Відзначення Дня рятівника на загальнодержавному рівні — данина мужній, нелегкій та небезпечній професії людей, які присвятили своє життя благородній справі захисту населення від стихійних лих, катастроф, пожеж та інших непередбачених явищ.

Погодьмося, що ця невеличка передмова до нашої оповіді про 29-й пожежно-рятувальний центр, що розміщений у найбільшому з віддалених населених пунктів Шепетівщини — селищі міського типу Грицеві, дещо патетична. Адже багато хто з обивателів думає, що нинішні рятувальники, яких раніше називали зазвичай пожежниками, на службі просто відсипаються.
Буквально за тиждень до професійного свята рятувальників удосвіта на пост зателефонували, що у селі Білецькому Полонського району сталася дуже велика пожежа. Миттєво з гаража вивели «ЗІЛ-130».
З восьмої ранку до опівдня «розбиралися» з обійстям. Виявляється, жіночка готувала худобі, а на горищі спалахнуло сіно. Врятували все, що змогли.
— Ми обслуговуємо 24 населених пункти у Шепетівському та 15 — у Полонському районах, — констатує очільник центру, майор Олег Степанович Дорощук. — Кожної хвилини готові до боротьби. Але краще, щоб не траплялося ніякого лиха.
У всякому разі, цього року у зоні обслуговування грицівських рятувальників трапилося 13 пожеж.
Напередодні професійного свята я побував у Грицеві і сфотографував тамтешніх рятівників. Отож зліва направо: водій, старшина Микола Миколайович Ковтонюк (служить з 1 січня 2007 року), прапорщик, командир відділення Костянтин Олегович Палій, пожежник, молодший сержант Віктор Володимирович Маліновський, молодший сержант Юрій Михайлович Репюк, старший прапорщик Юрій Францович Фурман, молодший сержант Олександр Сергійович Сергійчук та рядовий Володимир Васильович Кліпацький. Він ще й року не служить, але мені розповіли, що, як справжній рятівник, першим йде і у вогонь, і у воду.
Олександр ЦАРИК.