982 році Василь Карпович Одійчук звернувся до члена Президії Верховної Ради УРСР, Героя Соціалістичної Праці Галини Антонівни Повєди з проханням посприяти виділенню Шепетівській ЦРЛ пересувного флюорографа. І вже за три місяці лікарня отримала нове обладнання — чеський пересувний флюорограф та мамограф. Це дало можливість значно поліпшити обстеження жителів міста, а особливо сіл, для раннього виявлення онкозахворювань, туберкульозу та інших патологій і своєчасного їхнього лікування.
Коли у 1990 році головним лікарем району став Петро Петрович Трофімчук, він запропонував Василю Карповичу скласти план-схему добудови поліклініки. Будівництво було проведено господарським способом. Розширення приміщення значно поліпшило умови праці медичного персоналу, а для відвідувачів поліклініки були створені комфортніші умови для медичних обстежень та лікування.
А загалом, у поліклініці працював згуртований колектив кваліфікованих спеціалістів, який нараховував близько 80 лікарів та фахівців середнього медперсоналу. Усі трудилися з повною віддачею. «Я щиро вдячний кожному з них і пишаюсь, що працював з ними», — каже Василь Карпович Одійчук.
До речі, Василь Карпович брав активну участь у житті медичного закладу, поліклініки – був хористом співочого колективу Шепетівської центральної райлікарні, який у ті далекі роки став лауреатом конкурсу-фестивалю колективів Хмельницької області й отримав звання «народного хору».
Його життя мережане різними тонами, і не лише світлими. Коли у 1963 році у сім’ї Василя Карповича народилася донька Світлана, радості батьків не було меж. На жаль, дружина у 1970 році важко захворіла і померла у віці 27 років. Тож доньку Світлану чоловік виховував сам.
Вона вступила до Вінницького національного університету ім. М.І.Пирогова, який закінчила 1986 року, і, продовживши династію медиків, стала лікарем-окулістом.
З 1983 року Василь Карпович перебуває у шлюбі з Ларисою Павлівною Іщенко, доньку якої удочерив, тож у сім’ї стало дві Світлани.
Лариса Павлівна теж медпрацівник, закінчила Вітебський державний медуніверситет і стала науковим працівником цього ж закладу. Після одруження переїхала до м. Шепетівки.
Молодша донька Світлана після закінчення Шепетівського медучилища стала стоматологом, нині працює у стоматологічному відділенні поліклініки Шепетівської багатопрофільної лікарні.
Другого січня 2003 року, у віці 65 років, Василь Карпович Одійчук був переведений на посаду завідувача фізіотерапевтичного відділення Шепетівської ЦРЛ. І тут він сповна віддавався роботі.
Одинадцятого березня 2014 року, у віці 75 років, Василь Карпович Одійчук вийшов на заслужений відпочинок.
«Дякую усьому колективу поліклініки, колективу фізіотерапевтичного відділення за нашу з вами плідну роботу. Бажаю усім міцного здоров’я, сімейного благополуччя, миру і злагоди, усіх благ земних і низько вклоняюся усім!», — каже Василь Карпович Одійчук.
Тож з роси і води Вам, на благії та многії літа, наш ювіляре! Хай зроблені добрі справи повертаються Вам сторицею й ще довгі роки служать охороні здоров’я краян!
Леонід ТЕРЕЩУК.
На знімках:
Василь Карпович Одійчук;
з дружиною і доньками;
колектив поліклініки Шепетівської ЦРЛ
(світлини із сімейного архіву).